Становище в українській економіці залишається дуже важким. Київ намагається позичити гроші у кого можна - у МВФ, у ЄС, США, Китаю і Росії. Наразі не дуже вдається. МВФ не тільки не відкриває другий транш, але може вимагати розрахунків за перший, а переговори з Росією про кредит, як з'ясувалося, навіть не починалися, - пишуть Евген Арсюхін та Ігор Велетмінський у російському виданні Российская газета.
Чергову міні-кризу в країні експерти чекають на вихідних - якщо не вдасться заплатити Газпрому 400 мільйонів доларів. Такі кризи трапляються ледь не щотижня. Українська влада всерйоз обговорює, чи є Україна банкрутом. Вчора Джейла Пазарбазіоглу, голова місії МВФ в Україні, сказала, що ситуація складна, але наслідки кризи не можна вважати "нездоланними". Глава уряду Юлія Тимошенко тим часом вчора вибухнула черговою проповіддю на адресу керівників, які не платять зарплату, а з міністрів пообіцяла "спустити шкуру". У Києві упевнені, що країну врятує тільки кредит.
Перший транш МВФ Україна отримала восени - 4,5 мільярда доларів з 16,5 мільярда. Але другий транш у розмірі 1,9 мільярда МВФ наразі відмовляється дати. Сам фонд зараз опинився на мілині. У чергу за допомогою вишикувалися фактично всі країни колишнього соцтабору. Багато з них близькі до оголошення дефолту. Відчуваючи граничний брак грошей, фонд намагається лікувати економіки своїми стандартними порадами, а не реальними грошима.
У цьому сенсі Україна не стала винятком, хоча, зауважимо, кредитну лінію їй відкрили в небачено короткі терміни. Тепер фонд наполягає, щоб Кабмін провів скорочення витрат на незадоволення прем'єра Юлії Тимошенко, яка не збирається відмовлятися від свого "соціально орієнтованого бюджету". Вона представила його в грудні. І першою його жертвою став міністр фінансів, який відмовився підписати документ і подав у відставку. Президент Ющенко вчора заявив, що бюджет перепишуть в квітні, виходячи зі стану економіки в першому кварталі.
Україна вперше опинилася в лещатах МВФ, і там вважають, що виконання жорстких умов фонду загрожує соціальними неприємностями, які не закриє жоден кредит. Взагалі мрії про те, щоб позичити побільше, та ще під низький відсоток, та без будь-яких зобов'язань, властиві, схоже, не тільки людям, але і цілим державам.
Що стосується позики в 5 мільярдів доларів у Росії, то Україна надіслала Москві офіційний запит. Але міністр фінансів РФ Олексій Кудрін заявив, що жодних доручень стосовно цього Мінфін не отримував. Він також спростував чутки про початок переговорів. Раніше Тимошенко запевняла, що отримала з Москви позитивну відповідь, а Ющенко порівнював московський "кредит з пактом Молотова-Ріббентропа. Віктор Янукович зі свого боку вважає "зрадою" переговори з МВФ і заявляє, що ніколи не підпише листа до МВФ.
"Московські" гроші Україна має намір пустити на скорочення дефіциту бюджету, виконати таким чином умови МВФ, а потім у нього ж і позичити. Голова Верховної Ради Віктор Литвин своїм закликом взяти гроші у Росії викликав незадоволення багатьох українських політиків, які вважають, що Україна потрапить у важку залежність. У Києві вважають, що кредитор зажадає переписати на себе українську частину закордонної власності колишнього СРСР. Нагадаємо, що Росія взяла на себе всі борги колишнього СРСР в обмін на право розпоряджатися зарубіжною союзною власністю, але Україна свою частину майна не віддала. Можливо, Україні доведеться піти на такі умови, якщо вони будуть висунуті: наразі ні США, ні ЄС, ні Китай не те що не дали згоди на кредити, а навіть не підтвердили факт переговорів.
А ситуація в Україні погіршується. Цілі міста опиняються без води та тепла, їх відключають за борги комунальних підприємств. Гарячі голови збираються брати плату за ЖКГ навіть із собак, але не в змозі зібрати її з людей. Відключення не допомагають: комунальники заборгували Нафтогазу України 4,6 мільярда гривень. Через це Україна не в змозі платити за російський газ. Газпром заявив, що прийняв до уваги ситуацію в українській економіці. Доручено поінформувати раду директорів Газпрому про роботу з Україною у вересні 2009 року. Газпром, як бачимо, веде себе стримано і відмовляється від різких маневрів стосовно цієї країни. У свою чергу Нафтогаз в останні дні заявляє, що частину грошей знайти вдалося, вони є на рахунках і чекають конвертації в долари.
Тим часом Президент Віктор Ющенко дав доручення вже в найближчі дні "зробити все можливе" для отримання другого траншу МВФ. Зробити насправді можна небагато: наразі, відповідають спостерігачі, Україна рятується тим, що покриває непомірні витрати січня-лютого за рахунок наступних місяців, так що відкладений дефіцит бюджету катастрофічно зростає. Експерти кажуть, що так довго тривати не може і Україні, якщо вона хоче отримати і другий, і третій транш, треба якомога швидше, всіма способами закрити дірку в бюджеті. Загальний обсяг кредитної лінії МВФ становить 16,5 мільярда.
МВФ, у свою чергу, підігріває упевненість України у своїх силах: днями високопоставлені чиновники з Європейського департаменту МВФ заявили, що дефолт України, як і інших країн Східної Європи, вкрай малоймовірний. У МВФ, зазначають спостерігачі, сили теж на межі, і дати кредит Україні - в інтересах фонду, решта - предмет торгу. Сам Ющенко далеко не настільки оптимістичний: на питання, чи можливий дефолт в Україні, він відповів, що це залежить від реалістичності бюджетної політики. На друге місце в світі після Еквадору за ймовірності дефолту ставлять Україну і незалежні міжнародні спостерігачі: на цей рік припадає пік платежів з зовнішніх боргів, також насторожує, що Україна підтримує безпрецедентну прибутковість своїх держпаперів (таку політику називається "побудовою піраміди"; вона нагадує ситуацію з ГКО в Росії в 1998 році). Загалом економісти не мають спільної думки, чи чекає Україну дефолт, перш за все тому, що не сформульовано поняття "дефолт держави" стосовно сучасних реалій. З багатьох позицій Україна банкрут вже зараз. Якщо всі власники українських паперів зажадають розрахунків, країна не зможе цього зробити.
Багато хто вважає, що Україні доведеться в підсумку розплачуватися за борги майном своїх підприємств, землею та іншими активами, причому за досить скромним цінами (а інших після кризи і не буде). Кумедно, що дехто в Києві, очевидно, надає перевагу "продати Батьківщину" не Москві, а Заходу, розцінюючи це як "крок до європейської інтеграції". Ця дивна зв'язка може народитися тільки в розумі доведених до відчаю людей, вважають спостерігачі.