Головна
 

НГ: Привиди Голодомору

1 червня 2009, 09:46
0
3

Проти кого порушила кримінальну справу Служба безпеки України? На цьому тижні Служба безпеки України (СБУ) порушила кримінальну справу за фактом штучної організації Голодомору - голоду 1932-1933 років, що забрав мільйони життів, пише Тетяна Івженко в Независимой газете.

Ця новина шокувала навіть тих, чиї предки пережили той страшний час, тих, хто і без політичних указів все життя вшановує пам'ять загиблих. Адже кримінальна справа за певною статтею принципово відрізняється своєю залізобетонною конкретністю від святого обов’язку пам'яті, який формує моральні устої народу. Люди в погонах в один день перетворили трагедію в фарс.

Не минуло й року з моменту, коли СБУ оприлюднила поіменний список організаторів Голодомору. У ньому містилося 19 прізвищ, під № 1 - Сталін Йосип Віссаріонович, серед інших 18 імен зустрічаються маловідомі. Досі до кінця незрозуміло, навіщо це робилося: пересічний українець і без підказки влади знає, що вина лежить не стільки на людях, яких давно немає в живих, скільки на системі, якої не стало задовго до 1991 року. Президент Віктор Ющенко неодноразово повторював, що визнання Голодомору і пам'ять про нього не мають нічого спільного зі спробою виставити рахунок винним. Це саме той випадок, коли правда потрібна живим.

Можливо, СБУ, яка оприлюднила свій список, намагалася дати сигнал, що претензії пред'являти нікому? Можливо, таким чином хотіли переконати Дмитра Медведєва приїхати восени минулого року в Київ - для участі у заходах пам'яті 75-ї річниці Голодомору? Але запрошення, як відомо, не прийняли. Проте публікація чорного списку призвела до низки скандалів. Наприклад, представники Єврейського комітету України обурилися, що СБУ звинуватила в організації Голодомору переважно людей єврейської національності. Причому, як з'ясувалося, багато хто з тих 18 займали посади, які явно не відповідали рівню організації репресій: хтось працював у транспортному відділі, хтось в статистичному. Чому б тоді не назвати поіменно всіх, хто мав стосунок до режиму радянської влади в 1930-х? Як ставитися до тих з них, хто пізніше сам став жертвою репресій?

Пополоскавши на сторінках газет імена давно померлих людей, про скандал забули. Він розчинився в низці нових скандалів, які постійно супроводжують спроби української влади відновити справедливість стосовно жертв Голодомору. Кримінальна справа "за фактом", безсумнівно, викличе нову хвилю звинувачень, образ та політичні чвари.

Першим обурився український депутат від фракції Наша Україна - Народна самооборона Геннадій Москаль: "Проти кого СБУ відкриває справу - проти цвинтаря?! Кого збираються притягнути до відповідальності?" Юристи дивуються: за якими законами збираються судити? Нинішнє українське законодавство не має стосунку до часів майже вікової давності, що ж, повертати до життя закони 1930-х? Будь-яка нормальна людина в Україні скаже, що тему Голодомору потрібно залишити історикам, її потрібно зберегти в серцях людей. А силовим структурам і правоохоронним органам тут робити вже нічого.

Але в тому й проблема, що добру справу, проголошену Віктором Ющенком, спотворюють виконавці. Одні розкрадають кошти, виділені на пам'ятні знаки жертвам. Інші фальсифікують документи, що готуються до виставки. Треті готові чоло розбити, доводячи до абсурду ідею відновлення історичної справедливості. Не повертається язик сказати, що український Президент у цій ситуації - єдиний позитивний герой. Хіба немає його провини в тому, що в Україні створена саме така система, викривлюють і доводять до абсурду будь-яке здорове починання і перетворюється в політичну комерцію навіть проект, що має виняткову моральну цінність? І ця система діє однаково в будь-якій сфері і стосовно будь-якого питання. Вирішили побудувати демократію - перебилися за фінансові потоки. Хотіли вшанувати пам'ять, а загрузли в чварах за визнання слова "геноцид"...

Багато київських політиків впевнено говорять, що єдина причина, за якою світ досі не визнав Голодомор геноцидом українського народу, криється у протидії з боку Росії. Росія дійсно не визнає слово "геноцид" стосовно Голодомору. Але так ставляться до проблеми і на Заході. Замдекана історичного факультету МДУ Олексій Власов раніше пояснив: "ООН керувалася принципами міжнародного права, згідно з яким поняття" геноцид "підходить тільки до одного яскраво вираженого приводу - геноциду стосовно євреїв і циган наприкінці 1930-х років XX століття і в роки Другої світової війни, оскільки навіть щодо геноциду проти вірмен в Османській імперії є певні сумніви в правовому ракурсі".

Так що важливіше Києву - жива пам'ять чи юридичне слово? Міжнародні організації та десятки окремих країн готові визнати трагедію українського народу і разом з українцями вшановувати пам'ять жертв Голодомору. Але одна справа - співчувати, інша - брати участь у балагані. Після переведення історичної трагедії в площину Кримінального кодексу тих, що співчувають стане менше. Проте, на жаль, додасться кількість тих, хто підозрює Київ у піарі на історичній трагедії.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах