Головна
 

Die Presse: Віктор Ющенко: «Ми мов волаючі в пустелі»

7 липня 2009, 08:21
0
4

Президент України Віктор Ющенко приймає у вівторок президента Австрії Гайнца Фішера у Києві. У недільному випускові Die Presse він поділився всією тією купою клопотів, що його діймають.

Віктор Ющенко справедливий. Що довше він запізнюється на зустріч, то більше часу потім виділяє співрозмовникові. Фінансист та колишній голова Нацбанку, Президент України знає, що речі часто бувають набагато складнішими, ніж здаються на поверхні. Послуговуючись олівцем та аркушем паперу, під час розмови він унаочнює деталі про свою країну та її сильно постраждалу економіку, яку Міжнародний валютний фонд (МВФ) змушений рятувати від банкрутства кредитною лінією на 16,4 мільярда доларів.

По 5 роках після Помаранчевої революції (коли він пережив замах отруєнням і вижив лише завдяки допомозі віденських лікарів) країна, на думку 55-річного Президента, більш ніж будь-коли в небезпеці. Тут і Європа, яка не чує закликів України, і Росія, що постійно провокує газові конфлікти, тут і Юлія Тимошенко, його колишня політична супутниця, яка хоче затягнути країну назад в авторитарну систему. А що сам Ющенко на президентських виборах у січні фактично не має шансів на перемогу – то це теж наслідок задумливості, яку називають його менеджерською слабиною.

З нагоди державного візиту президента Гайнца Фішера в Україну, що починається в понеділок, Ющенко дав Die Presse am Sonntag ексклюзивне інтерв’ю.

З: Колись Україна асоціювалася з Помаранчевою революцією, тепер – із газовими конфліктами. Оскільки Ваша країна не може заплатити, то незабаром загрожує нова ескалація. До чого нам слід приготуватися?

В: Проблема української газотранспортної системи – не технічного, а політичного характеру. І для деполітизації потрібна допомога Європи. Дуже важливо, щоб Європа навчилася говорити на тему організації газового ринку одним голосом. Для більшої безпеки газопостачання Європі потрібна єдина концепція із залученням України. Ми відкриті до багатостороннього діалогу. Але ми мов волаючі в пустелі.

З: Доки Європа виробить єдину позицію, може минути чимало часу. Але як уже зараз запобігти ескалації, через яку нам у січні було припинено поставки?

В: Договір з Москвою, що відновив поставки, принизив Україну й базується не на ринкових принципах. Тож нестабільність була закладена наперед. Звісно, тему знову захочуть використати з політичною метою й представити Україну як ненадійного транзитера. Починаючи з січня 2009-го Європа, на жаль, теж поводиться так, ніби усе це проблеми України. Можливо, бракує сміливості розібратися, що сталося насправді. Як ми можемо бути винні у припиненні поставок, якщо ми вважаємо свою газотранспортну систему найкращим формою інтеграції в Європу? 45 років транзит газу функціонував без проблем; так залишатиметься і надалі. Але тут є й інші чинники.

З: Крім російських це ще внутрішні українські?

В: Так, нам треба реформувати й модернізувати внутрішній газовий ринок, лібералізувати ціни. Та уряд боїться сказати суспільству правду. Я раджу користуватися у дебатах про надання кредитів МВФ таким критерієм: глибоке реформування внутрішнього газового ринку.

З: Питаючи, я мав на увазі Ваші непорозуміння з главою уряду Юлією Тимошенко, що не обмежуються самим газовим сектором. Ця перманентна суперечка роками паралізує країну. То що, колишні соратники стали особистими ворогами? Чи причина все ж у нечіткому розподілі повноважень в Конституції?

В: З одного боку, річ у Конституції. З другого – в уряді, бо він уже давно не є колегіальним інститутом, а звузився до однієї солістки. Проте найбільше важать ідеологічні розбіжності між нами. Зіткнулися дві концепції: ринкова економіка – і політика популізму, відкладених реформ та адміністративного керування Тимошенко. Глибока економічна криза в Україні так само є наслідком не лише глобальної кризи, а й браку ринкової політики в ключових секторах.

З: Популізм переважає над ринковою економікою?

В: Економічний курсу будується на ілюзіях. Якщо Міжнародний валютний фонд прогнозує на цей рік 8% падіння ВВП, то уряд говорить про 0,4% зростання. Неможливо виконати сотні бюджетних програм. Минулого року уряд збільшив соціальні видатки протягом одного місяця на 73%. Укінці в нас була найвища інфляція в Європі – 23%, й на неї було відредаговано регулюванням цін. Таких рішень десятки. У 2008-му Freedom House

уперше за 18 років оцінив нас як репресивну економіку.

З: Від розчарування очевидно наростає прагнення сильної руки. Яка небезпека того, що буде корінний переворот, криється в найближчих виборах?

В: Вибори 2010 року важливіші, ніж у період революції 2004-го. Тоді була ясність щодо розмежування двох систем цінностей. Ми добивалися не перемоги, а чесних виборів і дотримання закону. Нині ми бачимо, що на виборах можуть домінувати корпоративні інтереси Тимошенко та Віктора Януковича [лідера опозиції]. Ні один із них не цікавиться тим, куди й з якими цінностями прямує Україна. Замість того зосереджуються на змінах до Конституції, що ставлять під загрозу демократичні досягнення.

З: У 2004 році спроба Росії керувати виборами в Україні провалилася. Чи не здається Вам, що можливості впливу Росії збільшилися?

В: З одного боку, ні. З другого – в Україні активізувалася група політиків, які просувають вплив Росії. І то через власні зв’язки, тоді як у 2004 році канал зв’язків із Москвою пролягав через керівництво держави.

З: Називають кілька причин, чому розвіявся дух Помаранчевої революції. Серед них – що не було відразу покарано колишніх фальсифікаторів і не проріджено попередню номенклатуру. Інші вважають, фатальним було й те, що ЄС не надіслав сигналу про перспективу вступу України. Яка Ваша думка?

В: Що стосується міліції, прокуратури і так далі, проблема 2005 року приблизно та сама, що й проблема 2009-го. Ефективність генпрокуратури закінчується в парламенті. Ви знайдете в парламенті людей з трьома, навіть п’ятьма судимостями. "Помаранчеві" сили мали на початку півтора року, щоби підготувати ефективнішу модель. Я в цей час (через отруєння) мусив зробити 26 операцій. І підтримки "помаранчевих" сил, на яку я тоді переважно розраховував, не було.

З: Для Вас започатковане у травні "Східне партнерство" ЄС є якісно новим кроком чи, як то кажуть, старим вином у новій бочці?

В: Це добра платформа. Та коли я думаю про відносини з ЄС, серце кров’ю обливається. Адже через економічну кризу Європа може втратити і економічно, і політично. Європа потерпає від браку стратегічних рішень. Їй варто подумати про те, чи хоче вона зміцнювати своє геополітичне становище. Гадаю, Європа була би політично ефективнішою, якби розширила свою політику стабільності та європейські принципи на всю Східну Європу.

З: Маєте на увазі розширення у формі прийняття нових членів?

В: Так. Сьогодні Україна з її 46 мільйонами жителів є добрим тестом для європейської політики. Питання, куди нині прямує Україна, – це питання до Європи. Якщо ми не керуватимемося спільними принципами, то почнеться хаос. Те саме буде, якщо Україна рухатиметься назад до "Радянського Союзу", чого багато хто прагне. Та я цього не хочу. Як європеєць я переконаний, що наше місце завжди було в Європі і що за останні чотири роки ми досягли того, що було неможливе попередні 17. Однак багато хто в Європі вважає це не рівноцінним партнерством, а дорогою з одностороннім рухом. Питання зовсім не в тому, коли ми приєднаємося до ЄС. Давайте говорити про те, як каспійська нафта може найшвидше та найдешевше надходити в Європу: власне, через Україну. Якби не було політиків, трубопровід давно би вже працював.

З: Україна вже минула дно фінансової кризи?

В: Проблему торговельного та платіжного балансу легко вирішити коштами МВФ. А от велика небезпека – у дефіциті держбюджету, який по суті значно більший, ніж повідомляється офіційно. Найгірше те, що немає уявлення про реальний дефіцит. І що уряд досі не розпочав рекапіталізацію банків. Ресурси на це знайшлися б. Просто немає оцінки ключових макроекономічних процесів і розуміння, де причина й де наслідок. Якщо в липні не проведуть рекапіталізацію, то домашнє завдання кредитної програми МВФ можна буде вважати невиконаним.

Оригінал статті

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах