Головна
 

Известия: Ющенко влаштує голодомор-2

18 травня 2009, 13:25
0
2

Президент України Віктор Ющенко збирається зановою відкрити київський меморіал голодомору. І витратити на сам пам'ятник та урочистості мільярд гривень - майже 125 мільйонів доларів, - пише Яніна Соколовська для російського видання Известия.

Фактично цей монумент - єдина виконана Ющенком передвиборча обіцянка. У зв'язку з тим, що його влада закінчиться в січні 2010-го, лідер України вирішив довести меморіал до точки, а бюджет - до ручки.

Перше відкриття пам'ятника відбулося 22 листопада 2008 року і було приурочено 75-річчю голодомору. Тоді на нього витратили 12,5 мільйона доларів. Монумент у вигляді скульптур виснажених людей і величезної бетонної свічки впаяли практично на території Києво-Печерської лаври.

Але розташований під свічкою підземний музей робили так швидко, що він почав провалюватися. І відразу після відкриття монумент закрили на реконструкцію, а також на роботи з впорядкування. Хотіли встигнути до 9 травня - щоб і це світле свято розмовами про голодомор спотворити. Але, в традиціях Ющенка, не впоралися із завданням. Тому, як заявив директор новоствореного Інституту національної пам'яті України Олександр Іванків, урочисте відкриття відбудеться 30 травня.

До відкриття пам'ятника Ющенко готує великий дар: документально підтверджені істориками свідчення, що український Президент - нащадок останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського. Мовляв, у нього був двоюрідний брат Нечипор Ющенко, який заснував село Хоружівка, в якому потім народився майбутній Президент. А предок Ющенка Олексій нібито був посильним Богдана Хмельницького, носив від нього таємні послання російському царю.

У голоді винен Захід?

Петро Іноземцев


Говорячи про причини, що викликали страшну трагедію - голод у СРСР на початку 1930-х років, не варто забувати одну з них. Захід тоді ввів економічне ембарго проти Радянського Союзу, сподіваючись "задушити" молоду державу. У 1925 році XIV з'їзд ВКП (б) вирішив будувати соціалізм в одній окремо взятій країні, зробивши СРСР з аграрної держави індустріальною. Наголос робився на розвиток важкої промисловості: в резолюції з'їзду давалася директива "тримати курс на індустріалізацію країни". Все це відбувалося у світлі існування військової загрози для радянської держави, а потім і в умовах світової фінансової кризи - Великої депресії.

Капіталістичні країни спробували ізолювати СРСР економічно і політично - вони організували так звану "золоту блокаду", відмовляючись приймати в якості платіжного засобу радянське золото. Більш того, Великобританія у 1927 році розірвала дипломатичні і торгові відносини з Радянським Союзом, а уряди США, Франції, Бельгії та Канади ввели ембарго на постачання радянських товарів у свої країни.

Індустріалізацію було вже розпочато, і для отримання коштів на закупівлю західної техніки залишався єдиний шлях - продаж зерна на експорт. Радянська влада вирішила перейти до суцільної колективізації сільського господарства. Прискорені непосильні хлібозаготівлі - плани на великий урожай в 1932 році не виправдалися, а влада вимагала їх неухильного виконання – що стало головною причиною трагедії. У 1932-1933 роках голод забрав життя мільйонів людей - представників різних народів, мешканців сільськогосподарських районів країни. Постраждали багато регіонів РРФСР (Поволжя, Центрально-чорноземні область, Північний Кавказ, Урал, частина Західного Сибіру), Казахстану, України та Білорусі. Історики переконані: існувала тільки класове підґрунтя трагедії - жодних етнічних або національних причин не було.

***

У рубриці Огляд преси статті з зарубіжних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не відповідає за зміст даних матеріалів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах