Головна
 

НГ: Україна між кризою і виборами

21 квітня 2009, 02:44
0
3

За чотири роки після президентських виборів 2004 року політичний процес в Україні пройшов повний цикл, зазначений дискредитацією ідеологій та розшатуванням закладених в 1990-ті роки устоїв державності. На тлі політичної непередбачуваності новим фактором стало погіршення економічних можливостей країни, ослабленої затяжним політичним конфліктом, пише Независимая газета.

Дати однозначну оцінку тому, що відбувається в політичній сфері, вкрай складно. Істотна особливість людської психіки - в небажанні сприймати найгіршу із можливих перспектив. Характерним прикладом може слугувати афоризм казкового персонажа Л’юіса Керролла: «Цього не може бути тому, що цього не може бути ніколи». У цьому сенсі і українське суспільство, і політичний клас воліють ухилятися від оцінки стоять перед країною проблем, і не помічати масштабних викликів, які вимагають адекватної постановки основних завдань, прийняття відповідальних рішень і гнучкого курсу виконавчої влади. 

Невизначеність і непередбачуваність - надто м'які епітети для характеристики ситуації, що склалася. З усіх подій і рішень останнього часу однозначний характер мало лише призначення парламентом дати президентських виборів 25 жовтня 2009 року. Але навіть ця дата може бути оскаржена і відкоригована.

Залишаються неясними перспективи проведення позачергових парламентських виборів, характер законодавства, на основі якого будуть проводитися президентські і парламентські вибори можливі, перспективи внесення поправок до Конституції і навіть можливості чергового переформатування парламентської більшості. 

Стрижнем інтриги є дії Президента Віктора Ющенка. За попередніми оцінками, президентські вибори він виграти не зможе. Якщо це так, для груп, орієнтованих на Президента, єдино можливою залишається ставка на екс-спікера парламенту Арсенія Яценюка, у якого є потенційний шанс виграти вибори у Юлії Тимошенко. Однак апарат Президента навмисно тримає паузу, залишаючи несказаним, хто є основним, а хто - технічним кандидатом від влади. 

Схоже, аж до моменту закінчення своїх повноважень Ющенко буде намагатися утримувати ініціативу і нав'язувати головним політичним гравцям свій порядок денний. Для цього Президент вніс до парламенту свій проект Конституції, у якого немає реальних шансів бути прийнятим. Але постановка питання про винесення президентської Конституції на референдум може змусити уряд виділити гроші на його проведення, які не важко перенаправити на фінансування одночасних парламентських виборів. Ющенко знову закликав реорганізувати партії на основі блоку Наша Україна, які зберігають лояльність Президенту, незважаючи на те, що Єдиний центр Ігоря Кріля та Віктора Балоги не має наміру брати участь у цьому проекті з явно сумнівними перспективами. Очікується застосування засобів політичного тиску, які дадуть змогу оскаржити легітимність перебування Тимошенко на посту прем'єра. 

Наближення виборів активізувало діалог між урядом і опозицією. Імпульсом для зближення стало врегулювання спорів між урядом і Рінатом Ахметовим, які тягнулися півтора року, навколо розподілу акцій в капіталі енергогенеруючої компанії Дніпроенерго. Наслідком компромісу стала сенсаційна заява Віктора Януковича (13 квітня) про готовність Партії регіонів (ПР) підтримати розробку нової редакції урядової програми. Таким чином, опозиція зняла ультиматум уряду, відмовившись від організації масових мітингів, демонстрацій і блокування засідань парламенту.

Тарас Чорновіл (начальник виборчого штабу Віктора Януковича в третьому турі президентських виборів 2004 року, який недавно вийшов з Партії регіонів) пояснює такий дрейф неготовністю партійного бізнесу вкладати кошти у вибори. Відсутність адекватної фінансової підтримки ставить під загрозу участь Януковича в президентській кампанії. У такому разі ряд впливових груп ПР втрачають інтерес і до позачергових парламентських виборів. Зі слів заступника голови фракції ПР Бориса Колеснікова, який належить до найбільш близького оточення Ріната Ахметова, вихід може бути знайдений у формі коаліції БЮТ та ПР, якщо така коаліція буде сприяти якнайшвидшому виходу України з кризи. Створення коаліції за участю ПР і БЮТ зробить позачергові парламентські вибори непотрібними. А якщо такий сценарій не реалізується, то треба проводити подвійні вибори, не чекаючи 25 жовтня. 

Зрозуміло, про міцний компроміс і розподіл інтересів мова не йде. Схоже, ні в ПР, ні в БЮТ не були готові до перехоплення Президентом політичної ініціативи та зволіли на час укласти перемир'я. Усвідомлюючи відмінність і розбіжність своїх поглядів і уподобань, радикальні опоненти до пори до часу намагаються уникнути зіткнення з найбільш гострих протиріч. Важливу роль відіграють обопільні побоювання, що криза зрештою змете квазіеліту, не здатну забезпечити модернізацію країни. 

Подальша перспектива безпосередньо залежить від того, чи зуміє Президент подолати опір Тимошенко і забезпечити проведення позачергових парламентських виборів. До 25 квітня у Ющенка залишається можливість підписати новий указ про припинення повноважень парламенту. Після цієї дати рішення про проведення позачергових виборів буде суперечити конституційним нормам. 

Створити будь-яку життєздатну коаліцію в нинішньому складі парламенту вже неможливо. Тому президентські вибори без проведення виборів парламенту не забезпечать врегулювання політичного конфлікту. Тобто позачергові вибори парламенту неминучі і все одно будуть проведені протягом року. 

Якщо парламентські вибори будуть проведені одночасно з першим туром президентських виборів, відносно низький результат БЮТ надасть тиск на позицію виборців у другому турі президентських виборів. 

Якщо парламентські вибори відбудуться до 25 жовтня, Тимошенко тим більше не зможе імітувати позитивну динаміку, оскільки на помаранчевому електоральному сегменті БЮТ зіткнеться з серйозною конкуренцією з боку Арсенія Яценюка (Фронт змін), Олега Тягнибока (ВО Свобода) і Віктора Балоги (Єдиний центр). При цьому для Яценюка парламентські вибори напередодні президентських цілком прийнятні, оскільки дадуть змогу забезпечити рівнозначний з БЮТ статус. 

Проведення виборів президента без парламентських виборів дає можливість Тимошенко розіграти біполярну модель протистояння з Януковичем і використовувати схему 2004 року (Захід і Центр проти Південного Сходу), забезпечити відносну перевагу Ющенка в третьому турі. У цьому разі всі течії, орієнтовані на помаранчевий, прозахідний і переважно україномовний сегменти електорату, розглядаються як природний резерв Тимошенко у другому турі. 

При абсолютному домінування Януковича на Південному Сході йому гарантоване проходження до другого туру президентських виборів. Але якщо голоси помаранчевого спектру будуть об'єднані навколо кандидатури Тимошенко або Яценюка, Януковичу, як і в 2004 році, нарощувати буде вже нічим. Для того щоб отримати інший результат, ПР після 2004 року повинна була проводити набагато більш ініціативну і виразну політику. В межах нинішніх можливостей перспектива повторення ситуації третього туру минулих президентських виборів змушує бізнес-групи в оточенні Януковича лавірувати між пошуком компромісу з БЮТ і перспективою укладання неформального альянсу з Яценюком.




Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах