Головна
 

FT: Борги не стануть на заваді планам з розширення компанії

20 травня 2009, 03:38
0
3

Не такі вже й бідні! Попри глибоку економічну кризу та падіння виробництва сталі удвічі, українські мільярдери все ще мають кошти не тільки на модернізацію виробництва, а й на придбання привабливих активів за кордоном, – пише Роман Олеарчик в британській The Financial Times.

Олексій Алчевський, банкір і промисловий магнат, який досяг успіху в підконтрольних російському царю східних регіонах України, помер на початку 20-го століття.

Залишається загадкою, чи його вбили, чи він скоїв самогубство після того як його банківський і промисловий бізнес зазнав краху під час глибокої економічної кризи.

Та через 100 років "Алчевський металургійний комбінат", в який пан Алчевський – як і нинішні власники комбінату впродовж останніх років – інвестував значні кошти, знову намагається пережити глибоку економічну кризу.

"Індустріальний союз Донбасу", одна з найбільших металургійних груп України, впродовж останніх років, як і пан Алчевський, намагався випередити інших гравців на ринку. Група, також відома як ІСД, належить мільярдерові Сергію Таруті і його партнерам.

Останніми роками вона агресивно розширювалася, придбала сталеливарні заводи у Польщі та Угорщині. Компанія, обсяг продажів якої в 2007 році склав понад 6 млрд. доларів, через спільні підприємства володіє також частками у заводах із виробництва сталі в Данії та Македонії.

Павло Потремба, редактор газети "Алчевського металургійного комбінату", гордо заявляє: "Завдяки роботі нашого великого бізнесу і промислових груп, Україна вже в Європі, інтегрується до Європейського Союзу через наші придбання. Економічно ми в Європі. Менш важливо, коли або чи й взагалі нас офіційно приймуть до Європейського Союзу в якості політичних членів".

Як і інші металургійні конгломерати, ІСД інвестував значні кошти в модернізацію неефективних сталеливарних заводів часів радянської доби, які споживають багато газу. Одним із завдань було зменшити залежність підприємств від поставок все дорожчого російського імпортного газу.

Щоб профінансувати таке розширення і модернізацію, українські бізнес-групи позичили в іноземних позикодавців десятки мільярдів доларів. Тільки у свій флагман, "Алчевський металургійний комбінат", група інвестувала сотні мільйонів доларів, які частково були взяті у західних позикодавців, включаючи Європейський банк реконструкції і розвитку. Австрійська компанія Voest-Alpine встановила нове ефективне і екологічно чисте обладнання для виробництва сталі. Кількість працівників скоротили із невиправдано великої кількості у 20 000 за радянських часів до 14 000.

"Ми збудували абсолютно новий металургійний завод, – заявляє директор "Алчевського металургійного комбінату" Тарас Шевченко. – Наш завод – екологічно безпечніший, більш ефективний і більш конкурентоспроможний".

Але з огляду на те, що обсяг замовлень на сталь становить лише 60% від минулорічного показника, завод, річна потужність якого складає понад 5 мільйонів тон сталі, змушений відкласти плани подальшої модернізації.

"Криза приблизно на рік затримала реалізацію наших планів із модернізації. Проте ми пройшли точку неповернення і продовжуватимемо модернізацію. Це питання часу", – запевняє пан Шевченко.

Як і багато металургійних конгломератів України, ІСД повинен провести складні переговори з кредиторами щодо реструктуризації боргів. Представник одного із західних банків стверджує, що, можливо, ІСД "занадто агресивно" взявся за модернізацію, і побоюється, що група може оголосити дефолт по своїх боргових зобов’язаннях, якщо кількість замовлень на сталь залишатиметься низькою через світову рецесію. Група також може бути змушена піти на переговори з конкурентами щодо консолідації активів.

За словами Сергія Гайди, аналітика з металургійної промисловості у київській компанії Dragon Capital, ІСД – одна з багатьох промислових груп України, які можуть опинитися в скрутному становищі.

"За нашими підрахунками, борг ІСД наприкінці 2008 року сягнув 3,3 млрд. доларів. Цього року компанія повинна сплатити 500 млн. доларів".

Пан Шевченко намагається представити ситуацію у позитивному світлі: "Можна сказати, що сьогодні ми у кращому становищі, оскільки позичали впродовж попередніх років, коли відсотки були нижчими, а кредитні ресурси – доступними. Тепер ми більш конкурентоспроможні", – стверджує він.

Однак жменька українських мільярдерів, які збудували диверсифіковані бізнес-імперії на прибутковому експорті сталі, продемонстрували, що в них, попри рецесію, від якої потерпає їхня країна, і падіння виробництва сталі вдвічі, ще досить грошей, аби сплатити чималі суми за активи.

Минулого місяця "Метінвест", металургійний конгломерат, яким володіє найбагатша людина України Рінат Ахметов, заплатив за оцінками 1 млрд. доларів за зареєстровану в Західній Вірджинії компанію United Coal Company.

Ну думку аналітиків, це придбання демонструє, що окремі провідні українські бізнесмени мають достатньо грошей, щоб робити серйозні придбання за кордоном попри рецесію та падіння виробництва сталі.

І все ж таки це досить велике придбання для "Метінвеста" – однієї з найбільших металургійних груп в Україні, яка, своєю чергою, входить до десятки провідних експортерів сталі.

Окрім сталеливарних заводів, гірничо-збагачувальних комбінатів і вугільних шахт в Україні, компанії "Метінвест" належать італійська Trametal і британська Spartan UK – прокатні заводи, придбані у 2007 році в родини Малакальца за 700 млн. доларів.

Тим часом вугільна компанія пана Ахметова "Краснодонвугілля" інвестувала мільйони доларів, щоб зробити свої шахти безпечнішими і зменшити енергоспоживання. Починаючи з 1991 року, від вибухів метану та інших нещасних випадків в країні загинуло понад 5 000 шахтарів.

За словами Віктора Скаршевського, менеджера з проектів Кіотського протоколу компанії "Метінвест", група збільшила кількість традиційних вентиляційних систем, які викачують небезпечний газ із шахт, встановивши наземне і підземне обладнання з дегазації. Процес включає буріння і відкачування метану.

"Ми плануємо добувати більше метану, спалюючи його для отримання тепла і гарячої води на наших шахтах. Ми плануємо використовувати його також для виробництва нашої власної електроенергії", – розповідає пан Скаршевський.

"Ці екологічно чисті технології роблять наші шахти безпечнішими. "Зелені" технології, які ми запроваджуємо на наших сталеливарних заводах, скорочують викиди парникових газів. Впродовж майбутніх років ми зможемо заробити десятки мільйонів доларів, продаючи квоти на викиди вуглецю згідно з Кіотським протоколом", – додає він.

За словами пана Гайди, "Метінвест" пана Ахметова знаходиться у виграшному становищі "для можливих подальших придбань".

Речник холдингу пана Ахметова "Систем кепітал менеджмент" Джок Мендоза-Вілсон стверджує: "Ми відкриті до можливостей, які можуть з’явитися під час рецесії".

Пан Гайда назвав ще дві українські промислові групи, які "можливо, мають достатньо коштів, щоб розглянути можливість придбання привабливих активів в Україні та за кордоном".

Мільярдер Віктор Пінчук, який контролює більшу частину виробництва сталевих труб в Україні, минулого року продав один з провідних українських банків італійській групі Unicredit за 2,2 млрд. доларів. Група "Приват", очолювана паном Коломийським і Геннадієм Боголюбовим, контролює більшу частину феросплавного бізнесу в Україні, їй належать гірничо-збагачувальні комбінати. Компанія також має міноритарний пакет акцій у російській групі "Евраз". Минулого року пан Боголюбов заплатив понад 1 млрд. доларів за частку в австралійській компанії Consolidated Minerals.

За останні декілька місяців пан Боголюбов і пан Коломойський витратили десятки мільйонів доларів, щоб зміцнити свої позиції у зареєстрованих на лондонській фондовій біржі компаніях – гірничодобувній Ferrexpo і нафтогазодобувній JKX Oil & Gas.

"На мою думку, у ще двох груп, окрім пана Ахметова – групи "Приват" і пана Пінчука, повинно бути достатньо грошей, щоб розглянути можливість придбання привабливих активів в Україні та за кордоном".

Оригiнал матерiалу:
http://www.ft.com/cms/s/0/a8fae58e-43bf-11de-a9be-00144feabdc0.ht…

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах