Що для одних зрада, для інших – боротьба за незалежність! 300-ту річницю Полтавської битви українці та росіяни вшановуватимуть кожен по-своєму. В Україні Президент запроваджує Хрест Івана Мазепи, в Росії гетьмана і надалі вважають зрадником. При цьому зрадив він не лише російського царя, а й український народ, – стверджує російський історик Володимир Артамонов в інтерв‘ю «Российской газете».
В Україні запроваджена нова нагорода Президента – Хрест Івана Мазепи. Це визначено указом від 26 березня 2009 року, текст якого вивішений на офіційному сайті глави держави.
Там само можна знайти й указ "З підготовки заходів з нагоди 300-річчя подій, пов’язаних із військово-політичним виступом гетьмана Івана Мазепи та укладенням українсько-шведського союзу".
Що ж тепер збирається святкувати незалежна Україна у 300-річний ювілей Полтавської битви? На цю тему розмірковує старший науковий співробітник Центру військової історії Росії Інституту російської історії РАН, автор кількох книг про Північну війну Володимир Артамонов.
Российская газета: Які ж якості повинна мати людина, якого нагородять орденом Мазепи?
Володимир Артамонов: Прямої залежності між характером нагородженого й того, хто зображений на медалі, напевне, немає. Щодо Мазепи, то за 21 рік свого правління Гетьманщиною (яка, до слова, складала не більше однієї шостої частини нинішньої України) він сім разів змінював господарів. Близько 1655 року 16-річний Мазепа вперше зрадив Україні та Росії, коли ті вели боротьбу з поляками, і присвятив себе служінню королю-католику Яну ІІ Казимиру. З 1666 по 1674 рік служив Османській імперії, потім – лівобережному гетьману Самойловичу, і не без його допомоги того скинули у 1687 році. А під кінець життя закликав козаків у похід на Москву разом зі шведами. Це була розумна з широким політичним кругозором людина, улеслива та боягузлива. За підтримки Москви (до кремлівської казни він не платив ні копійки) Мазепа накопичив казкові багатства, його доходи перевищували 200 тисяч рублів на рік, він володів маєтками з декількома десятками тисяч душ. Гетьман став одним із найбагатших феодалів не тільки Росії, але і Європи.
З: Нещодавно на урочистостях у селі Мазепинці з нагоди 370-річчя з дня народження гетьмана Президент України Віктор Ющенко ще раз зауважив: "Іван Мазепа – не зрадник, Іван Мазепа – захисник рідної землі". І додав, що метою гетьмана було створення незалежної України…
В: Ідея політичної незалежності гетьманства ("незалежної та соборної козацької України") перевертається політиками з ХХІ століття у XVIII. Для Мазепи сенсом життя були влада й багатство, але не прагнення перетворити Малоросію на незалежну державу. Він, як і всі гетьмани до нього, шукав протекторату васала Карла ХІІ – польського короля Лещинського, бо розумів, що одній Гетьманщині з її обмеженими ресурсами та іррегулярним козацьким військом у сусідстві з такими гігантами, як Російське царство, Османська імперія, Кримське ханство та Річ Посполита, не встояти. "Комплекс підданства", – так назвав відчуття гетьманства український академік Петро Толочко. До речі, українські історики не приховують того, що Гетьманщина, коли вона стояла при Мазепі під протекторатом Росії, досягла економічного процвітання.
З: І все ж була зрада?
В: Словами, звісно, можна жонглювати. Деякі сучасні українські історики пишуть не про "зраду", а про "вибір Мазепи" та про прагнення до "полівасальної залежності" від трьох сусідніх держав. Це, повторюю, було у традиції українських гетьманів. Але у ті часи зміна васальної залежності всюди кваліфікувалася як зрада та жорстко каралася. Згадаємо звірячу розправу Карла ХІІ над Паткулем, який задумав перевести Ліфляндію до складу Речі Посполитої, або страту в Стамбулі валаського господаря Бринковяну, який затіяв таємні переговори з Росією.
З: Чи є документи підтвердження "зради"?
В: "Таємна угоди про наміри чи союз" була укладена приблизно у травні 1708 року. Сам документ не зберігся, але приблизний переказ про нього належить придворному літописцю Карла Адлерфельду. Мазепа обіцяв розквартирувати шведів на Сіверщині, зібрати 20-тисячне військо, приєднати до нього козаків, що мешкали біля Белгорода та Дону, залучити калмицького хана Аюку. Автор "Робінзона Крузо", купець і публіцист Даніель Дефо, який, до речі, неприязно ставився до Росії, писав, що головна квартира польського короля, сателіта Карла, зобов’язала Мазепу дезорганізувати постачання російської армії набігами козаків. Фактично Мазепа допускав імовірність появи панів на українських землях. А це вже зрада власного народу.
З: Об’єднання козацької та шведської зброї як вкладається у концепцію незалежності?
В: Сучасне трактування таке: з допомогою Мазепи Україна обрала європейський шлях розвитку та позбулася "азіатської дикості".
З: Як Мазепу оцінюють сучасні шведські історики?
В: Приміром, Пітер Фром вважає, що Мазепа вів подвійну гру, вигадував час у переговорах зі Станіславом Лещинським, розраховуючи, що шведи підуть просто на Москву.
Шведські вчені пишуть також про те, що зрада Мазепи російського царя нічого не дала Швеції. Карл ХІІ сподівався, що двадцять тисяч козаків на баских конях допоможуть розірвати комунікації росіян. Але навіть це не вдалося.
З: На території Полтавської області близько 20 пам’ятників, пов’язаних з історією Північної війни. У якому вони стані?
В: Основний пам’ятник – Курган, де поховано півтори тисячі офіцерів, - більш-менш у порядку. Інші – загиджені. Зарослі, з відірваними написами. Пам’ятник Петру Першому кілька разів обливали червоною фарбою. Пам’ятник Пушкіну – жовтою. Хтось дописав: "Помста за Мазепу". Є фото: насідки розпиття алкогольних напоїв просто на пам’ятнику Слави, руїни Петровського кадетського корпусу.
З: Громадська організація "Ми – спадкоємці перемоги" на ідейні числа планують автопробіг "В ім’я миру та згоди" за маршрутом Москва – Полтава – Москва. За офіційної героїзації гетьмана Мазепи буде непросто розмовляти з мешканцями Полтави.
В: Ми приїдемо вшанувати пам'ять наших предків. Якщо позиція влади буде доброзичливою, візьмемо участь в усіх офіційних заходах.
Оригiнал матерiалу:
http://rg.ru/2009/04/08/istoriya.html…