Росія намагається користати з фінансової кризи для зміцнення своєї позиції в колишніх радянських республіках. В обмін на політичні поступки вона видає сусіднім країнам мільярдні кредити, - пише Верена Дітгельм у австрійській Der Standard.
Попри напружену економічну ситуацію у власній країні, Москва нині великодушна. Уже пообіцявши Білорусі, Киргизстанові та Вірменії стабілізаційних кредитів на мільярди, Росія тепер веде переговори про 5-мільярдну позику Україні. Україні потрібно заткнути діру в бюджеті, сказала на вихідних Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко на Мюнхенській конференції з питань безпеки.
Хоча Україна, що як ніяка інша країна потерпає від світової економічної кризи, змушена клопотати про термінову фінансову допомогу – в Києві б’ють на сполох. Президент Віктор Ющенко підозрює, що за "таємними переговорами" між Тимошенко та Росією криється розпродаж України.
Понад те, у списку російських бажань також українська мережа газопроводів і привілейоване ставлення при приватизації українських підприємств, як-от Укртелеком, Енергоатом і Промінвестбанк, розповів Кислинський.
За словами Андрія Кислинського, заступника глави Секретаріату Президента, у винагороду за кредити Росія вимагає ратифікації угоди про так званий "нульовий варіант". Згідно з нею колишні радянські республіки визнають Росію єдиною правонаступницею Радянського Союзу й відмовляються від радянської власності за кордоном. Натомість Росія бере на себе старі борги СРСР. Крім України всі решта екс-республіки підписали угоду ще в 1994 році.
Привілейоване ставлення
Понад те, у списку російських бажань також українська мережа газопроводів і привілейоване ставлення при приватизації українських підприємств, як-от Укртелеком, Енергоатом і Промінвестбанк, розповів Кислинський. "З огляду на складні відносини між Росією та Україною, Україна мала б двічі подумати, чи хоче вона наражати себе на такий ризик", – зауважив Ігор Бураковський, директор київського Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
Росія зараз намагається використати світову економічну кризу, щоб зміцнити свою сферу впливу серед колишніх радянських республік. Особливо вигідних домовленостей удалася їй досягти в Киргизстані. Киргизький президент Курманбек Бакієв оголосив, що угоду про розміщення бази військової авіації США розірвано. Росія гарантувала екс-республіці кредит на 2 мільярди доларів, що дорівнює приблизно половині киргизького ВВП. Будь-який зв'язок між ліквідацією американської військової бази та фінансовим вливанням Москва спростовує.
Наступним важелем посилення російських позицій в Центральній Азії політологи вважають запланований антикризовий фонд Євразійського економічного союзу
Тим часом Білорусь, якій уже виділено 2 мільярди доларів позики, сподівається на подальшу фінансову допомогу в розмірі 100 мільярдів рублів (близько 2,17 мільярдів євро). На це білоруський президент Аляксандр Лукашенко, який ще влітку загравав із Заходом, заявив, що хоче досягнути глибшої інтеграції з Росією. Сюди належить не лише використання рубля для розрахунків та в якості резервної валюти, а й створення спільної протиповітряної оборони. Наступним важелем посилення російських позицій в Центральній Азії політологи вважають запланований антикризовий фонд Євразійського економічного союзу, членами якого є Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Узбекистан, Білорусь і Росія. А оскільки Росія повинна забезпечити дві третини фонду на 10 мільярдів доларів, то у Москві і будуть визначати, кому дістануться гроші.
Оригiнал статті