Між Україною та Румунією назріває черговий скандал, пише журналіст Независимой газеты Тетяна Івженко.
Як повідомив депутат Верховної Ради України Павло Унгурян, Бухарест готується використовувати міжнародні екологічні угоди, щоб влітку закрити український канал Дунай - Чорне море. Офіційний Київ ситуацію не коментує, хоча чиновники кількох відомств підтвердили "НГ", що українська сторона готує серйозні контраргументи.
Унгурян повідомив, що Румунія збирається підняти скандальне питання в ході запланованої на початок червня 5-ї зустрічі сторін Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті. Ця міжнародна угода, підписана 42 країнами, була в 1991 році розроблена Європейською економічною комісією ООН. Документ набув чинності з 1997 року. Він припускає, що оцінка впливу на навколишнє середовище всіх потенційно небезпечних проектів, реалізованих на прикордонній території, повинна здійснюватися за участю суміжних країн.
Формально український канал Дунай - Чорне море в гирлі Бистре підпадає під вимоги конвенції. Але, як пояснив один з українських дипломатів, документ передбачає обговорення та узгодження проектів на стадії планування, а український канал вже введений в експлуатацію з 2004 року. Навіть з урахуванням перерви в його роботі до 2007 року, коли проводилися роботи з розчищення від наслідків паводку та поглибленню русла, а також зміцненню берегової лінії, українські екологи готові довести, що за останні чотири роки канал не надав згубного впливу на навколишнє середовище. Козирем румунської сторони в даній суперечці є оприлюднений у 2006 році висновок Економічної комісії ООН про те, що канал все ж може завдати шкоди окремим видам фауни в дельті Дунаю.
Експерти зазначають, що екологічні претензії Румунії мають економічну основу, оскільки український маршрут виграє в конкурентній боротьбі з румунським Сулинським каналом. Кілька тижнів тому агентства, посилаючись на українські урядові структури, повідомили, що в січні цього року був встановлений своєрідний рекорд - по каналу в гирлі Бистре пройшло 131 судно під прапорами 19 країн. Це максимальна кількість суднопроходів у цей час року з моменту відкриття українського маршруту. Агентства звернули увагу, що по румунському каналу в січні було здійснено 107 суднопроходів, тобто на 22% менше, ніж по українському. Фахівці пояснюють ситуацію тим, що український маршрут зручніше: двосторонній рух організовано круглий рік і в будь-який час доби. Широта Сулинського каналу на ділянці протяжністю кілька десятків кілометрів не дозволяє одночасно рухатися суднам у протилежних напрямках, що гальмує роботу, зазначають вони.
Крім економічних втрат, неминучих через позбавлення статусу монополії в торговому судноплавстві в регіоні, Румунія, на думку українських експертів, намагається відшукати підґрунтя в питанні ставлення міжнародного співтовариства до її територіальних претензій до України. Як відомо, в 2009 році Бухарест виграв ініційовану ним же судовий позов у Міжнародному суді ООН: суд відмовився визнати острів Зміїний частиною прибережної лінії України при делімітації континентального шельфу та виключної економічної зони. Багаторічна суперечка за острів була пов'язана з тим, що на прилеглому до нього шельфі розташовані великі родовища нафти і газу. Румунська сторона побудувала свою лінію на доказах, що Зміїний - не острів, а всього лише скеля, яка не може мати власні територіальні води.
А рік тому український депутат Геннадій Задирко повідомив, що в Бухареста з'явилися нові територіальні претензії до України: мова йшла про спробу визнання за Румунією декількох дрібних островів по фарватеру українського судноплавного каналу, найбільшим з яких є острів Майкан. Депутат пояснив: "Румунії потрібен не острів, а канал. Якщо межа зміниться, судноплавний коридор стане спільним, і українські доходи потрібно буде поділити". Офіційні особи з обох сторін багато разів робили заяви стосовно цього, які суперечать один одному. Оскільки компроміс знайдений не був, то, судячи із заяви Унгуряна, румунська сторона знайшла обхідний шлях, щоб позбутися від конкурента за допомогою екологічних угод.
Українські чиновники впевнено заявляють, що закриття каналу не відбудеться, але тримають свої козирі в рукаві. Керівник Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала також вважає, що рано робити песимістичні прогнози: "До літа ще є час. І у нашої сторони є аргументи. Думаю, в кінцевому підсумку румунська влада змушена буде піти на компроміси, щоб мирно врегулювати питання".
Експерт зазначив, що в цій суперечці позиції Румунії виглядають поки сильніше тільки тому, що вона є членом Євросоюзу і щосили використовує можливості ЄС для тиску на Україну. Однак ці можливості мають свої політичні обмеження у вигляді небажання ЄС перетворити країну-партнера і важливого союзника на ворога.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.