Головна
 

Русский Newsweek: КРИМлівські татари

27 травня 2009, 03:46
0
14

Кримські татари не будуть більше опорою українського уряду в Криму? У русі кримських татар несподівано з‘явилася «кремлівська фракція». Кримські політики, однак, сумніваються в її проросійскості, – пише Олена Черненко у російському тижневику «Русский Newsweek».

У русі кримських татар виникла проросійська фракція. Вона намагається привити ображеному на Москву народу любов до Росії.

Ерік, кримський татарин років сорока, не може зрозуміти, чому людство не цінує внесок його народу в історію. "Скільки великого дали світу кримські татари! – Ерік театрально підносить руки до неба. – Як перекладається ім’я Адам? Це по кримсько-татарськи "людина". Тепер розумієте, про що я?" Ми бесідуємо на полі на околиці Сімферополя. Земля поділена на невеликі ділянки, на кожній по кам’яному сарайчику – це територія кримсько-татарських самозахоплень. Ерік претендує на десять соток.

Чоловік не вгамовується: "Звідки в Криму давні печери? Звідки перші знаряддя праці? Кримські татари навіть єгиптян переплюнули". Він переключається на Росію: "Що таке ваш Арбат? "Арба" по-кримсько-татарськи – "візок", "ат" - "кінь", – гарячкує він, залишаючи наостанок головний козир. – А Пушкін? Пушкін-то від кого пішов?" Не виявивши на обличчях кореспондентів розуміння, Ерік розчаровано опускає руки: "Ось так завжди. Україна про нас забула, Росія нам не вірить".

Розчарування – головний настрій у кримсько-татарській політиці. Минулого тижня в Криму відбувся перший Всесвітній конгрес кримських татар. Захід мав продемонструвати єдність народу, розкиданого долею та Сталіним по всьому світу – у травні 1944 року кримські татари були депортовані з Криму за звинуваченням у підсобництві фашистам. Повернутися їм дозволили тільки наприкінці 80-х.

Замість єднання головною темою конгресу стала загроза розколу. Кримські татари на чолі зі своїм етноурядом – меджлісом – традиційно підтримували прозахідні сили в Україні. Незмінний глава меджлісу Мустафа Джемільов твердо орієнтований на Президента Віктора Ющенка, до Росії налаштований насторожено, якщо не вороже. Він за вступ України до НАТО і проти присутності у її водах Чорноморського флоту.

Але у кримсько-татарському русі виникла опозиція у вигляді партії "Міллі Фірка". Її лідер Васві Абдураїмов розчарувався в офіційному Києві та тепер закликає до діалогу з Москвою та тісних зв’язків із російським Татарстаном. Враховуючи антитатарські настрої російськомовної більшості Криму, цей політичний проект здається як мінімум екзотичним. Але він показує, що сили, які протистоять Президенту Віктору Ющенку та його прозахідній політиці, будуть атакувати його не тільки з фронту, але й із тилу – яким для нього досі була кримсько-татарська громада. Щодо простих кримських татар, то складається враження, що вони готові піти за ким завгодно, лише б перестати жити на рідній землі як біженці. Іншої землі в них просто немає.

ЗЕМЛЯ І ПОЛЕ

Водій автобуса вставляє касету з кримсько-татарською музикою. Лунає довоєнна народна пісня: "Пароплав качається, йди до мене, моя Наташа, я тебе обійму". Наш гід, 22-річний сімферопольський студент-політолог Ридван, осудливо хитає головою: "Я ніколи не одружуся з Наталкою чи Мариною. Тільки з татаркою. А якщо закохаюся в таку – погуляю й кину. Нас і так мало, не можна асимілюватися".

Проїжджаємо поле татарських самозахоплень – кам’яні сарайчики пролягають до горизонту. "Це село Чистеньке, в мене тут теж діляночка", - радіє Ридван. Біля траси стоять люди з плакатом "Вимагаємо реабілітації!". Поряд акуратна табличка: "Селище компактного проживання кримських татар, які повернулися з депортації". Селище – це сильно сказано. Більше за все воно схоже на табір біженців. Тут немає школи, лікарні, крамниці. Комунікації не підведені. Зате будують мечеть. "Коли плануєте закінчити?" - запитуємо в Еріка. "Один Аллах знає", – стенає плечима він. У таких умовах люди живуть із 1990 року, коли після погромів турків-месхетинців у Ферганській долині інші нацменшини в Узбекистані відчули себе незатишно, і в Крим ринула перша хвиля репатріантів.

"Зараз хоч наші будинки не ламають – у перші роки бульдозерами зносили, – розповідає літній чоловік, який представився Абдурашидом. – А ми за ніч знову відбудовувалися". Абдуращид і його сусіди запевняють, що не вимагають повернути землі й будинки, які належали їх сім’ям до депортації. Хоча документи на батьківський будинок у нього лишилися. "Навіть кількість баранців та штикових лопат прописано", – каже чоловік. Наразі в цьому будинку на березі моря мешкають вісім сімей. "Мене туди навіть помолитися не пустили, – обурюється він. – Що мені лишається робити? На полі стати, чотири кілки забити й сказати: це моя земля, хочу тут жити".

На минулих виборах селище голосувало за Віктора Ющенка. Кому віддавати голоси наступного разу, мешканці поки не знають. "Ющенко багато обіцяв, але до ладу нічого не зробив, не дали йому, – каже Аріман, високий блакитноокий блондин років тридцяти. – Скажи, а Росія не може нам допомогти? Кажуть, вона за права людини бореться та меншини всілякі там захищає". Ті, хто зібрався, з надією дивляться на кореспондентів Newsweek. Їм однаково, кого просити про допомогу.

АНТИСЕПАРАТИСТИ

Наразі в Криму проживають 280 000 кримських татар. Ще 150 000 – в Узбекистані. За словами глави меджлісу Джемільова, більшість із них хотіли б повернутися.

Відкриваючи конгрес промовою у Ханському палаці у Бахчисараї, Джемільов говорив про наболіле. Виступав він кримсько-татарською, але деякі слова перекладу не потребували: більшовики, пропаганда, терор, геноцид. "Кримські татари є основною силою, що протистоїть російському сепаратизму, прибічниками сильної демократичної української держави, інтегрованої до євроатлантичної спільноти, – казав він. – Більшість же російськомовного населення виступає за приєднання Криму до Росії".

Ерік Кудусов, який виступав останнім, глава Земляцтва кримських татар у Москві, закликав присутніх до пильності: "Доля нашого народу завжди вирішувалася у Москві, і це досі так. Нам не можна допускати розколу, інакше кадебешники з Кремля нас підімнуть. Опозиція вже на їхньому боці". Кудусов додав, що приїхав "звідти" та знає, про що говорить.

Опозиція на чолі з Абдураїмовим тим часом готувала резолюцію про конгрес: "Під гучною назвою приховується грандіозна міжнародна афера, підготована українською владою спільно з прирученою верхівкою меджлісу…"

ЛИСТ ДО МОСКВИ

Мустафа Джемільов украй рідко дає інтерв’ю російськомовним ЗМІ ("вони брешуть – пишуть, що ми тут хочемо ісламський халіфат створити"), але для Newsweek робить виняток. "Ми домагаємося створення в Криму національно- територіальної автономії, але при цьому не вимагаємо більших прав, ніж в інших. Йдеться про механізми захисту прав кримських татар – корінного народу Криму – від свавілля більшості", – говорить політик. Він хоче, що юристко-татарська мова отримала статус офіційної, а татари були представлені в усіх гілках влади пропорційно до своєї чисельності. Про створення своєї незалежної держави – це передбачено Декларацією про національний суверенітет, – за його словами, вже не йдеться.

Загрозу цілісності України, на думку більшості учасників конгресу, сьогодні являє тільки Росія. "На Крим чекає та сама доля, що й на Грузію", – висловлює спільну думку росіянин Ерік Кудусов. "Як сказав один російський поет, "умом Россию не понять". Від неї можна чекати чого завгодно, - розмірковує Мустафа Джемільов, але потім додає: – Не думаю, що Росія всерйоз розраховує на відторгнення Криму. Вони десять років воюють із Чечнею, а тут Україна". Нам його переконання, мета Росії не в тому, щоб "реально відірвати Крим, а в тому, щоб весь час створювати труднощі Україні".

Опозиціонер Абдураїмов та його прибічники з "Міллі Фірка" вважають, що загроза виходить не з Москви, а з Києва. "Наш народ на межі зникнення, й українська влада, зокрема Президент країни, активно цьому сприяє у рамках тотальної українізації країни, – говорить він. – Перед такою самою проблемою стоять і слов’яни, які живуть в Україні". "Слов’янами" він називає росіян. Щоправда, взаємних почуттів від них він поки не домігся.

Минулої осені Абдураїмов звернувся до Дмітрія Медвєдєва та Мінтимера Шаймієва з закликом "захистити корінний етнос Криму від безперервного геноциду". Він відніс листа у консульство Росії у Сімферополі. "Ми дуже розраховуємо та сподіваємося на вашу підтримку", – йшлося у документі.

Сам політик стверджує, що має широку підтримку серед татар Криму і що за рік-два більшість із них перейде на його бік. При цьому він сподівається на допомогу збоку Москви та говорить, що з розумінням поставився до дій Росії на Південному Кавказі. "Силові варіанти – це, звісно, недобре. Але іноді такі заходи доводиться використовувати для захисту слабких, – розмірковує Абдураїмов. – Якщо такий сценарій буде застосовуватися Росією при захисті слабких кримських татар, я – за!" Низка українських політиків звинуватили Абдураїмова у державній зраді. Його навіть викликали на допит у Службу безпеки України.

ЧИЙ ПРОЕКТ?

Відповіді на свій лист Абдураїмов так і не отримав – ні з Москви, ні з Казані. Директор Інституту країн СНД Константін Затулін, якому заборонений в’їзд до України, обережно коментує: "Треба зрозуміти, наскільки це звернення серйозне та чи відображає воно настрої, які існують серед кримських татар".

Російськомовні політики Криму до ініціативи "Міллі Фірка" поставилися ще більш скептично. "Я не вірю в проросійські тенденції серед татар. Абдураїмов нічим не кращий за меджліс", – виголошує спільну думку Олег Родівілов, член Верховної Ради Криму, голова "Російського блоку". Він сам упевнений, що партія "Міллі Фірка" пов’язана з Блоком Юлії Тимошенко, а також що за нею стоять певні сили в Казані. Офіс БЮТ і справді розташований поряд із кабінетом Абдураїмова на вулиці Козлова у Сімферополі. Але судячи з його обшарпаності, особливої підтримки татарський опозиціонер нізвідки не отримує. Хоча зізнається, що був би радий допомозі з Казані. Інші учасники конгресу казанських татар не жалували. Москвич Ерік Кудусов назвав їх "холуями, які вже 300 років прислужують Росії".

З Родівіловим не погоджують Єлєна Міськова, директор Фонду російсько-українських гуманітарних зв’язків "Визнання". "Найімовірніше це особиста ініціатива самих опозиціонерів, пов’язана з незадоволенням частини татар політикою свого керівництва", – говорить вона. Міськова стверджує, що Джемільов фактично відмовився від ідеї національної автономії кримських татар, підтримавши курс Ющенка на консолідацію української держави. Водночас татарська автономія у Росії стає для кримських татар привабливою моделлю вирішення їх національних проблем. Але Родівілов упевнений, що проросійська орієнтація партії "Міллі Фірка" – міф. Він украй обурений самозахопленнями: "Земля відходить тисячами гектарів, ресурси – мільярдами. І все це годує людей, які гострять на наших дітей ножі".

За даними березневого опитування серед студентів сімферопольських вузів (більшість із них росіяни), кожен другий вважає депортацію кримських татар виправданою. 60-річну Зеїне з селища депортованих поблизу села Чистеньке це доводить до сліз: "Чоловіку моєму у 1944-му ще року не було, його мати у фартуху вивезла – як встала зранку хліб пекти, так і поїхала. А у холодний Марійськ відправили. Половина народу там загинуло. Хлібом клянуся". Жінка бере зі столу печиво та підносить до лоба й підборіддя.

Оригiнал матерiалу:
http://runewsweek.ru/globus/28484/…

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах