Головна
 

НГ: Трубопровідне загострення

14 травня 2009, 01:53
0
2

Останнім часом у газових відносинах Росії, України, Європейського Союзу та Туркменістану відбулися досить знакові події. Почалося все з того, що влада України і Європейського Союзу підписала декларацію про можливість модернізації української газотранспортної системи. Голова українського уряду Юлія Тимошенко оголосила про чергову велику газову перемогу, оскільки Європа начебто пообіцяла допомогти Україні модернізувати газопроводи, не вимагаючи передати їх у власність або хоча б в управління. Правда, допомога буде не безоплатною, а у формі кредитів Світового банку та європейських кредитних організацій (на суму близько 3 млрд. дол., хоча для повноцінної модернізації необхідно в кілька разів більше), пише Независимая газета.

Голова уряду РФ Володимир Путін жорстко відреагував на цей крок: «Мені здається, що цей документ є щонайменше непродуманим і непрофесійним. Ми пропонували, і тоді українські партнери в принципі погодилися, щоб створити міжнародний консорціум з російських компаній, європейських і українських, які могли б взяти цю ГТС (українську газотранспортну систему) в оренду. При цьому Україна не втратила б права власності на неї. Це було непогана пропозиція, і вважаю, до цього можна було б повернутися». Володимир Путін був явно розчарований поведінкою Юлії Тимошенко. Не секрет, що новорічний газовий конфлікт між Росією і Україною був вирішений завдяки домовленостям цих політиків. Багато спостерігачів вважали тоді, що наступним кроком російсько-українського співробітництва стане створення тристороннього консорціуму з управління ГТС України, який би зайнявся її модернізацією.

Необхідно підкреслити, що Єврокомісія обумовлює виділення кредитів вимогою поділу Нафтогазу України. Комісари з ЄС наполягають на виділенні газотранспортної системи в самостійну юридичну особу. Це може негативно позначитися на фінансовому становищі Нафтогазу України, який і так ледве зводить кінці з кінцями через неплатежі споживачів і зниження цін на газ для населення. Хоча, з іншого боку, такий крок полегшив би передачу української ГТС в управлінні міжнародного консорціуму. 

Як відомо, Газпром забезпечує Україну переважно туркменським газом. Однак споживання блакитного палива в цій країні з початку року істотно скоротилася. У результаті Газпром запропонував Туркменгаз скоротити обсяг поставок газу. Очевидно, що такий варіант не дуже сподобався представникам Туркменістану, які продовжували наполягати на збереженні рівня видобутку. В результаті скорочення відбору газу сталася аварія на туркменській ділянці газопроводу Середня Азія - Центр, в якій обидві сторони звинувачують одна одну. Після цього влада Туркменістану підписала меморандум з німецьким концерном RWE про постачання газу в Європу. Щоправда, поки що такої можливості у RWE немає. Для того щоб туркменський газ прийшов у Європу, оминаючи Росію, необхідно побудувати газопровід по дну Каспійського моря, який би поєднав Туркменістан і Азербайджан. 

Однак Туркменістан з Азербайджаном досі не поділили шельф Каспійського моря. Є спірні питання і з Іраном. Ці три країни досі не домовилися про розділ Каспію. Крім того, дно Каспійського моря має западини, тому побудувати тут газопровід дуже складно. У свою чергу, будівництво газопроводу на березі Каспію, про який домовилися Росія, Туркменістан і Казахстан, не несе в собі якихось нерозв'язних технічний труднощів. Є й інші проблеми. Наприклад, Азербайджан, який до недавнього часу начебто обіцяв свій газ для проекту Nabucco, зараз заявляє, що швидше за все продасть його Газпрому.

Цікаву позицію займає і Туреччина. Вона підтримує Nabucco, але в обмін на свою участь у створенні даної газової магістралі ця країна вимагає прийняти її до ЄС. Європейці хотіли б збільшити частку газу, що йде не з Росії, але погоджуватися на умови Туреччини не поспішають. Таким чином, ситуація в газовій сфері знову стала напруженою. 

Очевидно, що модернізація української системи без участі Росії призведе до того, що Газпром разом зі своїми європейськими партнерами (E. ON, ENI, BASF, Gasunie) активізує будівництво альтернативних транспортних маршрутів: Північного потоку, Південного потоку і Блакитного потоку-2 , які підуть в обхід території України. До речі, нещодавно про своє бажання приєднатися до Північного потоку заявила одна з найбільших європейських компаній GDF SUEZ. У цьому разі українська ГТС може опинитися невантаженою. 

Характерно, що Юлія Тимошенко звернулася за допомогою в Брюссель, тобто до Єврокомісії, а не до керівників провідних країн Європи: Німеччини, Франції, Італії і т.д. Річ у тім, що за енергетичну політику відповідають саме керівники окремих країн Європи, а не Єврокомісія, яка лише прагне ці повноваження отримати. Однак саме Єврокомісія, керуючись антимонопольним підходом, нав'язує вхідним державам лінію на поділ постачальників і транспортерів газу. З точки зору членів Єврокомісії такий підхід дасть змогу об'єктивно знижувати ціну газу для кінцевих споживачів. Не так давно директор Інституту політичних досліджень Сергій Марков побачив в подібному підході спробу створення свого роду спілки транзитерів газу. Її мета, зі слів Маркова, сказаних на засіданні експертного клубу Громадські дебати, присвяченого проблемі енергобезпеки та організованого за підтримки фонду Державний клуб, полягає в різкому підвищенні ціни за транзит російського газу. Це призведе до втрати значної частини прибутку у російських компаній. Більш того, на його думку, в разі створення подібного антиросійською союзу він може виставити Росії єдину вимогу - не пускати газ, який поставляється в Європу, в обхід країн, що входять в цю коаліцію. Звичайно, не всі на загальноєвропейському просторі поділяють такий підхід єврокомісарів. Проти, зокрема, виступають провідні енергетичні компанії Європи і деякі керівники держав, таких як Німеччина. Зрозуміло, що в таких умовах влада Росії розвива співробітництво саме з керівниками європейських держав. А Газпром створює альтернативні газотранспортні маршрути в партнерстві з найбільшими європейськими корпораціями.

Думається, що відносини Росії з країнами так званої Старої Європи будуть зміцнюватися й надалі. У свою чергу, США будуть прагнути зберегти свій вплив на Європу через країни колишнього радянського блоку. Не випадково президент РФ Дмитро Медведєв під час візиту до Фінляндії запропонував європейцям налагодити ефективну співпрацю в паливно-енергетичній сфері. Йдеться про продовження створення альянсів найбільших європейських компаній і Газпрому у сфері видобутку, транспортування та збуту блакитного палива, а також виробництва та збуту електроенергії. Одночасно пропонується посилити відповідальність країн-транзитерів за надійне транспортування енергоресурсів. У разі несанкціонованого відбору палива з труби недобросовісні транзитери повинні будуть платити суттєві штрафи постачальникам і споживачам.


Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах