Яке значення для російського газового бізнесу має Україна? Фундаментальне. Через своє положення, ще в часи СССР Україна стала газовим розподільником імперії. Тут збираються газогони, які ведуть із Сибіру і Центральної Азії, - пише Адам Ґжешак у польському журналі Polityka.
Звідси також розходяться п’ять головних труб, які ведуть на Балкани, до Західної Європи та до Польщі. Сьогодні 80% газу з Росії та Центральної Азії прямує через Україну. Тут у радянські часи було також створено гігантські газосховища.
У результаті Росія має газ, а Україна – найважливіші труби й сховища. Російський Газпром хоче якнайбільше отримувати за газ і якнайменше платити українцям за транспортування експортного палива до Європи. Україна має протилежні наміри. А відтак, твердить автор статті, маємо постійний конфлікт, який час від часу перетворюється на відкриту війну.
Хто в цьому конфлікті має сильнішу позицію? Без України російський Газпром є сьогодні нічим. Експорт до Європи забезпечує йому найважливіші прибутки, оскільки в Росії ціни утримуються на такому низькому рівні, що не покривають кошти видобутку. Експорт 26% сировини до ЄС приносить Газпромові 60% прибутків. Так само й Україна не виживе без російського газу. Газ покриває 50% енергетичних потреб цієї країни (в Польщі – 13%). Це наслідок газової спеціалізації радянських часів. В Україні, як на всьому просторі колишнього СССР, процвітає енергетичне марнотратство, якому сприяє соціальна політика низьких цін. Якби Україна взялася заощаджувати енергію, можливо, вона змогла б забезпечити потреби власним газом, якого має багато. Парадоксально, але Росія може її до цього змусити.
В Україні, як на всьому просторі колишнього СССР, процвітає енергетичне марнотратство, якому сприяє соціальна політика низьких цін
Як довго росіяни можуть тримати закрученим газовий кран? Малим споживачам – навіть завжди. Прикладом може бути труба, щоправда не з газом, а з нафтою, яка веде до литовських Можеєк. Коли місцевий НПЗ придбала польська фірма Orlen, а не російська фірма, трубопровід перекрили, і це триває донині. У випадку газу, який тече через Україну, це вже не так просто. Причин три. Україна може відібрати газ, який пересилається транзитом на Захід, а тому треба перекривати кран усім – Україні та європейським споживачам. Це шкодить іміджу солідного постачальника, який Газпром намагається створити в Європі. Потерпає також його економічна кондиція, яка останнім часом не в найкращому стані. Існують і технічні перешкоди. Не можна у будь-яку мить обмежувати або припиняти видобуток газу, особливо взимку. Таких значних кількостей газу не можна скерувати до інших споживачів. Можна хіба наповнювати газосховища, але й вони мають обмежений об’єм. Та й газогони не люблять закручувань і відкручувань, оскільки це дуже складний і вразливий механізм. А тому Газпром"хоче збудувати два великі газогони, які оминають Білорусь та Україну. Тоді він зможе поставити Україну до стінки.
Чому Україна платить за газ менше, ніж Польща? Газпром застосовує три ціни газу: найнижчу на російському ринку, вищу у відносинах із близьким закордонням, тобто колишніми республіками СССР, а також ринкову, за якою експортують паливо на Захід. Першу накинула адміністративна влада. Друга народжується в процесі політично-бізнесових переговорів. Третя, ринкова, є змінною – встановлюється т.зв. цінова формула.
Нижчі ціни для близького закордоння є наслідком історії: після розпаду СРСР багато економічних зв’язків мали зберегтися. Колишні республіки, які залежать від російського газу, були нездатні платити ринкові ціни за паливо. Ті, які забезпечували транзит, в обмін отримували газ.
Хто в конфлікті має рацію? Це питання ставить собі вся Європа, і ніхто не знає відповіді. Багато що свідчить про те, що обидві сторони не без провини. В Польщі здебільшого вірять, що Україна невинна, бо вона союзник Польщі. Водночас, східний газовий бізнес абсолютно непрозорий. Сумніви породжують найбільш елементарні речі: де знаходяться краники і хто їх крутить (це перевіряють союзні спостерігачі), а також, чому гроші, які за газ заплатили українці, не дійшли до Москви. Причини: система таємничих посередників і заплутані політично-бізнесові структури. Сумніви існують і щодо закиду Газпрому в тому, що Україна краде газ. Українці стверджують, що це брехня, але самі визнають, що в минулому на цьому у них виросли гігантські статки.
Чи конфлікт Росії з сусідами є загрозою для Польщі? На жаль, так. Хоча цього разу газу нам не забракло (на відміну від Словаччини), через певний час може постати проблема, що й нам буде закручено краник. Цього року закінчується один із контрактів на поставку газу. Контрагентом є РосУкрЕнерго, але переговори веде Газпром. Не відомо, коли і чим вони закінчаться. На щастя, 30% потреб газу Польща може забезпечити з власних родовищ навіть після закручування усіх кранів.
Наші політики дискутують про енергетичну безпеку, розробляють фантастичні проекти газогонів по дну моря чи газопорту, а звичайного шматка труби, яка поєднує польську газову систему з сусідніми, Польща не здатна побудувати. Це, однак, не перешкоджає закликати Союз до енергетичної солідарності й домагатися, щоб у випадку закручування крана, інші крани допомогли Варшаві своїм газом.
Назва статті