The Wall Street Journal: Україні дано другий шанс

Україні дано другий шанс

Тепер, коли у вівторок помаранчеві реформатори знову обрали Тимошенко прем'єр-міністром України, у неї з'явився новий шанс, пишуть Адріан Каратницький та Ян Нойце у своїй статті в американському виданні The Wall Street Journal.

Варто від'їхати на південь від Києва обсадженим деревами шосе R-12, як вашим очам відкриється, напевно, найбільш відкритий символ неприборканої української корупції: величезні території, зайняті розкішними маєтками, що виросли в зеленому передмісті столиці – Конча-Заспі. Значна частина цих будинків вартістю в кілька мільйонів доларів належить високопоставленим держчиновникам, оклади яких досить скромні. У результаті журналістського розслідування були зібрані докази того, що більшість цих особняків куплені на незаконно нажиті гроші. Це змусило президента Віктора Ющенка вимагати в слуг народу пояснень, на які кошти вони придбали ці шикарні маєтки, що він і зробив у серпні. Але на той момент його політичні суперники з "Партії регіонів" мали більшість в уряді, і відповіддю на його спробу змусити парламентаріїв відзвітуватися була мертва тиша.

Проте, проблема корупції в Україні – не новина. Багато в чому саме гігантська корупція, що мала місце під час президентства Леоніда Кучми, дала початок "помаранчевій революції" 2004 року. Саме народний гнів через масштабні підкупи на виборах і підтасування їхніх результатів привів до влади Ющенка і його команду, яка обіцяла очистити Україну від хабарництва. Однак у вересні 2005 року внутрішньокоаліційні сварки змусили "помаранчевий" уряд Юлії Тимошенко піти у відставку, маючи в активі незначні успіхи в боротьбі з корупцією.

Тепер, коли у вівторок "помаранчеві" реформатори знову обрали Тимошенко прем'єр-міністром України, у неї з'явився новий шанс. Якщо команда Ющенко – Тимошенко знову виявиться нежиттєздатною, "помаранчева" коаліція протримається біля влади недовго. І, що більш важливо, корупція може повернути назад ріст української економіки і навіть створити загрозу національній безпеці країни.

У складеному Transparency International рейтингу світової корумпованості (Global Corruption Perception Index) Україна знаходиться на 118-м місці з 180 можливих. Результати недавно проведеного Всесвітнім банком дослідження з проблем корупції та сумлінності керівництва свідчать, що після "помаранчевої революції" Україна утратила свої позиції в середині списку і тепер її показники гірший, ніж мають три чверті держав, включених у дослідження.

Практично всі сфери політичного, ділового і громадянського життя України охоплені всепроникною корупцією. Хабарництво і вимагання особливе поширені в українській судовій системі: тут при виборі суддів керуються скоріше фаворитизмом, ніж оцінкою професійних якостей кандидата. В українських судах часто "гублять" докази, а за допомогою хабара можна домогтися практично будь-якого рішення.

Під час судочинства у справі про убивство в 2000 році журналіста і борця з корупцією Георгія Гонгадзе міліція знищила зв'язані з цим процесом докази, у тому числі такі, котрі, начебто, свідчили про міліцейське спостереження за Гонгадзе. У 2004 році суддя в пришвидшеному порядку закрив справу проти генерала міліції, що наказав знищити докази. Захисники свободи слова і Міжнародний союз журналістів кваліфікували ці дії як приховання злочину.

Настільки ж сильно поширена корупція і серед політиків. Можливий підкуп парламентаріїв, які ховаються за великим переліком своїх імунітетів, був однією з причин політичного паралічу, від якого Україна страждає впродовж останніх двох років.

Корупція серйозно позначається і на національній безпеці України, оскільки досить корумпованим є і енергетичний сектор.

Українські аналітики і журналісти, що ведуть власні розслідування, припускають, що повсюдне хабарництво зіграло ключову роль у затвердженні української залежності від російського газу. Експерти говорять, що такого типу корупція привела до припинення чи ослаблення дій, спрямованих на пошук внутрішніх енергоресурсів і диверсифікованість енергетичної сфери. В результаті Україна підпадає під авторитарний вплив Росії. Таку думку мають і західні чиновники, у тому числі заступник помічника держсекретаря США Девід Крамер. У грудневій промові у Гарвардському університеті він закликав Україну позбутися від "компаній-посередників", що, за його словами, "наживаються на непрозорих операціях, чудово себе почувають у корумпованому середовищі (і) не грають жодної позитивної ролі". Особливо Крамер відзначив "Росукренерго" – зареєстровану у Швейцарії компанію, що відіграє вирішальну роль в імпорті газу в Україну.

От кілька ключових кроків, що тандемові Ющенко - Тимошенко варто було б здійснити в перші 100 днів роботи уряду в новому складі.

- Посилити слабке і суперечливе антикорупційне законодавство, а також скорегувати етичний кодекс уряду, що зараз виглядає досить двозначно – якщо взагалі існує.

- Створити новий суддівський корпус, що складається з нового покоління суддів, не замішаних у хабарництві.

- Організувати незалежне національне бюро розслідувань і уповноважити його викривати і викорінювати корупцію в уряді.

- Ліквідувати або обмежити депутатську недоторканність, яку законодавці використовують для ухолення від судового переслідування.

- Збільшити прозорість влади, для чого зобов'язати високопоставлених політиків і урядових чиновників щорічно публікувати звіт про прибутки і стан активів.

Антикорупційні заходи не повинні ставати інструментом політичної боротьби. Іншими словами, розслідування повинні торкнутися не тільки опозиціонерів, вони повинні торкнутися чиновників усього політичного спектру – до кого б не привели докази.

Але навряд чи Україна впорається самотужки. США і Євросоюзу необхідно інтенсифікувати допомогу цій країні в її боротьбі з даною проблемою. Для цього слід якнайшвидше направити в Київ кілька груп радників по боротьбі з корупцією, що будуть співпрацювати з новим урядом. Якщо це буде зроблено, сподівання і надії "помаранчевої революції" знайдуть своє втілення і стануть ґрунтом для виникнення зрілої та успішної демократії.

Каратницький – президент неурядової групи Orange Circle і старший науковий співробітник Атлантичної ради США. Нойце – співробітник американського фонду Германа Маршалла. Співавтори недавнього звіту НАТО за назвою "Корупція, демократія та інвестиції в Україні".

Переклад з англійської Інопреса.ru