FAZ: Потоки впливу в Україні. Кінець вимушеному перемир'ю

Знову за своє! Українські лідери змогли демонструвати єдність лише протягом 3 тижнів газової кризи. Після підписання газової угоди взаємні звинувачення відновилися, – пише Конрад Шуллер у німецькій Frankfurter Allgemeine Zeitung

Не минуло й два дні після закінчення російсько-української газової кризи, як у Києві знову розпалилася політична братовбивча війна.

Упродовж тритижневої перерви у поставках російського газу в Україну між тепер посвареними провідниками демократичної Помаранчевої революції 2004 року, Президентом Ющенком та Прем’єр-міністром Тимошенко, встановилося вимушене перемир’я. За минулі тижні вони покинули старі інтриги – й навіть на вихідних, коли Тимошенко в двосторонніх переговорах із російським прем’єром Володимиром Путіним вийшла на передній план, а Ющенко залишився статистом, Президент не схотів руйнувати згоду, кажуть у Києві.

Проте вже в середу мир було зруйновано. Коли Тимошенко все ще святкувала свою нову угоду із загалом помірним підвищенням цін як "перемогу", Ющенко вибрав протилежне слово – "поразка".

Пам’ятаючи про президентські вибори наприкінці року, Секретаріат Ющенка постарався приземлити успіх прем’єрки.

З цією метою головний радник Президента з питань енергетики Богдан Соколовський вдався до подвійної тактики. З одного боку, він перш за все критикує обумовлені ціни: транзитне мито, яке Україна бере з Москви за транспортування російського газу, надто мізерне, а нова ціна, яку вона сплачує за імпортований для внутрішніх потреб газ, навпаки зависока. Водночас Соколовський заявляє і про авторське право Ющенка на угоду в тій частині, де всі бачать її переваги: зокрема, в ліквідації посередника "РосУкрЕнерго", що тільки в 2007-му заробив близько 800 мільйонів доларів і з якого, крім російського державного монополіста "Газпрому", нажилися ще й бізнесмени з темними зв’язками.

Соколовський спробував розтлумачити нашій газеті, що Ющенко, під чиїм протекторатом 2006 року "РосУкрЕнерго" здобулася на свою прибуткову партію, зіграв, власне, вирішальну роль у виключенні компанії зі справи. Уже в лютому 2008-го Президент домовився з Путіним про скасування всіх посередницьких підприємств, й отже, понеділкова угода – це тільки виконання того рішення. А дедалі частіше порушувану підозру в тому, що родина Ющенка пов’язана з "РосУкрЕнерго", Соколовський таврує "брехнею" та "провокацією".
Таким чином, Ющенко хитається між гудінням понеділкової угоди та частковими претензіями на батьківство, і ясно, що в нинішній глибокій економічній кризі він оберне згоду Тимошенко на подорожчання газу на передвиборчу зброю проти неї.

Та й давній головний супротивник "помаранчевого" табору, Партія регіонів із переважно російськомовних сходу та півдня України на чолі з Віктором Януковичем теж через угоду потрапила в скрутне становище. Партія існує до певної міри завдяки прихильності своїх виборців до Москви й муситиме тепер пояснити: чому якраз святий заступник усіх іноземних росіян Путін перекриванням газу і потім підняттям ціни наражає на життєву небезпеку промисловий регіон навколо Донецька, де металургійні заводи й без того страждають через кризу. Крім того, скасування "РосУкрЕнерго", можливо, спричинить перерозподіл сил усередині партії. Один із співвласників компанії, бізнесмен Дмитро Фірташ, був серед найважливіших фінансових стовпів Партії регіонів.

Радник Ющенка Соколовський повідомляє, що Фірташ недавно визнав: його номінальна частку в "РосУкрЕнерго" у 45% насправді частково контролював "Газпром". А оскільки "Газпром" і так, цілком офіційно, володів половиною компанії, то, як стверджує Соколовський, Москва мала над нею повний контроль.

Чи зможе – і як? – Партія регіонів найближчим часом замінити потоки російських грошей та впливу, що очевидно осідали в ній через "РосУкрЕнерго", невідомо. Принаймні фахівці в Києві, як-от Кирило Савін із Фонду Гайнріха Бьолля, вважають, що лідер партії Янукович у будь-якому разі належить "не до переможців" у згоді, якої досягла його конкурентка Тимошенко з його колишнім спонсором Путіним.

Для самої Прем’єр-міністра час іще покаже, наскільки викрут на вихідних піде їй на користь чи на шкоду. Зараз вона подає себе так, що одна разом із Путіним дала раду газовій кризі й усіх решту відправила в затінок. Але в наступні місяці, на які чимало експертів прогнозують тяжкі економічні потрясіння, її звинувачуватимуть, що погодилася на високі ціни й, отже, винна у близькому безробітті; насамперед воно нависло саме над ненажерливою на газ металургією сходу. Правда, імідж "змогла з Путіним" їй на сході згодиться, а от у "помаранчевих" твердинях заходу це навпаки може стати аргументом проти. За останні місяці помічники Ющенка й без того намагалися представити її надто вже остиглий ентузіазм щодо НАТО як доказ на те, що вона агентка московського впливу.

Оригiнал матерiалу:

http://www.faz.net/p/Rub867F03D44419425ABE6DCC0E9D5A8505/Dx1~EF57…