Lenta.ru: Єдність і боротьба

Беззмінний лідер Комуністичної партії України Петро Симоненко заявив, що КПУ, залишаючись у складі правлячої коаліції, є єдиною справжньою опозицією. На дещо шизофренічні думки вождя комуністів спонукало наближення осені і місцевих виборів, що не обіцяють КПУ нічого хорошого, пише Іван Яковина на сайті Lenta.ru.

Образ захисників простого народу, настільки улюблений комуністами всіх країн, в українських реаліях останнім часом неабияк потьмянів. Причин тому було відразу кілька - як цілком серйозних, так і не дуже.

По-перше, свиню рідній партії підклав її лідер. Спочатку Петро Симоненко неприємно здивував морально витриманих однопартійців відвертою "аморалкою". Вождь Компартії загуляв з молодою журналісткою, зробив їй дитину, залишив вірну дружину і взагалі вів спосіб життя, далекий від ідеалів Морального кодексу будівника комунізму.

Часи, звичайно, змінилися, кожен має законне право на особисте життя. Але лав-сторі Симоненка просочилася в пресу, покинута дружина почала скаржитися на нього в партійні органи і центральні газети. Історія вийшла гучною і не дуже приємною. Успіх Компартії на виборах сильно залежить від голосів пенсіонерів, у яких пригоди немолодого вже Симоненка викликають швидше негативну реакцію.

Симоненко опинився перед дилемою: або розкритикувати в пух і прах "олігархічний режим", грюкнути дверима і піти з коаліції в опозицію, або тихо змиритися з підвищенням цін і спробувати знайти виправдання цього підвищення

Однак подружня невірність лідера партії - це ще не найнеприємніше. Справи пішли гірше, коли трикляті журналісти з'ясували, що лідер комуністів, його молода дружина і діти проживають не в пролетарській "хрущобі", як хтось міг би подумати, а у фешенебельному чотириповерховому особняку в елітному селищі під Києвом. Ленін з його куренем у Розливі повісився б від заздрощів.

Але Симоненко сяк-так вивернувся: будинок, виявляється, належить не йому, а старшому синові Андрію, який дозволив татові й мачусі трохи там пожити. Навіть якщо повірити в ці слова, все одно незрозуміло, звідки у скромного чиновника Андрія Симоненка півтора мільйона доларів (приблизно в таку суму оцінили журналісти особняк).
Крім того, потенційних виборців КПУ постійно розбурхують чутками про те, що партія і її лідер перебувають на утриманні в олігархів. Лідер кримських комуністів Леонід Грач в одному з інтерв'ю дав зрозуміти, що Компартія живе на гроші російського бізнесмена Костянтина Григоришина. Симоненко подібні твердження щоразу спростовує, але осад залишається.

Проблема в тому, що і те, й інше - погано. В опозиції не цікаво - ні посад, ні фінансових потоків, зате купа неприємностей. У владі - навпаки, життя відносно забезпечене і в цілому безтурботне

Загалом, напередодні призначених на 31 жовтня місцевих виборів суто іміджевих втрат у керівництва Компартії України накопичилося чимало. А тут ще нова біда: соратники по правлячій коаліції з Партії регіонів надумали з серпня підвищити ціни на газ для населення на 50 відсотків. Більше того, регіонали зізналися, що в ціні зростуть і інші послуги ЖКГ.

З одного боку - які проблеми? Не комуністи ж ціни підвищують, а регіонали. Але з іншого - всі знають, що Компартія перебуває в союзі з нинішньою владою. Симоненко опинився перед дилемою: або розкритикувати в пух і прах "олігархічний режим", грюкнути дверима і піти з коаліції в опозицію, або тихо змиритися з підвищенням цін і спробувати знайти виправдання цього підвищення.

Проблема в тому, що і те, й інше - погано. В опозиції не цікаво - ні посад, ні фінансових потоків, зате купа неприємностей. У владі - навпаки, життя відносно забезпечене і в цілому безтурботне. Так, згадуваний вже Андрій Симоненко в уряді регіоналів отримав місце першого заступника голови Державного агентства з інвестицій та розвитку. Що ж тепер, через принциповості батька безробітним ставати?

Однак, коли справа дійшла до справи і у лідера КПУ поцікавилися, чи вистачить йому рішучості вийти з коаліції, Симоненко дав навіть не задній, а якийсь бічний хід: "Всередині коаліції Компартія відстоює інтереси народу, відмінні від інтересів олігархів". Більше того, "демонстративний вихід із коаліції був би з боку КПУ вкрай безвідповідальним кроком стосовно людей

Проте зовсім відверто наплювати на свій електорат, стогнучий від підвищення цін, Симоненко не може: все-таки вибори на носі. Подорожчання треба було рішуче і жорстко засудити, але при цьому - залишитися у владі. Вихід знайдено просто разючий.

Лідер КПУ оголосив свою партію опозиційною, але не в звичайному, політичному сенсі, а, швидше, у філософському. "Опозиція - це класове поняття. Ми хочемо змінити не окремих людей і партії, а поміняти соціальний устрій. Це наша стратегічна мета. Ось у цьому сенсі КПУ - це найбільш справжня політична опозиція", - пояснив він.

Пославшись на класовий рівень, лідер КПУ став поливати партнерів по коаліції за "тупе" антинародне рішення. "Ми вимагаємо: або не підвищуйте ціни на газ, або приймайте цілий комплекс компенсаційних заходів, які уряду пропонує Компартія", - зажадав Симоненко, пообіцявши у разі потреби "вивести народ на вулиці".

Однак, коли справа дійшла до справи і у лідера КПУ поцікавилися, чи вистачить йому рішучості вийти з коаліції, Симоненко дав навіть не задній, а якийсь бічний хід: "Всередині коаліції Компартія відстоює інтереси народу, відмінні від інтересів олігархів". Більше того, "демонстративний вихід із коаліції був би з боку КПУ вкрай безвідповідальним кроком стосовно людей".

Якщо Симоненко почне надто вже сильно виступати проти регіоналів, його просто замінять на соціалістичну команду Цушка. Вертикаль за зразком російської в Україні вже побудовано, тому зробити це буде просто

Логіка, виходить, приблизно така: уряд нікуди не годиться, там сидять кровопивці і олігархи. Але валити цей кабінет міністрів ми не будемо, оскільки це дрібно, безвідповідально і нецікаво. Завдання ж наше значно масштабніше: зміна соціального ладу, світова революція і побудову комунізму в масштабах всієї планети. Заради цього можна і у владі побути.

У Києві все, звичайно, зрозуміли, що ці слова розраховані головним чином на виборців Компартії. Проте спроба Симоненка і рибку з'їсти, і все інше отримати викликала зрозуміле роздратування навіть у бувалих регіоналів. Вічно похмурий прем'єр-міністр Микола Азаров крізь зуби попросив легковажного комуніста спочатку думати, а потім вже давати оцінки діяльності уряду.

Симоненку не завадило б прислухатися до поради Азарова. Справа в тому, що його доля багато в чому перебуває в руках Партії регіонів. Незважаючи на запальні промови Симоненка про антинародну сутність режиму, українці все менше вірять комуністам. Рейтинг його партії коливається в межах статистичної похибки.

Шанс провести своїх представників у місцеві парламенти у КПУ буде тільки в тому випадку, якщо регіонали не будуть цьому заважати. Але зараз лідер комуністів ризикує накликати неприємності на своїх соратників. Напередодні виборів до місцевих рад у неї з'явився серйозний конкурент, який грає на тому ж електоральному полі.

Лідер КПУ здорово ризикує. Це "кривавий режим" демагога-пасічника Віктора Ющенка практично індиферентно стосувався його викривальних розмов. А класово близькі хлопці з донецьких робітничих околиць, що сидять в уряді України зараз, можуть і образитися

Не без допомоги Партії регіонів у Києві відбулася реінкарнація колись впливової Соціалістичної партії. Її новий лідер Василь Цушко не приховує відданості Президентові Віктору Януковичу. А сама Соцпартія, судячи з усього, перетворюється в український еквівалент Справедливой России - в як би лівоцентристську як би опозицію.

Якщо Симоненко почне надто вже сильно виступати проти регіоналів, його просто замінять на соціалістичну команду Цушка. Вертикаль за зразком російської в Україні вже побудовано, тому зробити це буде просто.

Лідер КПУ здорово ризикує. Це "кривавий режим" демагога-пасічника Віктора Ющенка практично індиферентно стосується його викривальним розмов. А класово близькі хлопці з донецьких робітничих околиць, що сидять в уряді України зараз, можуть і образитися.

А образ вони, як правило, не прощають.

***