Головна
 

Die Welt: ЄС побоюється нової газової суперечки на сході

22 липня 2009, 09:08
0
3

Вимоги, які ставлять перед Україною Євросоюз та міжнародні фінансові організації щодо реформування газового сектора, навряд чи хтось з українських політиків візьметься виконувати до президентських виборів, – пише Штефані Больцен в німецькій Die Welt.

Наскільки серйозно Європейська Комісія ставиться до затяжної газової кризи, показав минулий тиждень. Очікується, що надалі Брюссель уже при неотриманні 10% поставок газу зможе оголошувати надзвичайний стан. У такому разі держави-члени будуть зобов’язані пропускати поставки до сусідів – бо на початку 2009 року деякі країни цьому перешкоджали.

Брюссель внутрішньо готується до наступної енергетичної катастрофи. Проте що стосується люб’язності до обох сторін у суперечці, тут усі надзвичайно стримані. Коли наприкінці червня Єврокомісія та міжнародні фінансові інституції востаннє сиділи з росіянами та українцями за одним столом, всім сторонам було ясно, що ввечері не столі не лежатиме жодного результату. Голова Комісії Жозе Мануель Баррозу хотів радше застерегти постачальників. Баррозу схвилювався, що за якихось кілька місяців Європа опиниться перед ризиком тих самих випробувань, що й минулої зими: десятки тисяч людей тоді дубіли в своїх квартирах, школи позачинялися, заводи зупинилися.

І побоювання це не безпідставне: до зими Київ повинен, згідно з домовленостями, запасти 28 мільярдів кубометрів; зараз у газосховищах, за інформацією України, 19 мільярдів. Правда, віце-шеф російського "Газпрому" Алєксандр Медвєдєв називає це брехнею, мовляв, насправді сховища порожні й Україна знову присвоїла газ – цього разу на суму до 5 мільярдів євро. Хоча довести це поки що ніхто не може.

Зрозуміло одне: "Україні більше ніхто не довіряє", як каже експерт у Євросоюзі. Коли прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко перед недавньою зустріччю в Брюсселі почала хвацьки вимагати, щоб ЄС виділив 2 мільярди євро на убезпечення транзиту, то всі обернулися до неї спиною.

Надавати допомогу швидше уповноважені Світовий банк, Міжнародний валютний фонд чи Європейський інвестиційний банк. Але й ці пручаються. "Наш досвід у регіоні свідчить, що інвестиції такого штибу виправдані лише тоді, коли вони пов’язані з рішучою орієнтацію на ринкову економіку", – лунає з боку Європейського банку реконструкції та розвитку. Це має означати, що не буде ніякої допомоги без радикальних та посутніх реформ в енергетичному секторі, які ще й можна потім перевірити.

Умови банків суворі: Київ повинен підняти сильно дотовані ціни для споживачів на 60%. Економічне та соціальне становище в найбільшій за площею державі Європи і так уже багато місяців на межі. І на січень призначено президентські вибори, тож ні Тимошенко, ні решта кандидатів не підуть зараз на європейські вимоги.

Так і не буде нічого вирішено, ні в найближчій, ні в середньостроковій перспективі. Єдине, RWE (німецька енергетична компанія. – Прим. перекл.) запропонувала, що можна побудувати в Україні сховища, підконтрольні ЄС, аби гарантувати газопостачання взимку. Проте і тут немає згоди. Постачальники енергії в Європі шукають тим часом інших джерел, як-от у Норвегії. А отже, Україна та Росія можуть програти.

Оригінал статті

***
У рубриці Огляд преси статті з зарубіжних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не відповідає за зміст даних матеріалів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах