Головна
 

The Guardian: Кирило не людина Кремля

29 липня 2009, 14:12
0
4

Візит глави Російської Православної Церкви патріарха Кирила в Україну, який відбувається цього тижня викликав певні суперечки та розбіжності. Підозрюють, що Кирило це духовне обличчя Кремля, і що він реалізує російські завдання, пише Адріан Пабст у британській The Guardian.

Звучать звинувачення, що його присутність внесе розкол у лави конкуруючих між собою українських православних церков.

Проте одне з головних завдань Кирила на патріаршому престолі полягає у поліпшенні відносин між православними церквами, ослабленими розбіжностями й конфліктами. У цих розбіжностей давня історія, але напруженість у відносинах посилилася на початку 90-х, коли розпався Радянський Союз, а на його місці з'явилися нові незалежні держави, які прагнули зміцнення своїх національних автокефальних церков з їх власними патріархами і повною самостійною юрисдикцією.

Відтоді в українському православ'ї сталося розділення між тими, хто висловлює вірність Московському Патріархату, і тими, хто прагне створити повністю незалежний організм під егідою Київського Патріархату. Російська Православна Церква вважає це єрессю. Своїм візитом в Україну Кирило намагається запобігти повному розколу церков.

В українському сценарії криється більш масштабна проблема всього православного світу - напруженість у відносинах між Московським Патріархатом, до якої входить майже половина з 270 мільйонів послідовників православ'я, і іншими національними церквами. Деякі з них, такі як Київський Патріархат, відмовляються від будь-яких зв'язків з російською церквою і не мають жодного визнання за кордоном. Інші дивляться в бік Константинополя - колиски православ'я - і його Вселенського патріарха, який має статус "першого серед рівних" (primus inter pares) в православному єпископаті.

Але інші погоджуються з традиційними претензіями Московського Патріархату на перевагу над іншими православними церквами. Після розпаду Візантійської імперії Москва зухвало присвоїла собі дуже двозначних титул "Третього Рима" - єдиного законного наступника і спадкоємця Римської імперії на заході і Візантійської імперії на сході. Наголошуючи на близькості між московським патріархом і Кремлем в пострадянську епоху, критики заявляють, що така віра в своє месіанське призначення породжує прагнення Росії до релігійного панування та політичного імперіалізму.

Проблема полягає в тому, що в наш час велика частина, якщо не всі православні церкви є в основному національними утвореннями, що надають підтримку і службовцями суверенних держав. У цьому їх суттєва відмінність від транснаціональної Римської католицької церкви, яку очолює незалежний Папа, не зобов'язаний своєю владою жодній мирянській державі. Через складні історичні причини Вселенським Патріархом Константинополя (зараз це Стамбул) має буити громадянин та житель Туреччини. Це дає країні можливість чинити сильний світський вплив на внутрішні справи церкви.

Налагоджуючи більш тісні зв'язки з іншими православними церквами, Кирило має намір відновити і зміцнити наднаціональний характер православ'я. Під час свого першого візиту у Константинополь в якості патріарха на початку цього місяця він закликав дотримуватися спільної богословської традиції, яка пов'язує воєдино всі братні православні церкви. Що важливіше, він також назвав Вселенський Патріархат Константинополя новим Римом, який зберігає єдність всіх місцевих громад та парафій в православному світі.

Як голова найбільшої православної церкви, Кирило прагне захистити і відстояти той особливий внесок, який Московський Патріархат вносить у "загальний православний послух в сучасному світі, втрачає свої духовні та моральні орієнтири". І це не реакційна ностальгія. Його прагнення підкреслює відданість патріарха загальній ідентичності православ'я, що не має національних і державних кордонів.

Настільки ж хибно називати його російським неоімперіалістом, у шатах релігійного благочестя. Як і його попередник патріарх Алексій II, при якому він служив митрополитом і відповідав за зовнішні відносини церкви, Кирило вже поліпшує зв'язки з іншими православними церквами. Минулого літа він виступив проти створення нового патріархату в самопроголошеному регіоні Грузії Південній Осетії, заявивши, що політична незалежність не може бути підставою для розірвання зв'язків південноосетинської православної церкви з Грузинським Патріархатом. (І Московський, і грузинський Патріархат відкрито виступили проти військового конфлікту.) Візит Кирила в Україну продовжує логіку православного єднання і не є непродуманим вправлянням в проросійському піарі.

Ключем до зміцнення загальної православної ідентичності є посилення церковної незалежності від держави. І це ще одне з головних завдань Кирила. У проповіді під час церемонії своєї інтронізації, на якій були присутні президент Медведєв і прем'єр-міністр Путін, він розкритикував дії російського уряду по боротьбі з нинішньою економічною кризою, а також зажадав від президента йти на більш рішучі кроки і висварив владу за порушення норм справедливості та чеснот.

Більше того, всього два тижні тому Кирило добився від російських політиків гарантій того, що Московський Патріархат отримає можливість попередньо переглядати всі законопроекти, внесені на затвердження до Державної Думи (нижня палата парламенту). Така неприпустима угода дозволить церкві аналізувати пропоновані законопроекти та впливати на їхню подальшу долю. Стійкі прихильники відділення церкви від держави і атеїсти, звичайно ж, протестуватимуть поти цього, але таке рішення є разючою зміною, ліквідує відчутне підлегле становище православної церкви стосовно держави.

Жодна з ініціатив патріарха не є безперечною, але обвинувачення в тому, що він духовне обличчя Кремля, просто не витримують жодної критики. У свої 62 роки Кирило відносно молодий патріарх, і його правління може тривати ціле покоління. Разом з Вселенським патріархом Константинополя та рештою він домагатиметься зміцнення православної церкви, захищаючи її від сил агресивного секуляризму та атеїзму, а також утверджуючи незалежність церкви від держави, але не відділяючи при цьому релігію від політики.

***
У рубриці Огляд преси статті з зарубіжних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не відповідає за зміст даних матеріалів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах