Головна
 

Rzeczpospolita: Поділять порівну?

13 травня 2009, 00:36
0
3

Якого рішення чекати в середу від УЄФА? І досі невідомо, чи винесе завтра УЄФА остаточний вердикт щодо міст-господарів Євро-2012 в Польщі та України. Особливо важким буде вибір міст в Україні, де підготовку до Чемпіонату Європи ускладнює економічна криза, – пише Стефан Шчеплек у польському виданні Rzeczpospolita.

Завтра ми дізнаємося назви міст-господарів Євро-2012 в Польщі та України. Скоріше за все, будуть обрані чотири міста з кожної країни, але це ще не точно.

До цього часу, коли УЄФА організовував Чемпіонати Європи у двох країнах, у кожній обиралася така сама кількість стадіонів, як і у сусіда. Під час Євро-2000 матчі проводилися на чотирьох стадіонах у Бельгії і чотирьох у Голландії.

На Чемпіонаті минулого року матчі проводилися на чотирьох стадіонах в Австрії і чотирьох у Швейцарії. В обох чемпіонатах взяла участь однакова кількість фіналістів – 16. У 2012 році фіналістів також буде 16, тому УЄФА повинна вибрати вісім міст.

Чи оберуть у Польщі та в Україні, за попередньою практикою, по чотири міста? У цьому вже немає певності. Між чемпіонатами 2000 і 2008 років та 2012 року є істотна різниця. У випадку Бельгії, Голландії, Австрії та Швейцарії, про те, в яких містах будуть проводитися матчі, було відомо тієї ж миті, коли ці країни виграли право на організацію чемпіонату. Тепер же міст більше, ніж треба, і УЄФА повинна буде зробити вибір.

Польща висунула кандидатури Варшави, Ґданська, Познані, Вроцлава, Кракова і Хожува. Україна – Києва, Донецька, Дніпропетровська, Одеси, Львова і Харкова.

Спочатку міста поділили на основні та резервні. Резервними у Польщі були Хожув і Краків. Коли востаннє Мішель Платіні відвідав Польщу та Україну, він сказав, що єдиним критерієм вибору міста буде його готовність взяти на себе обов’язки господаря.

За останньою не підтвердженою інформацією з УЄФА, дуже зросли шанси Кракова та зменшилися шанси Познані – а це місто протягом багатьох місяців очолювало неформальну класифікацію польських міст. Воно завжди робило найкращі презентації, справляло найкраще враження, було зразком великопольської хазяйновитості. Що ж тоді змінилося не на користь Познані? Проблеми з будівництвом стадіону, щодо яких попереджала УЄФА, безумовно були б вирішені. Більше клопоту з готелями.

Решта польських міст дають собі із цим раду. Може, лише за винятком Хожува, який захищається, стверджуючи, що виступає кандидатом лише як одне місто, але насправді на його кандидатуру працює вся Верхня Сілезія, з її готелями і дорогами. Найслабше його місце – стадіон.

"Сілезькому стадіону" 53 роки. За цей час він завжди був магічним місцем, але вже не дотягне до сучасних стандартів, хоч би скільки грошей у нього не вклали. І УЄФА, яка підходить до вибору далеко не сентиментально, також бере це до уваги. Тому може виявитися, що Національний стадіон у Хожуві – названий так у часи, коли президентом PZPN (Польської федерації футболу) був Мар’ян Джюровіч з Катовіце – зазнає найбільшої поразки у змаганні за Євро. Якщо Хожув не оберуть, а новий Національний стадіон збудують у Варшаві, сілезький може стати музеєм.

Неофіційна інформація з Ньйону свідчить про те, що УЄФА більше довіряє тим містам, в яких стадіони ще не постали із землі. Йдеться насамперед про Варшаву ("Не буде в Польщі Євро, якщо не збудують стадіон у Варшаві", - каже Платіні), Ґданськ і Вроцлав. Якоюсь мірою ця довіра базується на угодах, підписаних містами з міжнародними компаніями, які будують стадіони, але певне значення відіграють також лобіювання інтересів і політика. Важко уявити собі Євро-2012 без Ґданська, який займає особливе місце в історії Європи і є вікном у Скандинавію.

Коли після оголошення рішення, прийнятого у Кардіффі (18 квітня 2007 року), делегація УЄФА прибула до Польщі оглянути міста, в яких проводитиметься Чемпіонат, було мало на що дивитися. Але вечеря з Лехом Валенсою справила на делегатів більше враження, ніж найсучасніший стадіон.

Ситуація в Україні, на відміну від нашої, зовсім інша. Там також держава повинна була дати гарантії, але стадіони будують приватні інвестори. І лише їх (у Донецьку і Дніпропетровську) вже можна побачити неозброєним оком. Коли у Кардіффі Мішель Платіні діставав картку з написом "Польща і Україна", у наших східних сусідів усе було у більш-менш належному стані. Здавалося, що після Помаранчевої революції Україна рухається у правильному напрямку. Надії виявилися марними, економічна криза поглибилася, і клопіт УЄФА – ніщо в порівнянні з тяжкою ситуацією самих українців. До того ж, у Києві справа Євро-2012 стала предметом боротьби політиків, але для зміни господаря Чемпіонату вже запізно.

Оригiнал матерiалу:
http://www.rp.pl/artykul/2,304049_Podziela_po_rowno_.html…

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах