Головна
 

NZZ: Про повстанців та мазохістів у Львові

7 липня 2009, 07:57
0
5

Історія, від якої слина котиться: у західноукраїнському Львові винахідливий підприємець оживляє історичні сцени з життя цього багатошарового та космополітичного міста у спосіб, і незвичний і успішний водночас, - пише Рудольф Германн в швейцарській Neue Zürcher Zeitung.

"Пароль!" – шикає бородач вартовий, з карабіном напоготові. "Слава Україні!" – звучить у відповідь трохи вже гучніше; так, наче вимагається конспіративна обережність. Обличчя чоловіка в уніформі, досі люте, осяюється; він дістає крихітний металевий келішек. Гаряче стікає по горлянці медовуха. Після того вартовий прочиняє грубо збиті з дерев’яної дранки двері, шлях до підземного сховища вільний.

"Партизанський Діснейленд"?

Так легко, як тут, партизанам, які до 1953 року воювали в Західній Україні, звісно ж, не було. Організовані в Українську Повстанську Армію (УПА), вони боролися в лісах краю за українську державу, як проти нацистів, так і пізніше проти совітів. Боротьба, яка по завершенні війни з огляду на комуністичну перевагу була безнадійною й знайшла кончину у винищенні.

Тому емоції здійнялися неабиякі, коли на площі Ринок, у розкішній історичній частині західноукраїнської метрополії Львів (Лемберг), Юрко Назарук відкрив півтора року тому ресторан "Криївка". Тут обслуговують молоді дівчата в повстанському строї, на стінах підвальних зал висять історичні фотографії та військове спорядження, а в ніші стоїть легкий кулемет. Таке багатьом не сподобалося, зокрема тим, хто досі прагне знайти у Львові антиросійські настрої, але також і колишнім партизанам, які відчувають, що з їхнім минулим поводяться неналежно.

Те, що на перший погляд здається дещо сумнівним "партизанським Діснейлендом", після детальнішого огляду виявляється продуманою та старанно втіленою концепцією. "Радянська пропаганда зображувала українських партизанів зрадниками, хоча вони воювали за власну державу. Проте міф західноукраїнської, закоріненої у Львові ненависті до росіян живий і досі, насамперед серед росіян та російськомовних українців на сході нашої країни", – пояснює в розмові Назарук. Він хотів демонтувати цей негативний образ Львова, і то на свій лад: так, щоби людей зачіпало глибше, ніби вони потрапили в музей. Успіх довів, що він мав рацію. Уже в перший рік діяльності "Криївка" привабила десь 650 тисяч відвідувачів, і навіть за нинішньої економічної кризи, яка вдарила по Україні особливо боляче, це місце набите до краю. А головне, каже Назарук, що близько 40% гостей ресторану російськомовні. За пивом і в доброму гуморі вони вступають тут у контакт із тим розділом української історії, про який за радянських часів не можна було говорити.

Між тим 28-річний Назарук – не лише український патріот, а й космополіт. Ці речі аж ніяк не взаємовиключні у місті, яке останні 200 років було австрійським, польським, німецьким та радянським, мало в певний час 35% єврейського населення, а нині є частиною України.

Кнайпи інтелектуала

Хоча разом з двома бізнес-партнерами він керує гастрономічною мережею з 10 ресторанів, Назарук більше інтелектуал, як бізнесмен. Випускник факультету міжнародних відносин, він спочатку потрапив у журналістику, що у перші роки пострадянської України була для нього, засновника незалежної газети, все ж небезпечним майданчиком. Тепер йому як бізнесменові до серця припала барвиста, мінлива історія Львова – Лемберга – Львува, причому дорога до неї має пролягати через шлунок.

Наприклад, у ресторані "Гасова лямпа", який розташований так само у старому місті, занесеному до спадщини ЮНЕСКО. Тут порушена історична тема гасової лампи, на чий винахід Львів претендує разом із південно-східнопольським містом Кросном. В іншому закуткові історичного центру міста недавно відкрився єврейський ресторан, і він воскрешає важливу сторінку львівської історії. Назарук знає, що зачіпає цим самим дражливу сферу, і консультувався під час будівництва в експертів та єврейських спільнот. Проте не зміг відмовитися від типових для нього двозначних деталей. Так, у меню не подано цін; про них відвідувачам треба домовлятися з персоналом. У всіх ресторанчиках Назарук час від часу екзаменує знання персоналу з відповідної теми кожного закладу, щоб і з цього боку обслуговування було на висоті.

Дотепне коригування кліше

Найуспішніший – принаймні в медіа – Назаруковий проект розташований у провулкові, що впирається в головну площу. Крізь велетенську замкову шпарину потрапляєш у порівняно тісне, довге приміщення, що випромінює непристойно-декадентську атмосферу. Гачками для одягу слугують підбори туфель-шпильок. На одній стіні висять залізні ланцюги, протилежну прикрашає з десяток однакових плакатів із чоловічим портретом – історико-мистецька цитата з алюзією на "Мерилін Монро" Енді Воргола. Зображений на портреті пан стоїть у вигляді бронзової скульптури і перед входом: це Леопольд фон Захер-Мазох, що народився 1836 року сином начальника львівської поліції. Був юристом, математиком та істориком, прославився як автор романів про кохання та страждання, увічнений у понятті мазохізму, до якого один німецький психіатр звузив пізніше марення Мазоха про домінантних жінок.

"Ми хочемо повернути Мазоха, одного з найвидатніших галицьких авторів, у правильне світло, хоча, звісно, ми обіграємо відомі кліше", – каже Назарук. Що це означає, можна прочитати, наприклад, з екрана в кутку кафе: тут показують замальовки з засідань українського парламенту в Києві. Коли дивишся на горезвісні колотнечі достойників та їхню "неспроможність вирішувати проблеми для цієї чудової країни" (слова Назарука), то це свого роду апогей мазохізму за горнятком еспресо чи капучіно. За допомогою "Мазох-кафе" Назарук здобув світову мас-медійну присутність; ним цікавилися навіть телевізійні команди з-за океану. А статуя [Мазоха] належить до найбільш фотографованих пам’яток міста, каже не без гордості оригінальний історик-реставратор.

Оригінал статті

***
У рубриці Огляд преси статті з зарубіжних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не відповідає за зміст даних матеріалів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах