Головна
 

Neue Zurcher Zeitung: Віктор Ющенко: “Питання вступу в ЄС чи НАТО вирішуватиме народ”

19 травня 2009, 08:13
0
4

Минулого тижня Президент України Віктор Ющенко побував з офіційним візитом у Швейцарії. В інтерв’ю він говорить про зовнішньополітичні цілі та внутрішньополітичні конфлікти в його країні. Й розповідає про своє лікуванні в Женеві від замаху через отруєння. Питання ставив редактор Neue Zürcher Zeitung Райнгард Маєр.

З: Пане Президенте, Швейцарія та Україна належать до тих небагатьох держав у Європі, що не членами ні ЄС, ні НАТО. Як Ви оцінюєте відносини між нашими країнами?

В: Наші відносини дуже добрі. Двосторонній товарообмін становить близько 3 мільярдів доларів на рік. З українського боку ми дотримуємося дуже ліберальної політики у сфері туризму. Громадяни Швейцарії та інших західноєвропейських країн можуть в’їжджати в Україну без візи. Ми цінуємо гуманітарну й технічну допомогу, надану в зв’язку з аварією на ЧАЕС, що сталася 23 роки тому.

“Навчальний процес стосовно можливостей поглибленої інтеграції в європейську економічну систему та систему безпеки”

З: Якийсь час компанія РосУкрЕнерго відігравала важливу та спірну роль посередника в газовому бізнесі між Росією та Україною. Вона була зареєстрована в кантоні Цуґ. Чи зайнята “РосУкрЕнерго” і далі в цьому бізнесі в Україні?

В: Україна як держава не має нічого спільного з цим підприємством. Зате хочу звернути увагу на те, що концерн Газпром, контрольний пакет акцій якого належить російській державі, володіє 50% РосУкрЕнерго.

З: І все ж питання залишається: чи працює РосУкрЕнерго і надалі в газовому бізнесі?

В: Ні, не думаю.

З: Заявлена мета Вашого врядування – це добитися в перспективі членства України в ЄС і в НАТО. Яке членство для Вас пріоритетніше? І чи буде проведено референдум щодо можливого вступу в ці дві організації?

В: Ми є демократичною країною. І питання вступу як у ЄС, так і в НАТО вирішуватиме на референдумі народ. Що стосується пріоритетів: ЄС – це найбільший торговельний партнер України. Тому ми прагнемо до якомога тіснішого зближення із Союзом, тому ми й ведемо переговори щодо Угоди про асоціацію. Наразі в нас є рамкова угода з ЄС про модернізацію української газотранспортної системи. Ми добиваємося переговорів на тему введення безвізового режиму між ЄС та нашою країною.

Мета членства в НАТО натомість пов’язана з гарантуванням нашої безпеки та незалежності. Важко сказати, що є більшим пріоритетом: приєднання до НАТО чи до ЄС. Обидві цілі мають свою внутрішню логіку.

З: Повідомляють про опитування, згідно з якими більшість українського населення не підтримує вступ до НАТО. Це правда?

В: Ми дискутуємо нині, яка система безпеки могла б найкраще захищати наші інтереси. Україна в своїй історії 6 разів проголошувала незалежність, і 4 рази ми її втрачали (так у тексті - Прим. перекл.). Її територіальний суверенітет просто ігнорувався. Тут я не можу зупинитися на всіх епізодах нашої історії. Але Україну довгий час мали за свого роду козирну карту на політичній мапі Європи. Через те політика безпеки є для нас сьогодні важливою темою.

2003 року, коли я був в опозиції, в Україні було прийнято закон, де заявлялося, що інтеграція в НАТО належить до основ української політики безпеки. На посту президента я підтримую це тезу та займаюся її втіленням.

Україна домоглася незалежності трохи більш як 17 років тому. Тоді східноєвропейські країни звільнилися від комуністичних режимів, і Варшавський пакт розвалився. Більшість членів того пакту, включно з колишніми радянськими республіками Балтії, є нині членами НАТО. У цьому альянсі вони відчувають найкращий захист своєї територіальної цілісності та національного суверенітету. Чотири роки тому лише 15% українців висловлювалися за членство нашої країни в НАТО. Зараз це близько 33%. Нашою найближчою метою є не повне членство, а тісніша співпраця. Нашій країні конче потрібен довший навчальний процес стосовно можливостей поглибленої інтеграції в європейську економічну систему та систему безпеки.

“Розбіжності з Тимошенко мають світоглядний характер”

З: Наступного року в Україні відбудуться президентські вибори. Як Ви оцінюєте свої шанси бути обраним на другий термін? І чи йшли б Ваші суперники тим самим курсом убік європейської інтеграції?

В: Я впевнений, що принципово цей курс продовжуватиметься, бо лише на цьому шляху Україна може надовго гарантувати свою незалежність і демократичний розвиток.

З: Від часу так званої Помаранчевої революції в Україні часто наростала напруга між тодішніми союзниками, особливо між Вами – Президентом – і Прем’єр-міністром Юлією Тимошенко. Які головні причини цих протистоянь?

В: Так, суперечності є. Але вони були вже 5 чи 7 років тому. І значною мірою, на моє переконання, вони пов’язані з недостатньою прописаністю та нечітким розмежуванням владних повноважень в Основному Законі України. Зміни до Конституції кінця 2004 року тільки загострили ці проблеми. Тому ми внесли у парламент нові пропозиції змін до Конституції.

По-друге, є два несумісні ідеологічні та економічні курси, які постійно стикаються у парламенті та уряді. Один курс, який представляє Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, зводиться до детального регулювання цін та економічної діяльності. Це суперечить моїм уявленням про ринок, на які також орієнтувалася, як я розумію, Помаранчева революція. Відтак в Україні нині точиться боротьба між ринковоекономічною та адміністративно керованою політикою. Первинно річ не в особистому, а у світоглядному конфлікті.

Попри ці конфлікти та труднощі, в Україні є відчутний демократичний поступ. Діє повна свобода слова і думки, працює незалежна від державних інституцій, жива преса. За останні три з половиною роки двічі проводилися дострокові парламентські вибори, і в обох випадках вигравала опозиція – тож у політиці громадяни мають справжні можливості вибору.

З: Наскільки історичні та культурні відмінності між західними та східними регіонами впливають на сьогоднішні політичні зіткнення в Україні?

В: Східна частина України останні 200-300 років була у складі Російської імперії, на заході ж у той самий час було різне панування. Але незважаючи на цю відмінну спадщину, за 17 років державної незалежності в Україні відбулося істотне культурне та ментальне злиття. Дедалі поглиблюється національна ідентичність.

Лікування в Женеві від отруєння

З: Минулого серпня збройний конфлікт за сепаратистські регіони Грузії, Південну Осетію та Абхазію, та російське визнання їхньої незалежності збурили високі хвилі. Чи вплинула ця суперечка також і на двосторонні українсько-російські відносини?

В: Так, ці події ще більш ускладнили наші відносини. Принцип недоторканності міжнародно визнаних кордонів, що після Другої світової війни відіграє в Європі центральну роль, був порушений діями у Південній Осетії та Абхазії у спосіб, який нас непокоїть.

З: Пане Президенте, безпосередньо перед початком Помаранчевої революції Ви стали жертвою загадкового отруєння і в зв’язку з цим лікувалися в женевській клініці. Можете нам сказати, чи Ви вже повністю одужали і чи з’ясовані обставини цього замаху?

В: Розслідування щодо тієї спроби отруєння усе ще триває. Гадаю, не так і важко докопатися до суті, але це в компетенції слідчих органів. Я не сумніваюся, що все це ще буде детально з‘ясовано.

Що ж до процесу одужання – професор Жан-Ілер Сора з клініки при Женевському університеті глибоко мене вразив своєю увагою і талантом у лікуванні мого унікального випадку отруєння. Зараз у моєму організмі, як свідчать клінічні аналізи, залишилося всього 5% первинної дози діоксину. На початку лікування ніхто не розраховував, що можна буде вивести такий величезний відсоток отрути.

Віктор Ющенко

Нинішній президент України народився 1954 року в селі недалеко від російського кордону. Він вивчав фінанси і в 21 рік вступив у Комуністичну Партію Радянського Союзу. Після проголошення незалежності України він посідав керівні посади в Національному банку. З 1999-го по 2001-й Ющенко був Прем’єр-міністром, а потім очолив опозиційну партію “Наша Україна”. Восени 2004 року виборча комісія оголосила його поразку в другому турі президентських виборів і перемогу дружнього з Росією суперника Януковича. Унаслідок кількатижневих ненасильницьких масових протестів під знаком помаранчевої барви було досягнуто повторних виборів, які Ющенко впевнено виграв.

Ще під час передвиборчих перегонів восени 2004-го в Ющенка проявилися симптоми гострого отруєння, діагностованого як отруєння діоксином. Спочатку він лікувався у Відні, а пізніше в університетській клініці в Женеві у лікарської команди під наглядом професора Сора. Команда вочевидь знайшла ферменти, які сприяли виведенню діоксину.

По тому, як Ющенко став Президентом, його стосунки з колишньою соратницею Юлією Тимошенко відзначилися численними конфліктами. У січні 2010 року в Україні буде проведено нові президентські вибори. За всіма прогнозами, на них протистоятимуть одне одному Ющенко, Тимошенко та Янукович. Популярність Ющенка за минулі чотири роки сильно впала.

Оригінал статті

***

У рубриці Огляд преси статті з зарубіжних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не відповідає за зміст даних матеріалів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах