Газову війну начебто закінчили. Але не всі покинули поле бою. Днями з подачі колишнього українського міністра Юрія Бойка "вистрілив" останній патрон. Вперше опубліковано повний текст довгострокового договору між Газпромом і Нафтогазом
Це документ виняткової важливості. Він проливає світло на такі темні кути газових відносин, куди рідко вдається заглянути навіть наближеним до питання особам. Отже, які саме таємниці відкрилися?
Важке паливо
Контракт напханий хитрими формулами і термінами на кшталт "точка роси природного газу". Але все це не так важливо. Якщо поглянути в саму суть, вона така. Україні треба готуватися до дуже важких часів. Чому?
По-перше, офіційні особи не брехали. Вартість газу для України дійсно зрівнялася з європейською. Навіть аналітиків збили з пантелику. Республіка - найбільший споживач нашого газу. У цьому році вона зобов'язалася закупити у Росії 40 млрд. куб. м блакитного палива. А потім поставки зростуть до 52 млрд. куб. м на рік. Таку кількість газу ми не продаємо жодній іншій країні. Наприклад, Німеччина закуповує у нас 32 млрд. куб. м, Туреччина - 23 млрд. куб. м, Італія - 22 млрд. куб. м, решта - набагато менше.
Отже, Україна цілком могла б виторгувати для себе значну знижку не тільки на перший рік, але й на всі 11 років дії контракту. Але чомусь Київ цього не зробив. В результаті, за розрахунками експертів, в 2009 р. Україна заробить на транзиті російського газу 2,3 млрд. доларів. А заплатить за наш газ понад 8,3 млрд. доларів. Виходить, вигода Газпрому складе не менше 6 млрд. доларів.
По-друге, ці мільярди для української економіки зараз важливі, як дощ для пересохлих полів. Країна на повних парах летить до дефолту. Там склалася ситуація, що була в Росії в 1998 році. Загальний обсяг державного і корпоративного боргу України перевищує 100 млрд. доларів. Місцеві компанії брали в борг не менш активно, ніж уряд! Гірше за все, що борг короткостроковий. Тільки в нинішньому році українським банкам і підприємствам доведеться виплатити за міжнародними позиками 45 млрд. доларів. Причому основну частину - у першій половині року.
А золотовалютного запасу країни, як кіт наплакав. Він ледь перевищує 30 млрд. доларів. До того ж з початку жовтня Національний банк України витратив 11 млрд. дол на підтримку курсу національної валюти, який стрімко падає. Гроші пішли в пісок - гривня все одно впала майже вдвічі. Так що, як не крути, а без дефолту Україні, схоже, ніяк не обійтися.
По-третє, через перехід на європейські газові ціни українську промисловість чекає безпрецедентний шок. Не факт, що вона взагалі виживе. Річ у тім, що ще за радянської влади в цю країну напхано украй енергоємні виробництва. Паливо тоді було дуже дешевим. Тому в Держплані СРСР розсудили так. Нехай наш газ приходить до самої межі. Там - на сталеливарних, хімічних та машинобудівних підприємствах - ми перетворили його в товар. І потім відправимо на експорт, сильно зекономивши на транспортних витратах.
Ось цей спадок і гробить українську економіку. Цього року витрати місцевих підприємств на енергію практично зрівняються з європейськими. А енергоємність у них - у кілька разів вище, ніж у західних конкурентів. Неважко передбачити, що купувати таку продукцію ніхто не буде. Експерти пояснюють, що у базової металургії ще є якісь шанси. Вона опирається на вугілля, хоча і на нього ціни в Україні повинні зрости. А ось металургія наступних етапів: прокат, машинобудування, хімічна промисловість, будматеріали - усім цим галузям стане зараз несолодко.
Тріумф Газпрому
А тепер найбільша хитрість газового контракту. Він не залишає Україні жодних шансів відіграти все назад. Під відгомін торгової війни Газпром примудрився виторгувати для себе дуже солодкі умови.
Перш за все вперше в історії Україна підписала постачання за принципом "бери або плати". Суть така. Припустимо, підприємства стали, тому українська сторона просто фізично не змогла спожити весь обумовлений в довгостроковому контракті обсяг газу. Він так і залишився в Росії. Але Україна все одно зобов'язана перерахувати гроші за це паливо. Мало того. Вже оплачений, але невибраний газ "згоряє". Україна не зможе добрати його пізніше. Це дуже жорстка умова. За даними обізнаних джерел, більшість європейських контрактів Газпрому дозволяють забирати сплачене, але невибране паливо.
Друге: на злощасній крадіжці газу поставлено жирний хрест. Умови тут просто драконівські. Варто лише Україні хоча б раз затягнути з оплатою, і Нафтогаз переведуть на 100%-у передоплату всіх поставок газу. Причому на весь термін аж до 2020 року. Іншими словами, щасливий час, коли за газ можна було не платити роками, закінчився назавжди.
Якщо ж українська сторона візьметься відбирати газ з того потоку, що йде на експорт в Європу, то вкрадені обсяги негайно перерахують за набагато більш високою ціною - в 1,5 рази вище за контрактну. Так що вийде невигідно.
Який підсумок? Газовий контракт завдасть дуже тяжкого удару по українській економіці. Але його умови - справедливі. Країна, яка так прагне в ЄС, буде закуповувати наше паливо на тих умовах, що й інші європейські споживачі. І приховати українцям тут нічого.
Отже, розписано в контракті, керівництво Газпрому і Нафтогазу поставило крапку в періоді особливих взаємин між Росією та Україною. Більше не буде жодних попусків та пільгових умов. Що тут сказати? Мабуть, на даний момент і справді кращий вже суворий, але справедливий мир, ніж кепська й дуже витратна для Росії дружба.