Головна
 

НГ: Україні заборонили союз з Росією

17 червня 2009, 09:54
0
4

Хлібний альянс може стати потужним конкурентом ЄС та США, пише Тетяна Івженко в сьогоднішньому номері російської Независимой газеты.

Вчора стало відомо, що Євросоюз виступає категорично проти участі України в зерновому союзі з Росією і Казахстаном. У Києві думку ЄС поділяють Президент Віктор Ющенко і представники Української зернової асоціації (УЗА), яка нещодавно звернулася до Міжнародної ради із зерна з пропозицією провести через рік в українській столиці міжнародну зернову конференцію.

Президент УЗА Володимир Клименко пояснив журналістам, що запропонований російською стороною формат тристороннього союзу надто вузький: "Я вважаю, що зараз настав час домовлятися на більш глобальному рівні. Ми повинні знайти розумний компроміс у виробництві та торгівлі зерном у світі". Експерти вважають, що за протидією російській ініціативі може критися прагнення ЄС та США не допустити створення потужного конкурента на світових ринках. А Україна в цій ситуації стала заручницею її західноорієнтованої політики.

Як відомо, ідея створення так званої "зернової ОПЕК" прозвучала на початку червня на зерновому форумі в Санкт-Петербурзі. Міністр сільського господарства РФ Олена Скриннік пояснила, що Росія посідає четверте місце за обсягами експорту зерна. Вийти на перше місце в світі дозволить об'єднання з сусідами по СНД.

Важливий нюанс полягав в тому, що тристоронній формат союзу дозволяв скористатися українськими морськими торговими портами для розширення ринків збуту зерна. "Зволікати не можна: завойовані нашими країнами в останні роки ринкові позиції необхідно підкріпити серйозними інвестиціями в інфраструктуру, створивши міцний фундамент для довгострокової конкурентоспроможності зерна з Причорноморського регіону", - сказав російський міністр. Її український колега Юрій Мельник погодився, що запропонована модель співпраці ефективна.

Проте Президент Віктор Ющенко відразу ж висловив сумнів у доцільності створення союзу: "Це теоретична ініціатива, яка потребує вивчення і після цього у відповідній оцінці. Перш ніж давати остаточну відповідь, ми повинні чітко усвідомити, які переваги отримає національний виробник, економіка та національні фінанси". Він нагадав, що Україна на відміну від Росії і Казахстану вже є членом СОТ, а тому повинна узгоджувати свої рішення у сфері торгівлі в першу чергу з міжнародною організацією, а не з сусідами по СНД. Крім того, Ющенко сказав, що на відміну від країн, "які тяжіють до ручного управління певним потенціалом", Україна не може на державному рівні вільно розпоряджатися зерном, яке є приватною власністю виробників. "Це не нафта і не газ, де є стовідсоткова державна монополія... Ми говоримо, що в Україні 40,7 тисяч фермерів, і зерно - власність цих людей".

Приблизно такі ж тези звучали на цьому тижні під час зустрічей українського керівництва з комісаром Єврокомісії з питань сільського господарства та розвитку сільської місцевості Маріанна Фішер-Боель, яку командували в Київ, щойно дізналися про ідею "зернового ОПЕК". Комісар прямо заявила, що ЄС не підтримує участь України в тристоронньому зерновому союзі. Вона, як і Ющенко, нагадала про членство України в СОТ, а також пригрозила офіційному Києву проблемами із запланованим підписанням через півроку угоди про вільну торгівлю з ЄС. Хоча метою візиту представника Єврокомісії було з'ясування всіх подробиць про плани створення зернового союзу, але в підсумку Фішер-Боель визнала, що в ЄС не розуміють, і в якій формі могло б існувати об'єднання: "Чи буде це певна віртуальна структура чи організація, що впливає на ціноутворення у сфері торгівлі зерном, або картель... "

Українські експерти припускають, що зацікавленість і занепокоєння ЄС пояснюються перспективою створення на світовому ринку нового потужного гравця. Сукупна частка України, Росії та Казахстану в сфері торгівлі зерном у світі з 2000 року збільшилася в 4 рази - з 6% до 24%. При цьому США скоротили обсяг поставок на 8%, Австралія та Канада - на 3% кожна. Керівник аналітичного відділу компанії з управління активами Бонум Груп Олександр Дмитрієв днями пояснив, що складається ситуація оптимальна для створення нового потужного об'єднання. Він упевнений, що зерновий союз вигідний кожній з трьох країн СНД. За 10 місяців поточного маркетингового року (з липня 2008 р. по травень 2009 р.) ці держави вже експортували понад 31 млн. тонн зерна: Росія - до 16 млн. тонн, Україна - близько 11 млн. тонн, Казахстан - приблизно 5 млн . тонн. Американський експорт планується на рівні близько 27 млн. тонн. Існуюча конкуренція між країнами СНД послаблює позиції кожної з них, співпраця, навпаки, посилить положення "зернової ОПЕК" в світі, і не тільки на вузькому зерновому ринку.

Опитані НГ українські фахівці в цілому погоджуються з такою думкою, але говорять, що "диявол ховається в деталях". Зокрема, виробники визнають низьку якість української пшениці, що не дозволяє Україні бути рівноправним партнером Союзу. Минулого року начальник Державної інспекції України з якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринків Василь Мельник повідомив, що з 26,9 млн. тонн пшениці врожаю 2008 р. більше 63% становило зерно 5-го та 6-го класів. Експерт Олександр Дмитрієв підтвердив, що в структурі пшеничного експорту України близько половини складає фуражне зерно. "У такій ситуації союз (з Росією і Казахстаном. - НГ) з рівноправної "шведської" сім'ї перетвориться на східний гарем, у якому українську пшеницю чекає участь наложниці з правами "третьої - запасної", - пояснив він, додавши, що Росія та Казахстан роблять акцент на експорті високоякісного продовольчого зерна.

Працівник агентства ААА Марія Колесник згодна, що особливих вигод українській стороні участь у зерновому союзі не обіцяє. "Зв'язуючись з Росією в наддержавні структури, ми можемо втратити ті ринки і той обсяг виручки, які маємо сьогодні", - вважає вона. Експерт зазначила, що Росія і Казахстан зацікавлені в участі України в першу чергу тому, що потребують портових потужностей. Але, отримавши доступ до використання портового господарства, партнери України спробують забезпечити своєму зерну статус пріоритетного при експорті, вважає Колесник.

Побоювання, що зростання доходів портового господарства не компенсує Україні зниження прибутку від власне експорту, посилюються через песимістичні прогнози щодо врожаю цього року. Експерти агентства ААА прогнозують урожай пшениці на рівні близько 18 млн. тонн, що майже наполовину менше показників минулого року.

***

У рубриці Огляд преси статті із зарубіжних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не відповідає за зміст даних матеріалів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах