Ъ: Ракети по-київськи

Віктор Янукович вирішив з ходу увірватися у велику світову політику через СНО, пише Володимир Соловйов у сьогоднішньому номері російського Комерсанта.

Київ несподівано вирішив поборотися за право стати місцем підписання нового російсько-американського договору про стратегічні наступальні озброєння (СНО). Як стало відомо Ъ, Президент України Віктор Янукович ще 5 березня зробив з цього приводу офіційну пропозицію своєму російському колезі Дмитру Медведєву. Заступник глави адміністрації українського лідера Ганна Герман вчора запевнила Ъ, що Москва "сприйняла ініціативу з інтересом". І сьогодні цю тему повинні будуть обговорювати голови МЗС РФ і України Сергій Лавров і Костянтин Грищенко. Їх переговори пройдуть напередодні візиту до Росії держсекретаря США Хіларі Клінтон, яка їде, щоб поставити крапку в узгодженні тексту СНО.

Під час свого недавнього візиту до Росії новий Президент України Віктор Янукович займався не тільки налагодженням відносин з сусідом. У МЗС РФ Ъ вчора повідомили, що Київ включився у боротьбу за право стати місцем підписання нового договору щодо СНО і тим самим прийняти у себе історичний російсько-американський саміт з ядерного роззброєння. "Пропозиція пролунала на переговорах Януковича з президентом Медведєвим і прем'єром Путіним 5 березня", - пояснив на умовах анонімності співрозмовник Ъ.

Цю інформацію вчора підтвердили і в оточенні українського Президента. Як заявила Ъ заступник глави Адміністрації пана Януковича Ганна Герман, ініціатива провести зустріч президентів РФ і США на українській території належить Віктору Януковичу. "Я думаю, що це дуже цікава ідея. Більш того, російська сторона поставилася до неї з інтересом. І, якщо американці будуть не проти, Україна нарешті стане тим мостом між Сходом і Заходом, про який завжди говорив наш лідер", - зазначила пані Герман. Вона додала, що, судячи з відгуків на ініціативу з російської сторони, на цьому напрямку все йде непогано. "Вже одне те, що це питання піднімалося і на зустрічі з Дмитром Медведєвим і на переговорах з Володимиром Путіним, говорить про те, що процес буде мати продовження", - запевнила Ъ заступник глави Адміністрації Президента України.

Тема причетності Києва до процесу ядерного роззброєння може отримати продовження вже на сьогоднішніх переговорах міністрів Лаврова і Грищенка. Вони обговорять підготовку першого візиту Дмитра Медведєва в Україну, який попередньо запланований на кінець травня - початок червня, і, за даними дипломатичних джерел Ъ, можуть підписати документ про співпрацю своїх відомств. Не виключено, що міністри торкнуться і питання про місце підписання СНО. Тим більше, що президенти Дмитро Медведєв і Барак Обама дали зрозуміти, що робота над документом вийшла на фінішну пряму. За даними Ъ, договір може бути підписаний до наміченої на 12 квітня конференції з ядерної безпеки, яка відбудеться у Вашингтоні. Настрій на швидке укладення угоди Ъ підтвердила і прес-секретар російського лідера Наталія Тімакова: "Виходячи з останньої розмови президентів, ми цілком оптимістично дивимося на можливість укладання договору  найближчим часом".

В інтересах української влади поквапитися з лобіюванням своєї столиці як майданчика для зустрічі панів Обами і Медведєва. Тим більше, що таким місцем дуже хоче виявитися Прага. Саме тут у квітні минулого року Барак Обама виступив з ініціативою про масштабне зниження рівня ядерних озброєнь у всьому світі. У цьому контексті підписання договору про роззброєння саме в чеській столиці виглядало б цілком логічним з точки зору влади Чехії.

Тим часом у Києва є не менш сильні аргументи на свою користь. Україна є однією з трьох колишніх радянських республік, які після розвалу СРСР добровільно відмовилися від володіння ядерною зброєю. У 1992 році РФ, США, Україна, Білорусь і Казахстан підписали в Лісабоні протокол до договору між Москвою і Вашингтоном про скорочення стратегічних наступальних озброєнь. У його статті 5 Білорусія, Казахстан і Україна зобов'язалися в найкоротші терміни приєднатися до Договору про непоширення ядерної зброї, поповнивши клуб без'ядерних держав. Що й було зроблено.

Добровільна відмова від ядерного потенціалу і є одним з аргументів української сторони в суперництві з Прагою. "Україна, яка добровільно відмовилася від третього за обсягом у світі ядерного потенціалу, могла б стати таким місцем (підписання. - Ъ ). Це було б ясним сигналом, що ми однозначно підтримуємо ініціативу Обами про без'ядерний світ", - заявив Ъ перша голова українського МЗС Анатолій Зленко, який підписав 18 років тому за Україну Лісабонський протокол. Зі слів екс-міністра, чиїм наступником, до речі, в 2003 році став саме Костянтин Грищенко (Анатолій Зленко очолював МЗС України з 1991 по 1994 і з 2000 по 2003 рік), Київ тим самим міг би нагадати світові про свою роль у русі роззброєння і подати приклад іншим. "Це непогана ідея, але для її реалізації потрібно задіяти узгодження на вищому рівні", - зазначив пан Зленко.

Крім російської влади, Києву доведеться переконати в своїй привабливості ще і Вашингтон. І якщо сьогоднішні переговори панів Лаврова і Грищенка у цьому напрямку пройдуть успішно, голова МЗС РФ може передати побажання української сторони чолі держдепу США Хіларі Клінтон, яка прибуде до Москви 18 березня - для того щоб узгодити тут останні деталі нового договору щодо СНО.