В Україні мало хто вірить, що Ющенко піде на другий термін. Швидше за все, він пошле на вибори більш виграшного кандидата, - – пише Карл Куяс-Скрижинський в статті для російського інтернет-видання Газета.ru.
Уявіть собі таку ситуацію. Глава французького МЗС Бернар Кушнір або німецького – Франк-Вальтер Штейнмайєр – направляють у свої дипломатичні представництва у ЄС, США, Росії, балканських країнах та Молдові циркуляр із дорученням негайно проінформувати офіційних осіб країни перебування про "недобросовісні та неадекватні ситуації" дії … прем’єр-міністра Франції Франсуа Фійона чи канцлера ФРН Ангели Меркель.
Саме такий документ за номером 101/30-078-34 був розісланий керівникам 31 диппредставництва України за підписом глави МЗС Володимира Огризка на початку лютого після скандального засідання Ради національної безпеки та оборони України, на якому Президент Віктор Ющенко звинуватив прем’єр-міністра Юлію Тимошенко у перевищенні повноважень при підписанні газових домовленостей з РФ. До циркуляру були долучені матеріали брифінгу, що відбувся після засідання, першого заступника секретаря РНБО Степана Гавриша, де він затаврував прем’єр-міністра у "недобросовісності та брехні". Приводом стала заява Тимошенко, що РНБО є "дахом для всіх корупційних угод, які сьогодні відбуваються, на жаль, і в енергетичному комплексі, й в інших".
Не беруся судити, якими були реакції у Вашингтоні, Парижі чи Берліні, але один східноєвропейський дипломат спересердя кинув: "Вони там що, повністю охр..ли?!"
З одного боку, подію можна було б просто віднести до чергового витка "тотальної війни" між Президентом і Прем’єром. Проблема, однак, полягає у тому, що війна на взаємне знищення відбувається на тлі найсерйознішої економічної та фінансової кризи в країні, яка, згідно з думкою багатьох політичних оглядачів, може поставити під питання саме існування держави.
Не беруся судити, якими були реакції у Вашингтоні, Парижі чи Берліні, але один східноєвропейський дипломат спересердя кинув: "Вони там що, повністю охр..ли?!"
16 лютого Держкомітет повідомив про рекордне з моменту здобуття Україною незалежності падіння обсягу промислового виробництва у січні 2009 року – на 34,1%. Згідно з підрахунками керівника групи радників голови Національного банку Валерія Литвицького, це історичний максимум з 1945 року.
Країні загрожує нова хвиля скорочень: уже навесні ринок праці може поповнитися 2 мільйонами, що зараз працюють у режимі неповної зайнятості. Безробіття, таким чином, сягне 3 млн. людей або 9% працездатного населення. Виділення нового траншу збоку МВФ зависло через неналежне виконання Україною узгоджених стабілізаційних заходів. У першу чергу йдеться про дефіцит бюджету та джерела його покриття: ще наприкінці жовтня минулого року Київ обіцяв МВФ бездефіцитний бюджет на 2009 рік, але зрештою уряд затвердив його з перевищенням витрат над доходами у 31,1 млрд. грн., тобто майже 3% від ВВП. Не випадково пошук кредиту став першочерговим завданням прем’єр-міністра, а також мішенню для критики збоку Президента: можливість отримати 5 млрд. доларів від Москви була охарактеризована Ющенком як "протокол Молотова – Ріббентропа".
Примітно – коли на Банковій зловтішно потирають руки та покладають провину за бюджетний дефіцит на уряд і парламент, там якось забувають, що бюджет підписав сам Президент.
Уряд метушиться, як зацькований вовк, намагаючись поєднати неможливе – чіткі антикризові заходи з інтересами лобістів та олігархів, виплати пенсій та зарплат бюджетникам зі скороченням соціальних витрат
Уряд метушиться, як зацькований вовк, намагаючись поєднати неможливе – чіткі антикризові заходи з інтересами лобістів та олігархів, виплати пенсій та зарплат бюджетникам зі скороченням соціальних витрат (що у передвиборний рік особливо складно). У таборі Президента результати останніх опитувань не можуть не викликати задоволення: 59,1% респондентів вважають, що діяльність Прем’єр-міністра спрямована на захист власних інтересів та інтересів свого оточення, і тільки 23,9% - на захист національних. Те, що відставку самого Віктора Андрійовича підтримують 70,9% населення та лише 19,3% вважають, що Президент має залишитися на своїй посаді, оцінюють інакше: відлік ведуть від останньої цифри – за гаранта аж 20%! Утім, у країні мало вже хто сумнівається, що сам Віктор Андрійович на старт не вийде, а пошле більш виграшного кандидата. І все більше й більше погляди звертають на вихідця з Чернівців, політика з обличчям дитини та політичною хваткою вовкодава – Арсенія Яценюка.
Яценюк – "най-най". Наймолодший голова Верховної Ради та найбагатший (згідно з податковою декларацією), відмінний профуніверсал, який обіймав за останні 8 років посади міністра економіки Автономної Республіки Крим, першого заступника, а потім в.о. глави Національного банку України, міністра економіки України, першого заступника глави Секретаріату Президента, міністра закордонних справ, голови Верховної Ради. Саме він наприкінці кризового 2004 року вжив заходи, які відвернули наслідки політичного протистояння під час Помаранчевої революції та зберегли фінансову систему країни.
"Мене "пішли", щоб я повернувся. Але вже не сюди", - сказав Арсеній Яценюк після своєї відставки зі спікерської посади у листопаді минулого року.
Лідер "Фронту змін" зайняв вичікувальну позицію до 22 травня – у цей день йому виповниться 35 років і тільки тоді "кіндер-сюрприз", як його називають у кулуарах, зможе коментувати можливість своєї участі у виборах на посаду Президента.
Наразі Арсенія Петровича підтримує мільярдер Віктор Пінчук, зять колишнього Президента Леоніда Кучми. Крім того, Яценюка уперто пов’язують зі співвласником скандальної РосУкрЕнерго Дмитром Фірташем, якого нібито "кришує" сам Президент…
Річ, однак, не тільки в українській Конституції, але й у більш банальному питанні – фінансовому. Люди, які добре знають механізми української виборної кампанії, вказують суму 400 млн. доларів, яка буде необхідна Яценюку для розкрутки та участі у виборах з певною часткою успіху. Наразі Арсенія Петровича підтримує мільярдер Віктор Пінчук, зять колишнього Президента Леоніда Кучми. Крім того, Яценюка уперто пов’язують зі співвласником скандальної РосУкрЕнерго Дмитром Фірташем, якого нібито "кришує" сам Президент…
Проблема не так у спонсорах, як у грошах, яких у спонсорів, та й не тільки в них, з кожним днем стає все менше й менше. Днями інформаційна агенція УНІАН повідомила, що має документ, згідно з яким депутати п’яти попередніх скликань Верховної Ради (у числі яких з десяток мільйонерів!) звернулися в управління справами парламенту з проханням виплатити їм…грошову допомогу!
"Ви знаєте, у чому різниця між творами Іонеско та ситуацією в Україні? – поставив мені нещодавно запитання представник однієї з найбільших скандинавських компаній. – Порівняно з тим, що відбувається в країні, речі Йонеско можна вважати еталоном реалізму!"