РГ: Газовий тромб

"Ми, на жаль, не знаємо дотепер, чи Україна спроможна реально забезпечити транзит російського газу", - заявив вчора прем'єр-міністр Володимир Путін іноземним спостерігачам у серці "Газпрому" - на головному диспетчерському пункті. Вони могли наочно переконатися - російський газ дійшов до першої лінійної станції на території України, але вентиль цього разу виявився закритий на ній. Європа знову залишилася без газу з вини української сторони, пише Российская газета

"Цілком може бути, що це пов'язане з технічним станом трубопроводу, - дипломатично пояснив прем'єр-міністр. - Але думаю, що українська сторона могла про це сказати прямо і відверто".

Глава "Газпрому" Олексій Міллер на прохання прем'єр-міністра доповів йому і тим, хто зібрався спостерігачам поточну обстановку. За його словами, поставка газу в трубопроводи України розпочалася о 10 годині ранку. Однак українська сторона газ просто не прийняла. Тиск у російському трубопроводі досягав критичної позначки. До цього ніяких сигналів і повідомлень із України з приводу того, що вона відмовляється прийняти газ, не надходило.

Відповідно до плану "Газпрому" учора заявки країн - одержувачів газу з Росії повинні були бути виконані в повному обсязі. Міллер назвав ці держави. За його словами, денний обсяг у кількості 76,6 мільйона кубометрів газу повинні були одержати Болгарія, Молдова, Туреччина, Македонія та Греція. Крім того, передбачалася також поставка в кількості 22,2 мільйони кубометрів газу в Словаччину.

Як пояснив іноземним спостерігачам Володимир Путін, за планом, що неухильно дотримується "Газпромом", Росія запланувала та мала намір здійснити поставки балканським країнам як "найбільш постраждалим у результаті необдуманих дій України". Також Путін повідомив, що в середу в Москві запланована зустріч представників Словаччини та Болгарії, на якій сторони будуть з'ясовувати причину проблем з одержанням газу. "Ми були і залишаємося транспарентними стосовно усіх зацікавлених сторін, - підкреслив прем'єр-міністр, - і тому можливості для контролю і спостереження за ситуацією в іноземних спостерігачів у Росії є". Відповідаючи на запитання Путіна, які ж заходи стосовно виходу із ситуації намагалася запропонувати українська сторона, Міллер повідомив, що від них надійшла пропозицію обмінюватися листами.

- Чим? - перепитав прем'єр.

- Саме так, листами, - відповів Міллер.

Пізніше, на прес-конференції, заступник глави "Газпрому" Олександр Медведєв назвав цю пропозицію не чим іншим, як ще однією обурливою спробою створити перешкоду "на рівному місці". "Потрібно не листами обмінюватися, а відкривати трубу", - заявив Медведєв.

На зустрічі з журналістами Олександр Медведєв пояснив, що українська випускаюча станція "Орлівка" була готова до прийому і виходу газу в Європу. "Просто Україна не відкрила кран для входу російського газу", - зазначив Медведєв. Він також підкреслив, що, всупереч усім підписаним угодам, Україна дотепер не повідомила російську сторону про те, яка організація в Києві буде відповідати за дотримання всіх умов підписаного тристороннього протоколу. "У нас є інформація про те, що нібито це буде "Нафтогаз". Але офіційного підтвердження ми так і не бачили".

Медведєв поскаржився на те, що інформація з України в ЗМІ вкрай суперечлива. Одне відомо точно: глава "Нафтогаз" Дубина сказав, що Україна трубу не відкривала і відкривати не буде. Коментуючи інфориацію про те, що Україні потрібно нібито 36 годин для того, щоб прокачати газ до Євросоюзу, офіційний представник "Газпрому" Сергій Купріянов прямо заявив, що подібна пропозиція абсурдна.

"Якщо в трубі є газ, то він повинен надійти відразу, а якщо потрібно 36 годин, те це значить, що газ просто розкрадений", - категорично заявив Купріянов.

Відповідаючи на пряме запитання, чого домагається Україна і що очікується надалі, Купріянов висунув припущення, що в такий спосіб Україна намагається перекласти провину за газовий конфлікт на Росію.
"Якщо на вході в трубу тиск газу нуль і на виході теж нуль, те це пояснити простіше, ніж те, що на вході в Україну буде, скажімо, 350 атмосфер, а на виході 50. Зрозуміло, це пояснити буде складніше, і європейському співтовариству стане зрозуміло, куди пропадає російський газ".

Проте про важелі впливу на Україну представники "Газпрому" говорити не стали. Однак Олександр Медведєв підкреслив, що "Газпром" буде використовувати для цього весь юридичний арсенал.
Не став Медведєв також уточнювати, які конкретно збитки несе холдинг. А Сергій Купріянов підкреслив, що обсяги збитків просто не можна зафіксувати. "Згідно з останніми даним ми вже можемо сказати, що балканським напрямком Україна незаконно відібрала 140 мільйонів кубометрів газу, але ще залишається багато інших, не фіксованих напрямків. Кількість загубленого газу стане зрозумілою після одержання результатів роботи спостерігачів, а працювати вони зможуть почати лише тоді, коли почнеться транзит газу в Європу".

Коментар: Геннадій Шмаль, президент Союзу нафтогазовиробників Росії:

- Ключовим документом при розгляді спірних питань повинен стати транзитний договір між Росією та Україною. Переконаний, що в такому договорі передбачені і санкції за порушення того або іншого положення, тому всі ці питання будуть вирішуватися цивілізовано.

Проблеми в розвитку енергетичного співробітництва були й раніше. У Європі вважають, що Росія повинна ратифікувати транзитний протокол, що є додатком до Енергетичної хартії (ДЕХ), яку вона підписала в 1994 році, і застосовує його на тимчасовій основі. Окремо помітимо, що Україною цей протокол підписаний, однак істотної ролі в газовій суперечці він не відіграє.

Відмова підписати протокол з нашої сторони пояснюється тим, що запропонований там підхід носить однобічний характер, що враховує лише інтереси європейської сторони, яка одержує право безперешкодно перекачувати газ із третіх країн. Для цілей транзиту територія країн ЄС розглядається як єдиний простір, тобто поняття "транзит" при поставках закінчується на зовнішньому кордоні ЄС. Для Росії це неприйнятно, оскільки при перетинанні кордону ЄС переміщення енергоносіїв не вважається транзитом, що підпадає під положення Протоколу, а регулюється внутрішнім законодавством ЄС.