Головна
 

Новая газета: Пукача поведуть на вибори

25 липня 2009, 09:52
0
2

Те, що головного обвинуваченого у вбивстві журналіста Ґонґадзе - екс-генерала МВС України, екс-начальника міліцейської розвідки Олексія Пукача - нарешті-таки піймали, це добре. Але ось те, як його виявили і заарештували, викликає усе більше питань, пише Андрій Капустін у Новой газете.

За головною версією слідчих органів, мова йде про спецоперацію, яку провели співробітники СБУ, Генпрокуратури за участю групи Альфа, співробітників головного управління К і технічних служб. Сама операція була гранично засекреченою. У підсумку Олексія Пукача, який чотири роки перебував у міжнародному розшуку, схопили в селі Молочки Чудновського району Житомирської області, де він спокійно займався фермерством і ловив рибу.

Однак силовики поки не пояснили, яким чином їм вдалося знайти одного із найбільш розшукуваних українських злочинців. Тим більше, що основних версій стосовно можливого місцеперебування Пукача було дві: за кордоном (Ізраїль, Росія, Придністров'я) і мати сира земля. Але, як бачимо, знайшовся він на батьківщині предків, куди, за журналістським версіями, перебрався з Луганської області, проживаючи до того в Харківській ... Тобто, виходить, що ні за який кордон генерал-утікач не переправлявся, а спокійно мігрував українськими просторами. Не перериваючи зв'язків із колишніми колегами по рідному міністерству. Про що заявив депутат Геннадій Москаль, який послався на якісь розповіді про дзвінки Пукача високопоставленим міліцейським пенсіонерам.

Виходить, що ні за який кордон генерал-утікач не переправлявся, а спокійно мігрував українськими просторами. Не перериваючи зв'язків із колишніми колегами по рідному міністерству

Але і це не дає відповіді на питання, як саме сліди головного фігуранта у справі про вбивство Георгія Ґонґадзе привели в невідоме село. Якщо виходити з версії пана Москаля, то виходить, що силовики прослуховували телефони ветеранів МВС. І якщо це так, то виникне питання про законність даних дій. Але наявність прослуховування хоч якось виправдає розкритиковану пасивність слідчих, які чотири роки шукали Пукача зовсім не в тих місцях. Чи не шукали? Тоді все-таки як його знайшли? І чому саме зараз? Таке враження, що Пукача "легким рухом руки" витягли з якогось "садка", щоб він вчасно дав потрібні свідчення. Хоча це подробиці другорядні. Оскільки тема "Вбивство журналіста Георгія Ґонґадзе" давно стала в Україні однією із політтехнологічних схем другого ешелону. Зрозуміло, що з такими вічними передвиборними фішками, як вступ України в НАТО, статус російської мови або перебування в Севастополі російського ЧФ, схема "Вбивство Ґонґадзе" змагатися не може. Але оскільки сьогодні передвиборний креатив основних гравців застиг на нульовій позначці, а фінансування передвиборних кампаній вимагає надії на краще, згодиться все, включаючи і політтехнологічний секонд-хенд. Є підстави вважати, що найближчим часом увагу країни максимально спробують перекласти з поточних подій на події минулі. З відповідними оргвисновками стосовно нинішньої політичної ситуації у переддень президентських виборів.

Генпрокуратура України вже повідомила, що Пукач назвав імена замовників убивства і пообіцяв показати місце, де захована відрізана голова убитого журналіста

Тим більше, що Генпрокуратура України вже повідомила, що Пукач назвав імена замовників убивства і пообіцяв показати місце, де захована відрізана голова вбитого журналіста. Зрозуміло, що за законами жанру самі імена замовників не розголошуються через таємницю слідства. Але знаючи специфіку роботи українського політикуму, можна припустити, що найближчим часом у пресу просочиться немало "найбільш правдоподібних версій", де калейдоскопом промайнуть прізвища майбутніх кандидатів. Свідчення Пукача на сьогодні найбільше вигідні Ющенку, який вважає, що зможе отримати в руки якусь універсальну чудо-зброю. Те саме, що дасть йому можливість поламати всіх ворогів і залишитися на другий термін.

У першу чергу це може стосуватися нинішнього спікера парламенту Володимира Литвина, який є одним із основних фігурантів плівок екс-охоронця президента Кучми майора Мельниченка, - адже на момент загибелі журналіста Литвин працював главою адміністрації президента Кучми. Щоправда, соціологи оцінюють президентські шанси пана Литвина не дуже високо. Але в Литвина є свій електорат, який конкуренти спікера не проти були б і розтягнути.

Тому якщо Пукач раптом "вкаже" на Медведчука, то може вийти непоганий скандал із обвинуваченням прем'єр-міністра (і не тільки) у зв'язках із "замовником вбивства"

Інша справа - Юлія Тимошенко. Правда, напряму навіть п'ять Пукачів не змогли б пов'язати її із загибеллю журналіста. Але серед "героїв" плівок Мельниченка фігурує ще один глава адміністрації Кучми - Віктор Медведчук. Фігура для Ющенка достатньо демонічна. З одного боку, один із найстаріших ворогів. З іншого - Медведчук перебуває у дуже близьких відносинах як з Володимиром Путіним, так і з Дмитром Медведєвим. По-третє, команда Ющенка неодноразово звинувачувала Тимошенко у зближенні з Медведчуком. Тому якщо Пукач раптом "вкаже" на Медведчука, то може вийти непоганий скандал із обвинуваченням прем'єр-міністра (і не тільки) в зв'язках із "замовником вбивства".

Інша справа, що на хід виборів ганебні зв'язки вплинуть не дуже сильно. Як вже говорилося, тема "Вбивство Ґонґадзе" (як і тема "Отруєння Ющенка") давно втратила для населення України свою гостроту. До того ж викриті заяви (хай і на лаві підсудних) самого Пукача зовсім не означатимуть, що озвучені ним люди одразу ж визнають свою провину. Та й населення сьогодні хоче бачити реальні кроки виходу з кризи, а не продовження політичних розбирань.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах