Головна
 

ВН: "Захистіть мене від таких бандитів"

15 жовтня 2009, 08:43
0
5

Українські селяни голодували з вини односельців, пише журналіст Зінаїда Захарченко у свіжому номері російської газети Время новостей.

В Україні повним ходом тривають приготування до Дня пам'яті жертв голодомору. Починаючи з 1998 року цей день поминання проводиться в країні щорічно в останню суботу листопада. Цього року Президент Віктор Ющенко має намір надати заходам ще більш масштабного, ніж раніше, характеру. За його указом уряд щойно створив організаційний комітет, який вже цього місяця приступить до проведення акцій, що нагадують про події тридцятих років минулого століття. Це і відкриття пам'ятників, і проведення виставок, і спеціальні уроки в школах. У минулому році Президент сам провів декілька таких уроків, роздаючи учням сухарі і розповідаючи їм про голод та його причини. Цього разу Ющенко зажадав від своїх дипломатів, працівників освіти, преси та правоохоронних органів приділити тим подіям ще більше уваги.

Пік заходів припаде на наступний місяць, а головна церемонія поминання відбудеться 28 листопада. Вже заплановано, що о 16 годині цього дня українці повинні будуть вшанувати пам'ять жертв хвилиною мовчання. Варто нагадати, однак, що нинішній український Президент подає події 1932-1933 років не просто як страшну трагедію, яка зачепила багатьох громадян Радянського Союзу, а як, за його словами, "цілеспрямоване масове вбивство", "геноцид українського народу". Проти такого підходу заперечують українська опозиція, деякі історики і багато хто з тих колишніх радянських громадян, хто сам переніс той страшний голод, чи знає про трагедію із розповідей своїх родичів і знайомих.

... нинішній український Президент подає події 1932-1933 років не просто як страшну трагедію, яка зачепила багатьох громадян Радянського Союзу, а як, за його словами, "цілеспрямоване масове вбивство", "геноцид українського народу"

Щоб довести свою версію тих подій, Віктор Ющенко кілька років тому доручив центральним та регіональним органам влади і навіть службам безпеки України розслідувати факти голоду і зафіксувати їх в багатотомній "Національній книзі пам'яті жертв голодомору". Перший том було урочисто презентовано у листопаді 2008 року, далі з'явилися інші, причому кожен з них складався силами якої-небудь з українських областей, які найбільше постраждали під час голодомору.

Регіональна влада з подачі Президента підійшла до виконання завдання з надзвичайним завзяттям. Але в результаті, як тепер з'ясовується, не обійшлося без казусів - є свідчення, що до списку жертв було внесено особи, які не мали відношення до трагедії: померлі з інших причин або, більше того, живі досі. Агентства новин вже повідомляли про випадок з мешканцями українського села Андріяшівка, які з подивом дізналися, що цього року потрапили в траурний реєстр, як "жертви більшовицького штучного голоду", і за них в українських церквах відправляли службу.

Український історик і політолог Володимир Корнілов, вивчивши опубліковані в країні списки з іменами жертв, виявив безліч таких помилок. У зібраних владою матеріалах є звичайно ж і факти, що відповідають дійсності. Однак історик переконаний, що ці дані не тільки не підтверджують концепцію пана Ющенка про "геноцид українського народу", але і, навпаки, спростовують її. Цього місяця пан Корнілов, який очолює українську філію російського Інституту СНД, опублікував ряд статей з результатами свого дослідження. Одна з останніх називається "Голодоморна фальсифікація національного масштабу".

"В обіг пущено велику кількість унікальних документів, які раніше не публікувалися, що стосуються періоду 1932-1933 років і абсолютно точно доводять: ніякого геноциду, тобто свідомого знищення населення за етнічною ознакою, не було", пише історик Володимир Корнілов

Україні, зазначаючи, що ними виконана "колосальна і дуже корисна робота": "В обіг пущено велику кількість унікальних документів, які раніше не публікувалися, що стосуються періоду 1932-1933 років і абсолютно точно доводять : ніякого геноциду, тобто свідомого знищення населення за етнічною ознакою, не було". Він спростовує і ще одну тезу деяких українських політиків про те, що "свавілля щодо селян творили орди "заїжджих москалів", тобто росіяни, євреї або латиські стрілки". Історик спирається при цьому саме на ті архівні матеріали та живі свідчення свідків, які було зібрано українською владою за дорученням Віктора Ющенка.

Ось, наприклад, матеріали, зібрані адміністрацією Харківської області. "Левова частка цих документів (як і в інших областях) - це скарги, крик душі розкуркулених селян у зв'язку зі свавіллям. Важко читати розповіді селян про те, як у них відбирали останню корову, прирікаючи на жебрацтво та голод. Страшно читати розповідь удови, яку з дітьми викинули з дому, або скаргу старої жінки, що була поміщицею, яку її колишні холопи позбавили останніх запасів продовольства", - зазначає історик, нагадуючи про те, що Харків на початку 1930-х років "був ще столицею України". Однак він звертає увагу і на інший факт: "Все це скарги на своїх, на голову сільради, сусідів, односельців. Причому скарги писалися саме до Москви, де місцеві селяни часто знаходили підтримку від свавілля і голоду".

Один із селян на прізвище Тимченко, наприклад, скаржився на поведінку якогось Кандиби, який дорвався до влади, нового голови сільської ради (сільради), який постійно вимагав від односельців кошти собі на "літр горілки", погрожуючи інакше "з хати вигнати". "Це нелюди і варвари. Захистіть мене від таких бандитів", - писав селянин Тимченко в надії, що його лист потрапить до Кремля.

В інтерв'ю ВН історик Володимир Корнілов додав до цього, що "нинішня українська влада даремно намагається вбити клин між українським і російським народами, звинувачуючи у голоді тільки центральну владу в Москві"

"Широкі маси українських сільських жителів (а вони в основному були бідняками) не просто підтримали кампанію розкуркулення, але були активними її учасниками", - говорить Володимир Корнілов після вивчення безлічі архівних документів. В інтерв'ю ВН історик додав до цього, що "нинішня українська влада даремно намагається вбити клин між українським і російським народами, звинувачуючи у голоді тільки центральну владу в Москві". На таких теоріях, на його переконання, "не можна вибудовувати українську державність". Однак, як підкреслює наш співрозмовник, в українських політиків, котрі відстоюють її, "є й меркантильний інтерес", адже не можна відкидати, що у випадку міжнародного визнання факту геноциду хтось з постраждалих українців чи їхніх родичів "захоче подавати позови до Росії".

"Невірно говорити про голод в Українській Радянській Соціалістичній Республіці, абстрагуючись від катастрофічної ситуації з продовольством в інших республіках і областях єдиної держави - СРСР. Про це свідчать і архіви МЗС Росії: в документах по темі голоду тих років зазвичай фігурує весь Радянський Союз", - так відповіли на запит ВН фахівці російського МЗС. Архіви, що зберігаються там, доводять і без того багатьом відомі факти: "Голод тоді охопив не тільки Україну, але і Поволжя, Центрально-Чорноземні області, козачі області Дону і Кубані, Північний Кавказ, Північний Казахстан, Південний Урал, Західний Сибір. Голодували тоді люди і на Західній Україні, що входила тоді до складу Польщі".

Втім, один з російських дипломатів, що побажав залишитися невідомим, в бесіді з ВН зазначив: "Все-таки в Україні існує і зважений підхід до подій 1932-1933 років. З офіційним трактуванням не згодні багато українських істориків і політологів. А опозиційні сили - Партія регіонів і комуністи - вже попередили нинішню українську владу про відповідальність за надання свідомо неправдивої інформації про історичні події, перш за все про проблему голодомору".

Залишається тільки нагадати, як Патріарх Московський і Всія Русі Кирило, відвідуючи в липні цього року Україну, розповів віруючим, що страшний голод торкнувся і його сім'ї. "Діти, нам нічого більше їсти. Ми почнемо завтра вмирати", - сказала одного разу його бабуся, що жила тоді в Поволжі. "Тільки диво врятувало сім'ю і мого батька, коли раптом невідомі люди доставили в будинок мішок борошна", - пояснив патріарх. І додав: "Голодомор був спільною бідою всього народу, який на той час жив в одній країні".

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах