Головна
 

НГ: Затулін: Хто і як творить образ України

18 червня 2009, 14:52
0
3

Депутат російської Держдуми Костянтин Затулін, якого 6 червня не пустили на українську територію в аеропорту Сімферополя, написав відкритого листа Надзвичайному і Повноважному Послу України в Росії Костянтину Грищенку. Текст листа опублікований в Независимой газете.

Пане посол!

Як Вам має бути відомо, 6 червня ц.р. співробітники Прикордонної служби України перешкодили моєму приїзду в Крим і участі у фестивалі "Велике російське слово". Зустрівши мене відразу після прильоту в Сімферополь на верхній сходинці трапа, вони намагалися змусити мене повернутися в літак і категорично відмовилися провести зі мною розмову в пункті прикордонного контролю в залі аеропорту.

Протестуючи проти безцеремонних дій, принизливої для громадянина Росії та депутата парламенту форми, в якій виражалися вимоги представників Ваших спецслужб, я змушений був більше двох годин провести на трапі літака, у мене підвищився тиск і стався, вперше в житті, гіпертонічний криз. Прикордонники не пропускали до мене лікаря "швидкої допомоги", а потім не давали, навіть на його вимогу, пройти в машину для надання допомоги. Це стало можливим тільки завдяки Генконсулу РФ у Сімферополі І. Астахову, народному депутату України О. Царьову, голові уряду АРК В. Плакіді, які змушені були проривати виставлений на трапі кордон. Я провів три доби в палаті Республіканського діагностичного центру у м. Сімферополь і вдячний лікарям цієї установи, які подбали про моє здоров'я. Однак і тут Ваші спецслужби встановили для мене, по суті, тюремний режим. До мене не пропускали журналістів, настирливо супроводжували на процедури й обстеження, фіксували кожну мою появу в коридорі на відеокамеру. Чи треба додавати, що мій від'їзд з лікарні в аеропорт для повернення в Москву також обставили як спецоперацію з доставки особливо небезпечного злочинця.

Мені не пред'являли жодних офіційних документів про заборону в'їзду і не пояснювали її причин. Мені зрозуміло, що спроба ізолювати мене від будь-якого контакту мотивувалася бажанням влади Вашої країни дати свідомо спотворену інтерпретацію події та на її основі потім формувати громадську думку. Минулого разу, за допомогою "витоків" з "джерел, близьких до СБУ", повідомляли про нібито відкриту проти мене кримінальну справу за звинуваченням у підготовці заворушень у дні 1020-річчя Хрещення Русі. Де вона тепер? І чому в 2008 році замість того, щоб затримати і допитати змовників, мені забороняли в'їзд на Україну, тобто в гості до "слідства"?

Ось і зараз провокація проти мене, яка завдала шкоди моєму здоров'ю, у ряді Ваших ЗМІ розглядається як законна відплата стосовно "українофоба", "пересічного (варіант: непересічного) провокатора". Останнє повністю базується на версії про нібито свідомо провокаційні цілі моєї поїздки до Криму в термін дії заборони на в'їзд, введеної в 2008 році. На дії цієї заборони при першому ж контакті в аеропорту наполягали і представники Прикордонної варти України.

У зв'язку з цим я хочу відкрито поставити запитання, на які буду чекати від Вас, пане посол, таких же офіційних і публічних відповідей:

1. Заборону на мій в'їзд в Україну, без пояснення причин введену 24 липня 2008 року, потім скасували, про що очолюване Вами посольство проінформувало 7 серпня 2008 року МЗС Російській Федерації нотою за № 6111/22-012-2341/2008, назвавши це "кроком доброї волі і проявом взаємоповаги в українсько-російських відносинах". Чому ігнорується це публічне та офіційне зняття з мене заборони, після якого - і до інциденту 6 червня ц.р. - В Росії не отримували від Вас жодних офіційних повідомлень про накладення на мене заборони або повернення до старої?

2. Співробітникам Ваших спецслужб не може не бути відомо про те, що 31 січня 2009 року я побував в Україні - приїжджав у м. Луганськ. Під своїм ім'ям, зі своїм паспортом, без фальшивої бороди. Чому в Луганськ у січні можна, а до Криму в червні не можна?

3. Бажаючи виключити будь-які несподіванки, я просив наше Міністерство закордонних справ завчасно сповістити Вас про свою поїздку на фестиваль "Велике російське слово". 2 червня з Вами стосовно цього офіційно розмовляв статс-секретар МЗС РФ п. Карасін. 4 червня, побачивши Вас серед гостей Санкт-Петербурзького економічного форуму, я ще раз сам Вас проінформував. Ні 2, ні 4 червня ні від Вас, ні від кого-небудь іншого (а розмовляли не тільки з Вами) не було застережень. Чому?

Відповіді на ці питання допоможуть зрозуміти, хто насправді є провокатором у цьому зовсім не приватному епізоді наших відносин. Ви ж не тільки Надзвичайний і Повноважний Посол України в Росії, але і перший заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України. Я не можу не сказати, що, знаючи про всі ці факти, Ви, як води в рот набрали. Якщо, звичайно, не вважати Ваше інтерв'ю журналу "Профіль", яке появилося в ці дні, в якому Ви нарікає на тих, хто, приїжджаючи в Вашу країну, "проводить агітацію проти її державності".

Дії Вашої державності, від якої я вимагаю вибачень, і є найгірша проти неї агітація. Подумайте про свою власну відповідальність. Можливо, Вам для цього знадобиться дізнатися про сьогоднішнє "пікетування" Української філії Інституту країн СНД у Києві, під час якого якийсь пан у мегафон вимагав "Затуліна убити й затулкою закрити".

Посів починає сходи. Як у старої, доброї Німеччини.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах