Головна
 

Европа-Экспресс: В очікуванні "дуплету"

28 квітня 2009, 13:48
0
3

В Україні варять гарнір до передвиборчої страви, - пише Володимир Кацман у російськомовному тижневику, що видається в Берліні, Европа-Экспресс.

Все, що відбувається в Україні наскрізь пронизане прийдешньою президентською передвиборчою кампанією.

Перша ознака швидкого наближення дня виборів - активність соціологів. Українська соціологічна наука має одну особливість. Ще з часів президентства Леоніда Кравчука та Леоніда Кучми соціологічні компанії (за винятком, мабуть, представників світових фірм) перетворені на підрозділи штабів тих чи інших політичних структур, які обслуговують інтереси конкретних кандидатів.

Але цього разу соціологи випустили залп з безлічі знарядь. Причому результати збіглися аж до дрібниць. Зокрема, за даними, опублікованими відразу кількома соціологічними структурами: за Віктора Януковича готові віддати голоси 25,6% виборців, за Юлію Тимошенко - 14,4%, а за Арсенія Яценюка - 13,6%. Від трійки лідерів значно відстають Симоненко, Литвин і Ющенко, яких готові підтримати 3,3; 2,9 і 2,4% опитаних відповідно. 13,6% українців ще не визначилися зі своїми вподобаннями, 11,1% - хочуть проголосувати проти всіх, а 9,4% - не бажають брати участі у виборах.

Ще з часів президентства Леоніда Кравчука та Леоніда Кучми соціологічні компанії перетворені на підрозділи штабів тих чи інших політичних структур, які обслуговують інтереси конкретних кандидатів.

Якщо б у другий тур президентських виборів вийшли Тимошенко і Янукович, то за чинного прем'єра проголосували б 27,3% опитаних, а за лідера Партії регіонів - 33,8%. У варіанті протистояння в другому турі Януковича і Яценюка вони б отримали 32,7% і 29,4% голосів відповідно.

Лідерами парламентських виборів сьогодні стали б Партія регіонів, Блок Юлії Тимошенко та блок Арсенія Яценюка (віртуальний наразі). Зокрема, за Партію регіонів готові проголосувати 23,3% опитаних, за Блок Юлії Тимошенко - 12,5%, а за блок Арсенія Яценюка - 10,2%. Інші учасники передвиборних перегонів значно відстають від лідерів. Зокрема, Комуністична партія України набирає 3,5% голосів, Блок Литвина - 2,7%, а блок Віктора Ющенка Наша Україна готові підтримати всього 1,9% українців. Національно-радикальне об'єднання Свобода з Тягнибоком на чолі отримало б у найближчу неділю 1,8% голосів виборців. Решта учасників виборчих перегонів набрали б менше 1% голосів. При цьому 13,6% опитаних впевнені, що не брали б участі в голосуванні, 14,4% - проголосували б проти всіх, а 14,1% - поки не визначилися з вибором.

Порятунок прем'єра

Цілий минулий тиждень в Києві йшли неабиякі бої за другий транш кредиту Міжнародного валютного фонду (МВФ). Без нього під загрозою зриву бюджет, розроблений урядом Юлії Тимошенко. Економісти попереджають: грошей на виплату бюджетних зарплат, пенсій, стипендій - усього на кілька місяців. Український прем'єр практично не відпускала від себе ні на хвилину голову місії МВФ в Україні Джейлу Пазарбазіолу, поки вона не відіслала до головного штабу МВФ позитивну резолюцію про надання Україні другого траншу в розмірі 2,8 млрд. дол

Економісти попереджають: грошей на виплату бюджетних зарплат, пенсій, стипендій - усього на кілька місяців.

Диявол крився, як завжди, у дрібницях. Парламент відмовився прийняти антикризовий пакет законів, на якому наполягав МВФ. Не голосували депутати пропрезидентської орієнтації. Але Юлії Володимирівні цей транш потрібен був як повітря - і вона зробила безпрецедентний крок: затвердила вимоги МВФ на засіданні Кабміну просто-напросто урядовими постановами (таке в українській історії в останній раз було за Леоніда Кучми-прем'єра в 1993 р., в розквіт "декретотворення" Кабміну під час гострого протистояння парламенту і президента).

Цікаво, що при цьому латати дірки в бюджеті доведеться лише половиною від суми в 2,8 млрд. дол - інше, знову ж таки на вимогу Пазарбазіолу, піде на рекапіталізацію (фактичне повернення в держвласність) семи найбільш проблемних українських банків, а також на ... погашення заборгованостей з обслуговування кредитів тих же західних банків. Так що половина траншу лише віртуально з'явиться в Україні, він одразу перекочував назад на Захід.

Неугодний лідер

У "помаранчевої" фракції Наша Україна - Народна самооборона (НУ-НС), схоже, незабаром знову гряде зміна голови. Щоправда, після того, як відомий бізнесмен Микола Мартиненко змінив на посту главу НУ-НС В'ячеслава Кириленка, ситуація всередині фракції кардинально не змінилася. Мартиненко тільки закріпив поділ "нунсівців" на пропрем’єрських і пропрезидентських. Останні так і не пробачили новому лідеру те, що він пішов на поводу у Тимошенко.

Після того як Тимошенко "віддала" Дніпроенерго Рінату Ахметову, а не Ігорю Коломойському, своє ставлення до прем'єра переглянули і депутати, лояльні до останнього.

Нагадаємо, колишній Любий друг президента в грудні 2008 р. "присягнув на вірність" прем'єру, підписавши, всупереч волі Юшенка, документ про відтворення коаліції з БЮТ. З нього взяли приклад депутати з так званої групи Коломойського, які довгий час ворогували з Тимошенко. Заручившись підтримкою більшості в Нашій Україні, прем'єр тим самим смертельно образила Президента, який позбувся контролю над своїм дітищем.

Але сьогодні дії Мартиненка на посту лідера фракції не підтримує навіть та непереконлива більшість його колег, які не так давно проголосувала за його обрання. Причин багато. Серед них - незадоволення у сфері бізнесу та особисті образи. Вся справа в тому, що від участі в коаліції бізнесмени з НУ-НС хотіли отримати значні дивіденди. Але годі. Після того як Тимошенко "віддала" Дніпроенерго Рінату Ахметову, а не Ігорю Коломойському, своє ставлення до прем'єра переглянули і депутати, лояльні до останнього.

Безумовно, свою вигоду у вигляді посад чи ще якихось благ хотіли б отримати всі без винятку. Але прем'єр задовольняти апетити партнерів не поспішає.

Крім того, скривдженою залишається і інша частина нашоукраїнців, голоси яких в коаліції експлуатують "безкоштовно". Безумовно, свою вигоду у вигляді посад чи ще якихось благ хотіли б отримати всі без винятку. Але прем'єр задовольняти апетити партнерів не поспішає.

Львівські страждання

Минулого тижня в Україні знову побував головний футбольний начальник Європи Мішель Платіні, який контролює хід підготовки до Євро-2012. Він повідомив дві новини: одну гарну, іншу - так собі. Євро-2012 у України вже ніхто не відбере, але от чи будуть чотири українських міста приймати чемпіонат Європи - питання відкрите. "Польща та Україна мають активізувати зусилля, в іншому випадку можуть відбутися зриви. Обидві країни повинні віддавати собі звіт, що чемпіонат Європи будуть приймати шість чи вісім міст. При цьому правило паритету за кількістю міст не обов'язково буде дотримано ... Варшава і Київ будуть приймати матчі, що ж стосується інших міст, їх оберуть в залежності від того, чи будуть вони відповідати висунутим критеріям ", - підкреслив Платіні.

У справу втручається політика. Ліворадикальний лідер Наталія Вітренко і відомий своїми проросійським переконаннями депутат від Партії регіонів Валерій Коновалюк закликали УЄФА і світових лідерів до бойкоту Львова та Львівської області, влада яких хоче демонтувати пам'ятник Воїну-визволителю на центральній площі міста Стрий. Монумент являє собою фігуру воїна, який в одній руці тримає меч, а в іншій - дитину. На місці, де він встановлений, немає поховань. "Пам'ятник спотворює площу XVIII ст., символізує мілітаризм радянської епохи і негативно впливає на формування національної свідомості", - заявив депутат облради від націоналістичної тягнибоківської Свободи Олег Панькевич. За його словами, пам'ятник ніхто не збирається знищувати. "Швидше за все, його перенесуть в Музей радянського тоталітаризму або на місцеве кладовище, ближче до поховання радянських воїнів", - уточнив він. За рішення про демонтаж пам'ятника проголосували всі 72 депутатів, присутніх у залі (всього в облраді 120 депутатів). На черговому засіданні сесії депутати мають намір прийняти аналогічне рішення для всіх населених пунктів Львівської області.

На жаль, у Львові ніхто навіть не згадав про 800 тис. чоловік, які були закатовані нацистами в трьох концтаборах для військовослужбовців, що знаходяться в межах міста. До речі, це не перший випадок, коли в регіоні зносять радянські військові пам'ятники. Так було в листопаді 2008 р., коли в Комарне було зруйновано братську могилу радянських солдатів. Втім, у Львівській області не тільки демонтують, але і ставлять нові пам'ятники. Так, на спорудження пам'ятника Степану Бандері у Львові у 2009-му заплановано витратити 2 млн. грн. (приблизно 200 тис. ?).
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах