Головна
 

НГ: Міняю Бандеру на Бандераса!

8 липня 2009, 07:58
0
6

Росія та Україна поводяться як розлучене подружжя, -пише Станіслав Мінін в російській Независимой газете.

Коли з екрану телевізора я чую прізвище "Бандера", то майже рефлекторно змінюю канал. Перед Бандерою я однозначно надаю перевагу Бандерасу. Жоден сюжет у російських теленовинах не викликає позіхання та нудоту так само успішно та незмінно, як це роблять нескінченні надривні розповіді про українську владу, що реабілітує "героїв ОУН". Напевне, середньостатистичний росіянин уже нічого не знає про Віктора Ющенка крім того, що він героїзує бандерівців. Раніше знали ще, що Ющенка отруїли діоксином, коли він їв рибу.

Днями я вечеряв, не встиг перемкнути канал, і програма "Вести" розповіла мені про унікальну експозицію, що відкрилася у залі Федеральних архівів на Пироговці. Виставка присвячена звірствам бандерівців у Західній Україні. Викривають злочини російські архівісти. Багато виставок у Москві, але ця – найбільш "топова". Must see! Голос кореспондента за кадром віщав про те, що бандерівці були антисемітами, ненавиділи москалів та поляків, співпрацювали з Гітлером, вирізали села, а Сталін був із ними м’який і тисячами випускав із таборів.

"Бандерівці вітали нацистів", – із неприхованим обуренням коментував репортер кадри кінохроніки. Що там вітали, велике диво! Давайте вже будемо чесні: адже дехто 23 вересня 1939 року в місті Бресті проводив разом із військами вермахту військовий парад. Хто ж цей "дехто"? Не бандерівці ж. І не "лісові брати". Напевне, сомалійські пірати. Або турки-сельджуки. Чи марсіани. Більше нікому.

А дехто з діячів часів Другої світової сказав таку фразу: "Не просто безглузда, але й злочинна війна проти гітлеризму під прапором фальшивої боротьби за демократію". Це сказав не Степан Бандера. І не Роман Шухевич. Це слова товариша Молотова. В’ячеслава Міхайловіча. Міністра закордонних справ Радянського Союзу.

Він же підписував разом із Ріббентропом "Пакт про ненапад" у серпні 1939 року, а після цього почалася Друга світова війна. Втім, у нас тепер негласно, а десь навіть гласно, прийнято вважати, що у підписанні пакту винний хто завгодно, тільки не сталінський уряд. Сталінський уряд якраз абсолютно мав рацію, а хто думає інакше – злісний фальсифікатор Історії. Історія ж (для тих, хто не в курсі) – росіянка.

Західні українці, латиші та естонці не мали морального права ненавидіти комуністів та бути готовими піти на союз із самим чортом, тільки б не прийшли "червоні". Розуміти їхні мотиви ми не готові. Розуміти, виправдовувати та пробачати ми готові лише патологічну ненависть до власного народу товариша Сталіна та його ж союзи з тим самим чортом. Тому що він – наш. Батько рідний. Кого любить, того карає. Б’є ж усякого сина, якого приймає.

Ми сваримо українців за те, що вони "політизують історію", але самі з погано прихованою насолодою ступаємо на те саме поле й займаємося тим самим, що й вони. Росія та Україна поводяться як розлучене подружжя, кожен із якого отримує мазохістське задоволення, сидячи за чашкою кави в сусідів та розповідаючи про те, з якою сволотою він (або вона) жив (чи жила) стільки років.

Кому адресовані пропагандистські виставки? Українські дипломати на них не ходять. Невже російським громадянам, які й так не отримують від державних ЗМІ нічого, крім пропаганди замість докладної та неупередженої історії?

У сучасній історії немає більш делікатного, неоднозначного, суперечливого розділу, ніж Друга світова війна. Це та сама сфера, в якій небезпечні та шкідливі будь-які спрощення. Тим не менше, саме війну, як ніщо інше, у сучасному світі звикли спрощувати, міфологізувати, насичувати чорно-білими акцентами. І мені прикро усвідомлювати, що серед передовиків цієї справи - моя країна, на тілі якої війна залишила глибокі, досі не загоєні рани.

***
У рубриці Огляд преси статті з зарубіжних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не відповідає за зміст даних матеріалів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах