Розчаровані лідерами помаранчевої революції, люди впали в апатію, пише журналіст російської Независимой газеты Тетяна Івженко.
На тлі зростання рівня недовіри до всіх політиків в Україні з'являються громадські рухи під гаслом "Проти всіх!". Найсильнішою, на думку експертів, є самоорганізована ініціатива "Справжні кияни". Політологи нагадують, що в 2004 році саме мешканці української столиці виступили проти влади, почавши акції протесту, які переросли в помаранчеву революцію.
"Раніше українські політики керувалися гаслом "Хто завоював Київ - той завоював Україну". Настрої столичних виборців визначали вибір країни в цілому. Але зараз ситуація змінилася", - сказав НГ представник Комітету виборців України Олександр Черненко. Він вважає, що кияни, розчаровані лідерами помаранчевої революції, впали в апатію.
Саме тому перемогу на позачергових виборах мера рік тому здобув Леонід Черновецький, якого підтримує відносно незначна кількість пенсіонерів. Якщо на парламентських виборах Київ дав більшість голосів Блоку Юлії Тимошенко, то на виборах мера найактивнішими стали ті, хто продає голоси за продуктові пайки, підтверджує політичну пасивність політолог Костянтин Бондаренко.
Ініціатори руху "Справжні кияни" стверджують, що Черновецький переміг, оскільки голоси більшості виборців розмилися через чималу кількість кандидатів. Тому рух намагається консолідувати тих людей, які незадоволені нинішнім мером. "Ми створюємо відкриту електронну базу неформальних учасників руху. Коли зберемо більше 500 тисяч учасників, тобто гарантовано більше, ніж прихильників Черновецького, висування нашого єдиного кандидата і боротьба з фальсифікаціями при підрахунку голосів стане справою більше організаційною, ніж принциповою", - пояснив координатор руху Гліб Лешков.
Директор Київського центру політичних досліджень та конфліктології Михайло Погребинський пояснює зростання настроїв протесту в українському суспільстві в цілому безпрецедентним рівнем недовіри до влади і до всіх політиків. "Цей протест не знаходить і навряд чи знайде вихід, оскільки ми не бачимо нового лідера, партії, які могли б об'єднати розчарованих громадян", - вважає експерт. Але запит на нові обличчя в політиці зростає з кожним днем, стверджує Олександр Черненко. "Ті політики, які заявляють, що йдуть на зміну трійці Янукович-Тимошенко-Ющенко, поки що не завоювали довіри. Зробити це вкрай складно: на відміну від 2004 року людям мало революційних гасел, вони хочуть бачити конкретну програму дій кандидата", - зазначає експерт. Серед нових облич він називає таких потенційних кандидатів на пост Президента, як екс-спікер парламенту Арсеній Яценюк, екс-глава Міноборони Анатолій Гриценко, який займав державні посади в період правління Кучми, бізнесмен Сергій Тігіпко, лідер націоналістичного руху Свобода Олег Тягнибок.
Жоден з цих людей не може поки що претендувати на роль загальнонаціонального лідера, вважає керівник соціологічного центру "Демократичні ініціативи" Ілько Кучерів. "Проблема в тому, що в Україні немає партій з чіткою і об'єднуючою політичною ідеологією. Але є зачатки структуризації суспільства, якому нема у що влити свою соціальну енергію. Цим і пояснюється поява самоорганізованих структур", - пояснює він. Кучерів вважає неефективним спосіб організації "проти" всіх, а не "за" когось. Черненко також прогнозує, що нинішня тенденція до самоорганізації заради протесту ні до чого не призведе: "Більшість цих людей не підуть на вибори. Думаю, тільки 5-7% проголосують, поставивши галочку в графі "Не підтримую нікого з кандидатів". Суттєво на результати виборів це не вплине".
Однак, політологи не виключають, що ситуація зміниться через поглиблення економічної кризи або якщо політики будуть зацікавлені в плутанині, в акціях протесту. Як не дивно, всі експерти сходяться на думці, що така зацікавленість є або може з'явитися. Соціолог Кучерів вважає, що сценарій дестабілізації із наближенням президентських виборів може бути вигідний будь-кому з кандидатів на пост Президента. Політолог Михайло Погребинський упевнений, що страхи перебільшені: "Зараз ніхто не зацікавлений, крім, можливо, Президента Ющенка, для якого бардак в країні означає чи не єдину можливість залишитися при владі. Але Ющенко, як і будь-який інший політик з першої трійки, абсолютно точно не може підкорити й очолити самозапальні вогнища народного протесту".
Днями голова Верховної Ради Володимир Литвин заявив про підготовлюваний сценарій, який зводиться до створення коаліції між Блоком Юлії Тимошенко і Партією регіонів одразу після травневих свят: "Я стурбований тим, що складна політична ситуація може вплинути як на економіку країни, так і на психологічний стан людей, яких рятує лише запас живучості та вміння пристосовуватися ... На мою думку, варто зробити висновки з економічної кризи, так само як і з політичної кризи в 2004 році".
На ситуацію в Україні і на настрої суспільства, як вважають експерти, найближчим часом вплинуть два рішення Конституційного суду: про право нової коаліції в парламенті не формувати новий склад уряду і про дату президентських виборів. Перше може відкрити Президенту право розпустити Раду за те, що в грудні не було затверджено новий склад уряду. Другий висновок суду, який очікується наприкінці квітня, вплине на терміни проведення президентської кампанії: Верховна Рада затвердила проведення виборів 25 жовтня, Президент Ющенко вважає, що конституційний термін - 17 січня.
"Якщо настрої протесту в суспільстві носять латентний характер, то будь-яка політична авантюра може призвести до вибуху: досить вийти на Майдан найактивнішим - і, як на початку помаранчевої революції, за ними потягнуться сусіди, друзі, знайомі", - зазначає політолог Бондаренко. Він вважає, що ефект сірника в Києві може спровокувати навіть загроза переходу з травня на погодинну подачу води в українській столиці. Подібного у Києві не було навіть у найбільш складні кризові часи.
***
У рубриці Огляд преси статті із зарубіжних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.