Головна
 

Огонек: Президентів багато, Патріарх – один

28 липня 2009, 08:30
0
5

Перший візит Патріарха Кирила в Україну присвячений вибудовуванню відносин із далекою паствою, - пише Павєл Коробов у російському тижневику Огонек.

Цього тижня починається 10-денний візит глави Російської православної церкви Патріарха Кирила в Україну. Все його перебування в Україні, наголошують організатори візиту, буде присвячене щоденним богослужінням, які продемонструють: Патріарх зі своєю паствою. Він побуває майже в усіх духовних центрах країни.

Як і все у церкві, цей візит наповнений щонайглибшим символізмом. Так, не випадкова дата візиту. 28 липня – День пам’яті князя Володимира та День хрещення Київської Русі. Так само не випадкова й поїздка до Севастополя: Патріарх проведе богослужіння на місці хрещення святого князя Володимира у Херсонесі та підтримає пастирським словом прихожан – російська церква про них не забула. Візит у другу за величиною в Україні лавру – Свято-Успенську в Тернопільській області – так само приурочений до дати. 450 років тому в Україну була перенесена одна зі святинь – ікона Почаївської Божої Матері. Але не можна не згадати, що Тернопільська область – вотчина Президента Ющенка, тут він вчився, за голоси місцевих виборців тривала люта битва між Ющенком та Тимошенко. До речі, зустріч із ними обома також у плані візиту.

За ідеєю, поїздка Патріарха в Україну не відрізняється від будь-якої іншої поїздки в будь-яку іншу єпархію РПЦ. Адже Україна – канонічна територія Московського патріархату, як, наприклад, Смоленськ чи Мінськ. І Патріарх ще раз наголосив на цьому на зустрічі з українськими журналістами напередодні візиту. Після досить тривалого очікування інтерв’ю з Патріархом почалося з прикладення до його руки.

Але дражливість ситуації полягає у тому, що національно налаштовані українські політики схильні бачити у його руці – руку Москви. Почалося це відразу після здобуття Україною державної незалежності у 1991 році, коли деякі політичні кола закликали дистанціюватися від усього, що пов’язано з Москвою та Росією. Навіть надана у 1990 році Московським Патріархатом широка автономія Української православної церкви не змінила ставлення української влади до РПЦ. Так, наприклад, із мовчазної згоди влади Українська греко-католицька церква, яка була заборонена за радянських часів, стала насильницьким шляхом відбирати у православних храми. У 1992 році за підтримки президентської адміністрації Леоніда Кравчука в Україні була створена так звана Українська православна церква Київського патріархату. Хоча УПЦ КП не визнана жодною із помісних православних церков, вона змушує ставиться до себе як до серйозної сили.

З приходом до влади Віктора Ющенка та пошуками національної самоідентифікації, що загострилися, були здійснені енергійні спроби з легалізації Української православної церкви Київського патріархату. Торішні урочистості, присвячені 1020-річчю Хрещення Русі, в Києві вирішили використати для об’єднання всіх православних церков в Україні. Наразі там існують відразу три православні церкви. Українська православна церква Московського патріархату на чолі з Митрополитом Володимиром, канонічно підлегла РПЦ. Українська православна церква Київського патріархату, яку очолює Патріарх Філарет (Денисенко). Та Українська автокефальна православна церква на чолі з Митрополитом Мефодієм. Саме на базі цих церков, за задумом влади, повинна була бути створена єдина Українська православна церква.

Головна інтрига подій річної давнини була в тому, щоб переконати Вселенського Константинопольського Патріарха Варфоломія визнати об’єднану Українську православну церкву незалежною від Москви. Але Патріарх Варфоломій на умовляння українського керівництва не піддався, а, навпаки, закликав до єдності українських православних навколо РПЦ.

Утім, українська влада не відмовилася від своїх задумів. Так, у травні цього року під час свого робочого візиту до Туреччини Віктор Ющенко знову заявив Константинопольському Патріарху, що Україна, як і раніше, зацікавлена в об’єднанні українських православних в єдину помісну церкву. Невдовзі після цього до Константинополя приїхав Патріарх Кирило – головною темою візиту була оголошена турбота про душі численних російських туристів у Туреччині. У 2008 році тільки в Анталії на консульському обліку перебувало 15 тисяч російських громадян. РПЦ оголосила про свою готовність реставрувати в Туреччині православні храми та будувати нові. А також "посилати наших священників, щоб вони, можливо, на тимчасовій основі ставали священниками Константинопольського патріархату", заявив відразу після візиту в Константинополь архієпископ Іларіон. Для Константинопольського патріархату, що налічує усього близько 3 тисяч парафіян, це був серйозний аргумент. Адже очевидно, що однією з найважливіших тем переговорів між нашим Патріархом та Вселенським, була Україна та участь чи неучасть Варфоломія в проекті української влади. Документів за підсумками візиту підписано не було, але обопільне бажання покращити відносини між церквами висловлено було. Церковна дипломатія взагалі більш обережна, ні світська. Так, наприклад, услід за Україною незалежності можуть вимагати православні Південної Осетії та Абхазії, які зараз належать до Грузинської православної церкви.

У першу поїздку до України як Патріарха Кіріл не має наміру, як очікує багато хто, вести церковно-політичні переговори з українським керівництвом. Мета візиту – знайомство нового Патріарха зі своєю паствою. Слід сказати, що українські клірики та віруючі ображалися на покійного патріарха Алєксія ІІ, що той за весь час свого патріаршества відвідав Україну всього один раз. Певне, Патріарх Кирило вирішив перезавантажити стосунки з віруючими з близького зарубіжжя, і найімовірніше він буде часто бувати у країнах, які є канонічною територією РПЦ.

Але, незважаючи на заяви керівництва РПЦ, що візит Патріарха Кирила не має політичного підґрунтя, він все-таки покликаний продемонструвати те, що Україна – невід’ємна частина Російської православної церкви. "Святіший Патріарх неодноразово говорив про те, що церковні проблеми не повинні вирішуватися політичними методами чи на догоду політичній кон’юнктурі. Ця позиція не зазнала змін, – заявив Огоньку керівник інформаційного відділу РПЦ Володимир Лєгойда. – Я не сумніваюся, що поїздка Патріарха продемонструє єдність духовного простору, який виник за часів Київської Русі та який незнищенний, незважаючи на зусилля розкольників та деяких політиків розіграти "релігійну карту" в сучасній Україні".

"Сам тон виступів Патріарха Кирила, його помічників, масштабність візиту, його енергійна підготовка свідчать про те, що Патріарх сподівається вирішити всі проблеми відразу, – вважає директор Інституту релігії та права, старший науковий співробітник Інституту Європи РАН Роман Лункін. – Політичний ефект візиту Кіріла полягає у тому, що ціла низка найважливіших проблем, які "помаранчева" влада хотіла б вирішити не на користь Московського патріархату, можуть бути відкладені на невизначений термін. Наприклад, це заснування патріархату для Української греко-католицької церкви, чому протистоїть РПЦ МП. Ключове питання для УПЦ МП – ненадання автокефалії українському православ’ю".

Навіть якщо візит Кіріла не принесе жодних реальних плодів чи вирішення будь-яких проблем, то у сфері суспільно-політичній він однаково надзвичайно важливий. У Києві відбудеться засідання Синоду РПЦ МП, завдання якого – продемонструвати єдність "східнослов’янської цивілізації". Тема єдності наших народів та України, єдності інтересів, трактувань історії буде головною й під час зустрічі Кіріла з Ющенком, і після покладання вінків до пам’ятника жертвам Голодомору 1932-1933 років, і в "російських" Донецьку та Севастополі.

Експерти сподіваються, що Патріарх зуміє переконати українську владу, що Російська православна церква – це не церква тільки Російської Федерації, а Патріарх – не представник однієї Росії. І він повинен однаково вибудовувати відносини як із президентом Росії, так і з президентами України, Білорусі – адже там розташовані численні приходи РПЦ.

Чи змінить візит Патріарха Кирила релігійну політику в Україні т а націоналістичні прагнення влади? Найімовірніше, ні, але у світлі наближення в Україні виборів ажіотаж навколо створення помісної Української православної церкви може взагалі затихнути. І не Патріарх Варфоломій буде розрулювати суперечки між Московською Патріархією та Києвом. Головною дійовою особою стане паства, до якої їде Патріарх?

Оригінал статті

***
У рубриці Огляд преси статті з зарубіжних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не відповідає за зміст даних матеріалів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах