Головна
 

Council on Foreign Relations: Із «жорсткою любов’ю» до України та Грузії

31 липня 2009, 07:45
0
5

В інтерв‘ю інтернет-ресурсу Ради з міжнародних відносин США (Council on Foreign Relations) колишній посол США в Україні Стівен Пайфер виклав своє бачення меседжів, які надіслав чинній владі обох країн під час свого візиту віце-президент США Джо Байдена.

Стівен Пайфер, колишній посол США в Україні та експерт з питань колишніх радянських республік, каже, що метою нещодавнього візиту віце-президента США Джозефа Байдена в Україну та Грузію було збалансування ситуації після московського саміту, який відвідав президент Барак Обама на початку цього місяця. Але в обох країнах, каже Пайфер, Байден мав надіслати жорсткі меседжі. В Україні його меседж до ворогуючих лідерів країни полягав у врегулюванні стосунків і розв‘язанні енергетичної кризи, значною мірою спричиненої великими субсидіями на газ для населення. У Грузії Байден хотів змусити лідерів країни провести внутрішньополітичні реформи, але він також дав зрозуміти, що не може бути й мови про те, щоб Грузія використала військову силу для повернення собі Південної Осетії і Абхазії – двох провінцій, які Росія визнала незалежними державами.

З: Нещодавно завершився візит віце-президента Джозефа Байдена до України та Грузії, метою якого було запевнити обидві колишні радянські республіки, що прагнення Америки "перезавантажити" відносини з Росією – як у лютому Байден проголосив у Мюнхені – не реалізовуватиметься за їхній рахунок. Але він також звертався із, як це назвав один з помічників Байдена, "жорсткою любов’ю" до обох із них. Ви можете проаналізувати цю подорож?

В: Це була перша мета візиту: запевнити Київ і Тбілісі, що Сполучені Штати і надалі зацікавлені в тісних відносини з Україною та Грузією і що ми працюватимемо над тим, щоб шляхи до Європи та північноатлантичної спільноти залишалися для них відкритими. Коли я був в Україні близько п’яти-шести тижнів тому, я відчув з боку українців занепокоєння, – і, підозрюю, подібне занепокоєння панує і в Грузії, – щодо того, що спроби "перезавантажити" відносини з Росією якимось чином здійснюватимуться за рахунок України. Тому частково метою подорожі віце-президента було запевнити і Україну, і Грузію, що Сполучені Штати не збираються послаблювати взаємини з цими країнами, намагаючись розвивати відносини з Росією. Починаючи безпосередньо з промови в Мюнхені, від адміністрації лунали заяви, що перезавантаження відносин не означатиме, що США визнають "сферу впливу" Росії у колишніх радянських республіках, а пізніше – неодноразові запевнення, що Сполучені Штати підтримують права таких країн як Україна і Грузія обирати власний зовнішньополітичний курс суверенних держав.

З: Що мене також зацікавило: у своїй промові в Україні Байден по суті висунув вимогу, щоб українські лідери об’єдналися. Не думаю, що в Грузії він публічно висловлювався так само жорстко. Ви можете проаналізувати складову "жорсткої любові" цих візитів?

В: Дозвольте почати з України. Звичайно, головною метою візиту було заспокоїти Україну, але там прозвучав і жорсткий меседж. Це не лише через президентські вибори: в Україні протягом останніх півтора року склалася ситуація, коли уряд фактично був недієздатним внаслідок чвар між президентом Віктором Ющенком і прем’єр-міністром Юлією Тимошенко. Цей меседж означав, що Україна змарнувала свої шанси на досягнення деяких важливих речей. Значна частина меседжу віце-президента у Києві зводилася до наступного: "Потрібно відкласти убік політичні розбіжності, об’єднатися як зрілі політичні лідери, знайти компроміси і працювати".

Він також окремо виділив важливе значення того, що Україна має серйозно підійти до реформування енергетичного сектору. У цьому криється велика вразливість України в питанні національної безпеки, тому що в країні викривлена структура ціноутворення, відповідно до якої населення платить за природний газ за цінами, які не покривають вартість газу, який Україна купує в Росії. У результаті, національна газова компанія "Нафтогаз" має постійні заборгованості перед Росією і знаходиться на межі банкрутства. Це робить Україну вразливою.

Частково меседж віце-президента звучав так: "Ви повинні підійти до цього серйозно". Частина проблеми України в тому, що пересічний споживач платить за газ ціну, що складає менше 30% реальної ціни газу, який закуповується в Росії. Не дивно, що "Нафтогаз" постійно перебуває у фінансовій скруті. Але це не лише економічна проблема з огляду на те, як вона впливає на відносини між Україною та Росією. Це створює для України проблему національної безпеки. Тому жорсткий меседж мав два аспекти: перший – необхідність об’єднання політичних лідерів, пошуку компромісів і проведення раціональної політики; другий – особливо важливе значення вирішення проблеми енергетичної безпеки.

З: Під час Помаранчевої революції 2004 року в Україні Ющенко і Тимошенко були разом. Що спричинило такий суттєвий розрив?

В: Це був один із сюрпризів і розчарувань після Помаранчевої революції. Ющенко і Тимошенко були союзниками в ході революції. Тимошенко обіймала посаду прем’єр-міністра протягом восьми місяців у 2005 році. І тепер знову очолює уряд, починаючи з грудня 2007 року, але стосунки між президентом і Кабінетом Міністрів просто не склалися. Тривають безперервні чвари: Президент блокує дії Кабінету Міністрів і навпаки. Протягом останніх п’ятнадцяти-шістнадцяти місяців Україна ледве впоралася зі здобуттям частини позики від МВФ (Міжнародного валютного фонду) обсягом 16 млрд. дол. І важко назвати щось інше, що уряд спромігся довести до кінця, здебільшого тому, що президент, Секретаріат президента, Кабінет Міністрів і прем’єр-міністр завдають непоправної шкоди, підриваючи діяльність один одного.

З: Це щось особисте?

В: Підозрюю, що частково особисте. Якщо згадати грудень 2007 року, перші постріли, здається, пролунали від глави Секретаріату президента Віктора Балоги, який вже залишив цю посаду. Цей конфлікт мав свідчити про стривоженість Секретаріату з приводу того, що на президентських виборах, які відбудуться у січні 2010 року, Тимошенко буде серйозним конкурентом президента. І це, напевне, були зусилля з метою послаблення її позицій. На жаль, це означає, що влада не виправдала сподівань. З політичної точки зору цікаво те, що рейтинг президента Ющенка впав до однозначних показників. Рейтинг Тимошенко залишається на рівні близько 15%, і в більшості опитувань вона посідає другу позицію серед кандидатів у президенти.

З: Цікаво, як низько, згідно з опитуваннями, впав рейтинг лідера Помаранчевої революції. Схожа ситуація спостерігається і в Грузії з президентом Михаїлом Саакашвілі, чи не так?

В: У Грузії інша ситуація. Є два фактори, які зумовлюють протест проти Саакашвілі. Перший – це проблема, яка почалася восени 2007 року, коли Саакашвілі відступив від деяких демократичних досягнень, здобутих Грузією завдяки "революції троянд". І потужна опозиція проти Саакашвілі сформувалася внаслідок конфлікту між Росією та Грузією у серпні минулого року. Серед багатьох в опозиції поширене переконання, що хоча, можливо, росіяни і спровокували конфлікт, та Саакашвілі припустився великої помилки. Він купився на наживку і відправив війська до Південної Осетії, викликавши у відповідь гостру реакцію з боку Росії, внаслідок чого грузинська армія була розбита вщент за якихось кілька днів.

З: У ході цієї досить короткої подорожі Байден зустрівся з представниками опозиції і в Україні, і в Грузії, що, гадаю, зазвичай роблять президенти і віце-президенти.

В: У випадку України на додаток до зустрічі з президентом Ющенком і прем’єр-міністром Тимошенко він також зустрівся з лідером Партії регіонів Януковичем, колишнім спікером парламенту Яценюком і нинішнім спікером Володимиром Литвином. Це природно. І логічно в країні, в якій за п’ять місяців відбудуться президентські вибори. Незалежно від того, хто переможе на виборах у січні, віце-президент зустрівся з цією людиною в ході свого візиту. Це дає чудову можливість показати, що Сполучені Штати не мають фаворита на цих виборах, і, як дав зрозуміти віце-президент, важливо, щоб Україна продовжувала демонструвати, що вміє проводити вільні і чесні вибори і що вона лідер у регіоні, коли йдеться про просування демократії.

У випадку Грузії зустріч з опозицією була спрямована на те, щоб продемонструвати певний баланс. Це може свідчити про певну мовчазну стривоженість з боку цієї адміністрації, що політика адміністрації Буша стосовно Грузії могла стати надто персоналізованою з Саакашвілі. Це спроба сказати, що Сполучені Штати хочуть мати міцні, тісні відносини з Грузією, але, мабуть, без прив’язки до особи Саакашвілі. Звичайно, серед опозиції є такі особи – колишня очільниця грузинського парламенту Ніно Бурджанадзе і колишній посол Грузії у Сполучених Штатах Іраклій Аласанія, які користуються прихильністю Вашингтона. Тому підхід до Грузії буде більш збалансований і не такий персоналізований, як ми могли спостерігати в часи адміністрації Буша. Тут потрібно балансувати на тонкій межі, і віце-президент справляється з цим досить добре – ми не хочемо надсилати росіянам сигнал, що повністю списуємо Саакашвілі.

З: Російський президент Дмітрій Медвєдєв відвідав з візитом Південну Осетію лише за тиждень до прибуття Байдена в Грузію, щоб продемонструвати присутність Росії на території, яка колись була Грузією. Під час подорожі Байдена від Москви також прозвучав потужний меседж – застереження проти надання будь-якої військової допомоги Грузії. Росіяни справді занепокоєні, ніби Сполучені Штати можуть робити щось, що може спровокувати Москву?

В: З серпня минулого року росіяни вдаються до дуже різкої риторики проти Грузії і зокрема Саакашвілі. Але мені здається, що вони мали б прослідкували за тим, як Сполучені Штати допомагають Грузії після конфлікту – реалізується масштабна програма допомоги, але ця допомога насамперед спрямована на економічне відновлення та подібні заходи. Звичайно, я підозрюю, що адміністрація збирається вибудовувати взаємовідносини мід арміями обох країн, але не думаю, що поставки Грузії зброї знаходяться на першому місці у чиємусь списку пріоритетів в Сполучених Штатах. І суть у тому, що немає жодної реальної програми допомоги в сфері оборони, яку б Сполучені Штати могли надати Грузії і яка б забезпечила грузинам можливість оборонятися проти Росії, не кажучи вже про спроби повернути Південну Осетію і Абхазію. І дійсно, у своїй промові в грузинському парламенті Байден конкретно заявив: "Це сумний факт, але це правда, що немає жодного військового способу домогтися реінтеграції. Лише мир та процвітання Грузії дадуть перспективи для відновлення вашої територіальної цілісності, адже продемонструють народам Абхазії і Південній Осетії Грузію, в якій вони можуть жити вільно, а їхні громади – процвітати".

З: Ви підготували доповідь для Ради міжнародних відносин "Запобігання кризі в Україні", в якій ви відзначили деякі можливі небезпеки. Яка зараз ситуація?

В: Тепер моя оцінка така: єдина можлива криза, яка може бути реальною в цій країні – це ще один газовий конфлікт. Це можливо тому, що внаслідок вразливості енергетичного сектора України, країні постійно загрожує неспроможність сплатити рахунки. Насправді, Україна зазнала технічного дефолту за газовою угодою, підписаною у січні, тому що вона не купила мінімальної кількості природного газу, яку зобов’язалася закупити. Російський прем’єр-міністр Владімір Путін заявив, що вони не тиснутимуть з приводу цього, але росіяни не внесли поправок до угоди. Тож Україна досі перебуває у стані технічного дефолту. І є підозри, що росіяни можуть вичікувати можливості, щоб восени чи на початку зими за допомогою газу знову застосувати тиск з метою здобуття впливу на внутрішню політику України. Тому це проблема. Інша проблема між Україною і Росією, про яку я писав у січні, полягає в тому, що колись між ними може розгорітися конфлікт через Крим. На мою думку, така ймовірність наразі зменшується.

Оригінал статті

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах