Газові відносини Москви і Києва знову розпалюється. Криза неплатежів вже вийшла за межі компаній і стала предметом обговорення на найвищому рівні, - пише Оксана Гавшина у російському виданні Газета.
Вчора президент РФ Дмитро Медведєв фактично пригрозив Україні новим відключенням від газової труби, якщо Київ не розрахується з боргами до призначеного терміну - 7 березня. "Ми б, звичайно, не хотіли повернення до колишнього сценарію (припинення поставок газу Україні. - Газета), це точно не наш вибір, але можу сказати гранично відверто: якщо вони будуть відмовлятися платити, нам доведеться щось робити", - сказав президент в інтерв'ю іспанським ЗМІ. Загальна сума очікуваного Газпромом платежу - близько $ 400 млн.
Аналітики побоюються, що Нафтогазу не до снаги така заборгованість: фінансова ситуація в компанії близька до патової. Всі надії Київ покладає на кредити. Однак переговори з МВФ про виділення другого траншу фінансової допомоги Україні (близько $ 2 млрд) затягуються через небажання Києва йти на поступки фонду і скоротити дефіцит бюджету на 2009 рік (сьогодні він складає близько 3% ВВП). Вихід з важкої ситуації Києву готова запропонувати Москва.
За словами Дмитра Медведєва, Росія і Європа могли б створити фінансовий пул і допомогти Україні грошима.
Відповідно до умов договору, підписаного Газпромом і Нафтогазом 19 січня 2009 року, оплата за газ здійснюється щомісяця в розмірі 100% вартості експортованого палива і не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем поставки (п.5.1 договору). Тобто за поставлене в лютому паливо Україна повинна розплатитися вже цього тижня - до 7 березня.
У разі порушення цих умов Газпром має право або перевести Нафтогаз на передоплату майбутніх поставок, або в односторонньому порядку повністю або частково припинити подачу газу в трубу (п.5.3). Порушення умов розрахунків неодмінно матиме "певні наслідки" для Києва, сказав президент.
Дмитро Медведєв зазначив, що Росія чудово усвідомлює всю складність становища, в якому опинився Київ. "У них справді важка ситуація. Деякі аналітики називають економічну ситуацію в Україні, фактично, близькою до економічного колапсу", - пояснив Дмитро Медведєв представникам іспанських ЗМІ. Учора в Нафтогазі кореспондента Газети запевнили, що скрутне фінансове становище країни на взаєминах з Газпромом ніяк не позначиться. "Компанія вже акумулювала необхідну суму, тому всі розрахунки будуть проведені в строк", - заявили в українському холдингу.
Однак низка аналітиків сумнівається в цих словах. На думку колишнього заступника генерального секретаря секретаріату Енергетичної хартії Андрія Конопляніка, який нині займає посаду радника голови правління Газпромбанку, імовірність того, що Нафтогазу забракне коштів для оплати здійснених поставок досить велика. "Нажаль, змушений сказати, що загроза припинення поставок газу в Україну існує", - таку думку експерт висловив на прес-конференції в рамках III міжнародного форуму Європа - Україна, що відбувся в кінці минулого тижня в Києві.
Проблема з боргами Нафтогазу регулярно постає перед Газпромом. Щороку неплатежі з боку українського холдингу стають причиною затяжних газових конфліктів, в результаті яких Європа вже не раз відчувала перебої з поставками палива. Перерахування чергового траншу лише відкладає конфлікт до наступного дня "Н". На думку представників російської сторони, для забезпечення надійності поставок проблему з оплатою необхідно вирішувати в корені. За словами Дмитра Медведєва, Москва вже направила Брюсселю низку пропозицій, які могли б стати "виходом для всіх". "Є набір фінансових інститутів європейських, ми самі готові взяти участь в цьому, ми готові теж принести якісь наші гроші для того, щоб забезпечити нормальну ситуацію з поставками, але давайте це зробимо цивілізовано. Ми висували ідею консорціуму, тобто на купівлю частини газу. Ця ідея не померла, будь ласка, давайте це зробимо, якщо ми відчуємо, що Україна не здатна платити", - запропонував російський президент. За його словами, цю пропозицію озвучили президену Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу в ході його недавнього візиту у Москву. Відповіді з Брюсселя наразі не було.
Яке положення ви б внесли в нову Енергетичну хартію?
Геннадій Шмаль, президент Союзу нафтогазопромисловців Росії
Це було б не одне положення. По-перше, це було б положення, яке захищає права тих організацій, які є виробниками. По-друге, якщо мова йде про транзит, то, звичайно, обов'язкове виконання всіх договорів. А взагалі тут треба думати про велику, серйозну і нову роботу, яка могла б замінити ту Енергетичну хартію, яка є сьогодні.
Звичайно, і в ній є ті положення, які цілком прийнятні, але все-таки час вже говорити про довгострокові контракти, особливо коли мова йде про постачання газу. Скажімо, більш детально могли б бути сформульовані питання безпеки. І ще. Ми вже давно підписали Енергетичну хартію, але, щоправда, не ратифікували. Так що цілком природно, що Євросоюз зараз наполягає на її ратифікації. Але ми мали цілу низку зауважень, особливо стосовно транзитного протоколу, що й завадило нам ратифікувати цю хартію.
Окрім цього сьогодні обмежена пропускна здатність наших магістральних трубопроводів, тому, як то кажуть, дай бог, щоб ми впоралися з пропуском своїх обсягів у Європу. А якщо буде рівний доступ, це буде для нас досить проблематично.
Віктор Баранов, президент Міжрегіональної біржі нафтогазового комплексу
Навпаки, я б не вносив в неї те, що нам пропонують стосовно транзиту газу. Все ж очевидно: йде гра в одні ворота проти нас. Нікому не подобається, що Росія починає грати якусь роль. Якщо у нас більше газу, то, безумовно, Росія повинна мати якісь пріоритети при його використанні. Що робити, якщо ми так розташовані географічно? Але всі намагаються скористатися цим. І чому, цікаво, їм усім можна, а нам ні?
Я погоджуюся, що безпека потрібна не лише споживачу, але і виробнику. А то спочатку всім газ потрібен, але потім виявляється, що ніби і не потрібен. Просто нам потрібні гарантії того, що збитки, як у виробника, так і у споживача, будуть пропорційні. Нехай вони декларують, що хочуть. Але ж вже історично складена конструкція споживання та виробництва газу. І що, сьогодні, значить, це не потрібно? Це дивно й непослідовно.
Як все склалося, керуючись цим і потрібно далі будувати. А якщо їм сьогодні потрібен газ, а завтра ні, тим більше ми повинні подумати про свою безпеку та свої інтереси. Ось і зараз назріває нова газова ситуація з Україною. Все це - подвійні стандарти. Коли справа стосується України, вони одразу ж забувають про хартію, але коли мова йде про нас, відразу згадують. За великим рахунком питання не в трубі і не в газі. Якщо б не було питання з газом, наші колеги з Євросоюзу придумали б щось інше. Це як у дитинстві, коли була гра в гачки: хто чим кого зачепить. Нікому не хочеться, щоб Росія була могутньою країною. І нехай ніхто не бреше про многополярність та інше. Америка за океаном, Європа тут, і, схоже, ніхто не хоче рахуватися, що є могутній східний сусід. І Європі не хочеться ділитися своїм геополітичним місцем у барлогу, який називається Євразією.
Якщо я б і вніс в Енергетичну хартію якесь нововведення, то лише пов'язане із турботами про виробника.
Гавриїл Попов, президент Міжнародного університету в Москві
Як на мене, всі надра на нашій планеті повинні належати всьому людству, а та країна, в якій йде видобуток, повинна отримувати свою частку від ренти. Багатства планети треба вивести з національного керування, інакше ми зайдемо в непрохідні нетрі. Ми вже сьогодні не можемо поділити дно Північного Льодовитого океану, а завтра не зможемо поділити Місяць. Рано чи пізно таке рішення все одно буде прийнято. Адже ж прийняли рішення про Світовий океан, про Антарктику.