Головна
 

Ъ: Юлія Тимошенко і Віктор Янукович збивають конституцію

3 червня 2009, 09:45
0
5

Вже цього року Україна може стати другою країною в СНД після Молдови, де буде впроваджена парламентська форма правління, - пишуть журналісти російської газети Коммерсантъ.

Цього домагаються дві найбільші фракції у Верховній Раді - Блок Юлії Тимошенко і Партія регіонів Віктора Януковича. Вони не тільки офіційно оголосили про намір створити "антипрезидентську" коаліцію, забувши колишню ворожнечу, але й поділили сфери впливу в майбутній парламентській республіці. Пані Тимошенко планує залишити за собою пост прем'єра, а пан Янукович збирається стати Президентом нової України.

"Помаранчево-блакитна" революція
Вчора представники керівництва Партії регіонів та Блоку Юлії Тимошенко (БЮТ) вперше офіційно визнали, що ведуть переговори про спільні дії в парламенті. "Сьогодні ми маємо історичний шанс перервати нагнітання напруженості між сходом і заходом України. У нас є ліки від небезпечної хвороби. Назва яких - велика коаліція", - заявив з парламентської трибуни депутат-регіонал Дмитро Табачник, який виступав від імені фракції. Пан Табачник зазначив, що одним із завдань їх об'єднання є внесення змін до конституції. Лідер фракції БЮТ Іван Кириленко підтвердив, що зараз ведеться робота над зміною політичної системи, і закликав українців "не боятися змови, зради, бунту, перевороту, узурпації влади та інших страшилок".

Проект змін до конституції, підготовлений лідерами нової коаліції поки що не оприлюднюють, однак основні його положення не є секретом. Справа в тому, що переговори БЮТ і регіоналів про проведення конституційної реформи тривали з перервами більше року. За цей час їх зміст дізналася широка громадськість. Україна повинна перетворитися з президентсько-парламентської на парламентську республіку. Передбачається, що главу держави обиратиме Верховна Рада. Президент при цьому позбавляється важелів контролю за діяльністю прем'єра і можливості зупиняти нормативні акти уряду. Водночас у нього залишається контроль за керівниками силових відомств і право дострокового розпуску парламенту за певних обставин, наприклад, у випадку недієздатності Ради.

Поділ основних ролей в такій системі влади відомий, оскільки він також не змінювався протягом річних переговорів БЮТ і Партії регіонів. Передбачається, що нова коаліція залишить Юлію Тимошенко на посаді прем'єра і вибере Віктора Януковича президентом. А для того, щоб Партія регіонів не відчувала себе обділеною, отримавши посаду Президента з урізаним повноваженнями, їй пропонується половина портфелів в уряді. Щоправда, основні економічні відомства, у тому числі Мінекономіки та Мінфін, повинні залишитися під контролем пані Тимошенко.

Нарешті, конституційна реформа передбачає продовження повноважень нинішнього парламенту до 2014 року з тим, щоб наступні президентські і парламентські вибори відбулися одночасно.

Усі попередні раунди переговорів про об'єднання БЮТ і регіоналів, які відбулися влітку і восени 2008-го, а також навесні 2009 року, закінчувалися безуспішно - головним чином через недовіру керівництва цих політичних сил один до одного. Однак зараз колишні політичні противники готові забути чвари. Це пояснюється тим, що ні Юлія Тимошенко, ні Віктор Янукович не впевнені у своїй перемозі на запланованих на 17 січня 2010 року всенародних президентських виборах. За травневими соцопитуваннями, президентський рейтинг пані Тимошенко складає близько 15%, при цьому посилення економічної кризи не дозволяє прем'єру сподіватися на зростання популярності. Лідер БЮТ може не потрапити навіть у другий тур, оскільки в останні місяці стрімко зростає рейтинг колишнього спікера Ради Арсенія Яценюка (на сьогодні він становить 14%).

Віктору Януковичу в разі проведення всенародних виборів соціологи прогнозують перше місце з результатом близько 25%. Однак, як свідчать соцопитування, у другому турі пан Янукович може програти Арсенію Яценюку - зараз вони ділять голоси практично порівну. З огляду на негарантованість результатів, спонсори політиків сумніваються в доцільності вкладення величезних коштів у виборчу кампанію. "Є питання: чи має сенс взагалі йти на вибори в складних умовах економічної кризи? Адже, повірте, дна (кризи - Ъ) ще не видно", - зазначив заступник голови Партії регіонів Андрій Клюєв, який вважається одним з основних спонсорів партії .

Неміцна конституція


Активність, з якою Партія регіонів і БЮТ взялися за створення коаліції, в обох фракціях пояснюють обмежені часові рамки, передбачені конституцією для внесення до неї змін. "Це питання загострилося через те, що залишилося фактично три тижні, які є останніми для ухвалення рішення, оскільки наступна сесія не дає можливості проводити голосування по внесенню змін до конституції, і президентські вибори будуть вже близько", - сказав співрозмовник "Ъ" з числа ключових юристів БЮТ.

Особлива процедура внесення змін в основний закон передбачає, що цей процес розтягується на дві сесії Верховної Ради. Спочатку відповідний законопроект мають схвалити 226 голоси, після чого конституційний суд вирішить, чи дотримуються в документі права громадян і терміни розгляду. Складність полягає в тривалості цього процесу - зміни до конституції вважатимуться прийнятими тільки в тому випадку, якщо на наступній черговій сесії раді за нього проголосує не менше двох третин від конституційного складу парламенту, тобто не менше 300 депутатів.

На сьогоднішній день БЮТ і регіонали разом контролюють 331 місце в Раді. Крім того, щоб запустити конституційну реформу у них залишається достатньо часу - до завершення цієї сесії Ради ще цілих півтора місяця. "Якщо говорити про терміни внесення змін, конституція говорить тільки про одне - друге голосування повинно відбутися на наступній черговій сесії. Що стосується першого голосування, воно може відбутися і на позачерговій сесії, між липнем і вереснем", - заявив "Ъ" член комітету Ради з питань правової політики від Партії регіонів Юрій Мірошниченко. Таким чином, крайній термін, коли має відбутися перше голосування з внесення змін до конституції, у разі необхідності можна перенести аж до останніх чисел серпня, оскільки наступна чергова сесія Верховної Ради розпочнеться 1 вересня.

"Але коли мова йде про накладення один на одного двох процесів - внесення змін до конституції і президентської кампанії, виникають додаткові обмежувальні фактори", - зазначив пан Мірошниченко. За його словами, в цьому випадку друге голосування за внесення змін в основний закон має відбутися до дати голосування. Втім, і в цьому випадку обговорювана на даний момент дата президентських виборів - 17 січня 2010 року - не завадить цьому процесу. "Встигнути однозначно можна", - резюмував пан Мірошниченко.

Однак створення коаліції з Партією регіонів, офіційна вона чи ситуативна, несе істотні ризики для БЮТ. На сьогодні неможливо гарантувати, що процес внесення змін до конституції відбудеться. Справа в тому, що конституційний суд, в якому далеко не всі судді симпатизують БЮТ або регіоналам, цілком може дати негативний відгук на проект конституційної реформи, заборонивши її проведення. Ще один обговорюваний сценарій контргри Президента Віктора Ющенка полягає в тому, що глава держави може винести обговорення конституційної реформи на референдум. За словами заступника голови секретаріату президента України Марини Ставнійчук, яка є також представником Віктора Ющенка в ЦВК і конституційному суді, "немає сумнівів, що в цьому питанні люди підтримають Президента". "Я впевнена, що будуть ініціативи щодо проведення всеукраїнського референдуму. Його результати будуть обов'язковими до виконання", - заявила вчора "Ъ" пані Ставнійчук.

Між тим винесення питання про реформу на референдум позбавить Верховну Раду, контрольовану Партією регіонів і БЮТ, можливості самостійно змінити форму правління в країні. Зрив конституційної реформи в такому випадку може виявитися смертельним для БЮТ - прихильники пані Тимошенко навряд чи пробачать їй об'єднання з паном Януковичем. Хто в цьому випадку відбере голоси розчарованим в блоці пані Тимошенко, спрогнозувати складно. Це може бути як Партія регіонів, так і Арсеній Яценюк, який набирає політичну вагу.

Пан Ющенко вже дав негативну оцінку змові двох головних політичних сил у Раді. "Це, по суті, зрада демократичних цінностей, проголошення антиєвропейського недемократичного курсу країни, - заявив Президент.- Це серйозна зміна внутрішньої політики і зовнішнього вектора. Іншими словами, це можна буде назвати конституційним переворотом".

***

У рубриці Огляд преси статті з зарубіжних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах