Головна
 

Огонек: Свято, яке назавжди з Україною

23 червня 2009, 09:02
0
4

Офіціально відзначатимуть ювілей Полтавської битви в Україні з 27 червня. Під подію створили нові підручники, нові пам'ятники і нову міфологію, пише Валерій Калниш у колонці для журналу Огонек.

Інсценування

Україна відзначить 300-річчя Полтавської битви, як то кажуть, на найвищому рівні. План заходів затверджений кабінетом міністрів, кульмінація - офіційні урочистості на Полтавщині 27-28 червня. Головний зміст зрозумілий, втім, і без урочистостей: перегляд ролі одного з головних героїв подій трьохсотлітньої давності гетьмана Івана Мазепи.

Фрагмент нейтрального бою


Готуватися до цього ювілею Україна почала два роки тому - спочатку боязко, а потім щоразу активніше. Ініціатива належала не Полтавській владі (вона, до речі, щоб уникнути неприємностей на весь час святкування - з 25 червня по 10 липня - ввела мораторій на політичні заходи). Тон задали в Києві.

Ще в жовтні 2007-го столична міськрада прийняла рішення перейменувати вулицю Січневого Повстання, на якій, зокрема, "прописана" Києво-Печерська лавра, у вулицю гетьмана Івана Мазепи. Подібна зневага до православ'я (гетьман, як відомо, відлучили від церкви) викликало обурення серед віруючих.

"Православна громадськість розглядає дане рішення не тільки як зневагу стосовно української православної церкви, - говорилося в заяві Всеукраїнського Православного братства Олександра Невського, - але і як блюзнірський виклик усьому православному світу". Втім, нове ім'я поки не прижилось: якщо ви запитаєте, де є вулиця Мазепи, більшість киян напружено морщитимуть чола.

Всі офіційні заходи ще попереду, але вже зрозуміло, що ні російську, ні шведську сторону не представлятимуть на них перші особи. Король Швеції Карл XVI Густав побував в Україні восени 2008 року: візит обійшовся без історичних сенсацій, а один з центральних заходів - виставка "Україна-Швеція: на перехрестях історії" - на думку оглядачів журналу "Музеї України", "гнітила нудьгою".

Це, втім, не зіпсувало враження від виставки відомого любителя старожитностей Віктора Ющенка (Президента України і зараз можна побачити суботнього ранку на одному з київських ринків колекціонерів). Він навіть повідомив королю, що виставка допомагає зрозуміти "непростий для наших країн період - XVII-XVIII століть - часу, коли Україна намагалася знайти свою незалежність".

Графік ювілейних заходів постаралися наситити подіями. Ще у квітні 2008 року кабінет міністрів України прийняв детальний план заходів "За підготовку та відзначення 300-річчя подій, пов'язаних з військово-політичним виступом гетьмана України Івана Мазепи та укладенням українсько-шведського союзу". У ньому є практично все - від реставрації редутів та випуску пам'ятної монети до проведення дослідних робіт в архівах Росії та Швеції. Але головний акцент робиться все-таки на роз'ясненні значної ролі Івана Мазепи.

У пункті 18 урядової програми йшлося: "Організувати і провести в закладах освіти і культури науково-практичних занять з висвітлення державотворчої, політичної та військової діяльності гетьмана Івана Мазепи та його соратників". Зазвичай у таких випадках кажуть: "Історія нас розсудить", але якщо вірити підручнику з історії України за 5-й клас, можна сказати, що вона розсудила вже. "Іван Мазепа прагнув зробити Україну великою європейською державою, звільнити з-під гніту Московського царства", - йдеться там.

Але не одними ж лекціями мають намір відзначати 300-річчя битви! Якщо 28 червня ви опинитеся в Полтаві, на березі річки Ворскла, у вас буде шанс знайти скарб гетьмана Івана Мазепи, які за легендою він кинув у пучину вод після того, як шведська армія розпочала рятуватися втечею. Це реаліті-шоу обіцяють транслювати по всім центральним телеканалам країни.

У полтавській міськраді коротко пояснили правила гри: "Усі охочі зможуть позмагатися за 10 тисяч гривень. Ці гроші, гривневими монетами (мішок з ними важить приблизно під 70 кг .- В. К.), заховані на дні річки, саме там, де приблизно лежить справжній скарб Мазепи". Не забули в Полтаві і про інсценізацію подій 300-річної давнини. Щоправда, як повідомила заступник мера Полтави Лариса Семеняга, міжнародні театралізовані клуби, які представлять театральне дійство, вибрали фрагмент нейтрального бою, "де немає переможців і переможених і тому нічия репутація не постраждає".

Мазепа як політичне амплуа

Ще рік тому тодішній російський президент Володимир Путін і нинішній український домовилися відзначити ювілей разом. Взимку 2008-го, коли український та російський лідери могли зустрічатися на початку року не для обговорення чергових епізодів газової війни, а гуманітарних питань, було вирішено, що Україна і Росія разом відзначать також 200-річчя з дня народження Миколи Гоголя, і 300-річчя Полтавської битви. "Ми добре розуміємо, величину взаємної симпатії і поваги наших братніх народів", - сказав Володимир Путін.

Тепер російський МЗС говорить про те, що ні Володимира Путіна, ні Дмитра Медведєва на урочистостях не буде, оскільки Україна не надіслала офіційного запрошення. Сам Віктор Ющенко стверджує протилежне: мовляв, запрошення надіслані (він заявив про це нещодавно в інтерв'ю "Эхо Москвы"). Проте, зараз майже зі стовідсотковою точністю повторюється ситуація, яка відбулася весни цього року, коли дві держави змагалися в тому, хто пишніше і значніше відзначить ювілей українця за народженням та росіянина за способом мислення письменника Гоголя.

Щиро кажучи, на українському державному рівні ніхто не засмутився від того, що росіяни будуть представлені на урочистостях не першими особами. І перш за все це можна сказати про самого Віктора Ющенка, чия оцінка подій 300-річної давності радикально відрізняється від російської. Український Президент переконаний, що прийшла "пора остаточно розвіяти будь-які міфи про нібито зраду Івана Мазепи". "Іван Мазепа - не зрадник, Іван Мазепа - захисник рідної землі", - заявив глава української держави в березні цього року в селі Мазепинці (Київська область) на урочистостях з нагоди 370-річчя з дня народження гетьмана.

Пан Ющенко впевнений, що саме при ньому "Україна оживали як країна європейських культурних традицій". "Не одне сторіччя ім'я Мазепи стирали з пам'яті народної... Імперія (Російська. - В. К.) робила це з однією метою - знищити саму ідею незалежності України, перетворити її в підвладну територію без минулого і майбутнього. Але ми не піддалися, ми вистояли, ми перемогли", - вважає Віктор Ющенко.

Природно, в Москві почули українського Президента і назвали політику реабілітації опального гетьмана спробою втягнути український народ у "штучне, надумане протистояння з Росією". Вирішили не сперечатися: на Смоленській площі тільки поскаржилися, що "за цих умовах доводиться сподіватися на мудрість українського народу".

Втім, опоненти у пана Ющенка є і на батьківщині. Один з найбільш лютих - народний депутат від опозиційної Партії регіонів, колишній віце-прем'єр в уряді Януковича Дмитро Табачник. Днями він написав статтю "Торговці Україною", в якій аналізує "вклад" у розвиток української державності таких діячів, як Іван Мазепа, Симон Петлюра і Віктор Ющенко.

"Мазепа та Петлюра Ющенко особистісно ближче. Діяльність гетьмана і"головного отамана" максимально (з огляду на те, що їм вдалося, на відміну від інших, повністю реалізувати свій зрадницький потенціал) характеризується такими зрозумілими президенту рисами: ставленням до України як товару на продаж і презирством до власного народу", - переконаний колишній віце-прем'єр. Він, до речі, такий же любитель українських старожитностей, як і Віктор Ющенко.

Українському Президенту дійсно близький Мазепа, і він це визнає сам. В ефірі телевізійного мосту зі студентами, який нещодавно відбувся, пан Ющенко заявив, що нинішній Україні потрібна сильна президентська влада, тверда рука, і навів приклад того ж таки гетьмана. Якщо взяти за точку відліку ставлення до Росії, то щось спільне між Віктором Ющенком та Іваном Мазепою і справді проглядається.

"Я просто переконаний, в силу багатьох причин Ющенко залишиться однією з найбільш суперечливих фігур в українській політиці. Ось як сперечаються з стосовно Мазепи, точно така ж ситуація буде стосовно Ющенка: чому так сталося, а не інакше? Насправді він дуже суперечлива і трагічна фігура..." - переконаний Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента". Щоправда, за його прогнозами, оцінити внесок пана Ющенка українці зможуть не раніше, ніж через 5-10 років, коли прийде час відзначати ювілеї, пов'язані з його політичною діяльністю. Сперечатися з Росією з приводу політичного значення цих дат навряд чи доведеться: в Москві їх просто будуть намагатися не помічати.

***

У рубриці Огляд преси статті з зарубіжних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не відповідає за зміст даних матеріалів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах