РГ: Суперечки про російську

Говорячи про недавні суперечливі заяви Януковича стосовно застосування російської та української мов, потрібно мати на увазі, що це його перші кроки як Президента і дипломата, пише директор київського Центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребинський в Российской газете.

Він дійсно говорить одне в Москві та інше на могилі Тараса Шевченка. Через що отримує нарікання як від противників, так і від прихильників. Але, ще раз зазначу, це не злий намір і не стратегія, а така не зовсім правильна форма подачі правильних за змістом сигналів. Бо внутрішнього протиріччя в його словах, як це не здасться дивним, я не бачу.

Що сказав би про російську мову в Україні Янукович, якби він був досвідченим дипломатом? "Я за те, щоб російська мова була другою державною. Але процедура прийняття такого рішення така, що необхідно вносити зміни в конституцію, а для цього потрібно отримати згоду двох третин парламенту і провести референдум. Сьогодні це зробити практично нереально.

Це можливо в майбутньому, якщо з'являться об'єктивні передумови. Але і зараз, не чекаючи сприятливих умов, ми будемо захищати права російськомовного населення. Наприклад, включивши в національне законодавство Європейську хартію регіональних мов. І, звичайно ж, як гарант Конституції, я сприятиму розвитку єдиної державної мови - української", - приблизно так повинен був сказати Янукович, щоб до нього не було питань вже ні в кого. Він, по суті, сказав те ж саме, але частинами - у різний час і на різних майданчиках.

Не варто звинувачувати Президента України у невиконанні обіцянок. Добре вже те, що права російськомовного населення та реальна проблема обмеження цих прав перебувають в центрі уваги Глави держави

Мені неодноразово доводилося говорити, що введення другої державної мови в Україні неможливо. Таке рішення може провести людина, якій буде зовсім не цікаво, що про неї скаже половина країни і міжнародне співтовариство. Янукович, очевидно, перебуває в іншому становищі і обійти процедуру, на сьогоднішній день нездійсненну, не може. Тому не варто від нього чекати, а тим більше вимагати поки нереальних речей, практично чудес.

І вже тим більше не варто звинувачувати Президента України у невиконанні обіцянок. Тоді є ризик не отримати нічого. Добре вже те, що права російськомовного населення та реальна проблема обмеження цих прав перебувають в центрі уваги Глави держави. І в нього є важелі для поліпшення ситуації. Наприклад, за допомогою тієї ж Європейської хартії регіональних мов, за допомогою якої сферу застосування російської мови можна розширити до "державних" розмірів, не змінюючи Основний закон.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.