Головна
 

ГАЗЕТА: Союз чотирьох

6 квітня 2009, 09:02
0
3

Газпром і європейські компанії хочуть вирішувати питання українського транзиту самі, - пише Оксана Гавшина у російському виданні ГАЗЕТА.

Підписання Україною та Єврокомісією брюссельської газової декларації було політичною помилкою, що ставить під сумнів можливість реалізації положень документа на практиці. Таку думку на зустрічі з прем'єр-міністром Росії Володимиром Путіним висловив минулої п'ятниці голова Газпрому Олексій Міллер. За його словами, аналогічної точки зору дотримуються і найбільші європейські енергокомпанії - німецька E. ON Ruhrgas AG, італійська ENI і французька GDF Suez, з главами яких Олексій Міллер встиг зустрітися незадовго до візиту в Ново-Огарьово.

Головною причиною неспроможності документа, на думку як самого Газпрому, так і його європейських партнерів, є помилкове розуміння ролі Києва як ключової ланки в ланцюжку поставок енергоносіїв у Європу. "У нас (з європейськими партнерами. - Газета) єдина оцінка: цей документ розроблено без участі найголовніших гравців на газовому ринку Європи - Росії як постачальника і європейських компаній - найбільших споживачів російського газу. Наша спільна оцінка: такий підхід робить даний документ абсолютно неробочим. На практиці його реалізувати неможливо", - заявив Олексій Міллер.

За його словами, брюссельська декларація стала політичною помилкою не тільки українських, але й європейських чиновників, оскільки поставила під сумнів щирість Києва і Брюсселя в переговорах з Москвою. "Декларація не відповідає не тільки духу співпраці в рамках січневих домовленостей щодо газу між Росією й Україною, але і духу співробітництва в галузі енергетики між Європейським Союзом і Росією", - цитує слова Міллера прес-служба холдингу.

"Цей документ лише додав масла у вогонь нещодавнього газового конфлікту, який нам вдалося погасити", - зазначив глава Газпрому, додавши, що найближчим часом холдинг очікує загострення проблем з оплатою Україною російського газу (за договором з Газпромом за березневі поставки Київ повинен розрахуватися до 7 квітня).

Рішучі заяви голови російської монополії справили на європейських партнерів Газпрому належне враження. На зустрічі з Олексієм Міллером голови найбільших енергетичних компаній ЄС висловили свою стурбованість стосовно безпеки та стабільності поставок газу в Європу і запевнили російський холдинг у своєму бажанні якомога швидше вирішити ситуацію, що склалася. В якості першого кроку в цьому напрямку європейські енергохолдинги запропонували створити робочу групу для аналізу ситуації з транзитом російського газу по території України. Газпром, судячи з усього, цю ініціативу підтримав. "Ми зможемо виробити план заходів щодо вирішення надійності поставок російського газу в Європу", - доповів Володимиру Путіну Олексій Міллер, і зазначив, що робота групи розпочнеться вже через чотири-шість тижнів. Чи запросять на цю зустріч представників української сторони або ж обговорення питань транзиту по території України пройде без Нафтогазу, вчора з'ясувати не вдалося.

Газпром скоротить інвестиції

Зниження попиту і падіння цін на газ змушують Газпром підкоригувати свої інвестиційні плани. Як заявив на зустрічі з прем'єр-міністром Росії Володимиром Путіним глава холдингу Олексій Міллер, за підсумками першого півріччя 2009 року Газпром частково скоротить інвестпрограму (на цей рік вона запланована на рівні 920 млрд рублів). "У першому кварталі ціни були дуже-дуже гарні для Газпрому, але якщо нинішні тенденції збережуться, мабуть, доведеться розглядати питання коригування інвестпрограми", - доповів прем'єру Олексій Міллер.

Глава уряду з розумінням поставився до труднощів компанії і запевнив Олексія Міллера в готовності держави підставити плече національного надбання. "Якщо буде потрібно, ми будемо шукати можливості, щоб підставити плече і підтримати компанію", - сказав Володимир Путін. Однак, за словами Олексія Міллера, Газпром фінансової допомоги держави наразі не потребує, адже коригування інвестиційних планів пов'язані не з відсутністю у компанії фінансових можливостей, а з обсягами продажів. За словами Міллера, у першому кварталі поточного року падіння попиту на російський газ було пов'язане з високими цінами на нього, на початку другого кварталу вартість газу знизилася, однак зростання споживання Газпром поки не зафіксував.

Між тим взаємини Газпрому з вітчизняними промисловими споживачами антикризової гнучкості наразі не набули. Прийнята з минулого року практика контрактів "take or pay", і система авансування поставок заганяють вітчизняних промислових споживачів у вузькі рамки, фактично позбавляють їх можливості оперувати вільними коштами. Промислові споживачі не раз зверталися до Газпрому з проханням на період зниження попиту відмовитися від стягнення штрафів за недобір законтрактованих об'ємів палива, однак у монополії ця ініціатива розуміння не знайшла.

Положення промисловців ускладнюється відсутністю можливості оперувати надлишками газу, викупленими у Газпрому. За контрактом компанії зобов'язані оплатити весь законтрактованих об'єм, причому віддати гроші вперед. Якщо з якихось причин споживачеві вдалося заощадити паливо, ані помістити його в сховища Газпрому, щоб згодом при потребі використовувати, ні перепродати його іншим споживачам підприємство не може. Два роки тому з'явилася надія на те, що надлишки палива можна буде реалізовувати на газовій біржі, проте досі цей механізм так і не запущено. Днями Міненерго РФ направило на узгодження у федеральні відомства проект постанови Про розвиток біржової та електронної форм торгівлі газом. Чи враховані в документі інтереси промислових споживачів газу, невідомо. Водночас відсутність можливості у підприємств продавати на біржі надлишки газу була однією з причин, за якими документ відмовилася затвердити Федеральна антимонопольна служба (ФАС).
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах