Ображений на Захід Кремль взявся за залізну завісу

Набувши чинності в Росії заборона на усиновлення дітей американцями у відповідь на санкції до чиновників - ілюстрація обраного Володимиром Путіним вектора: рух до ізоляціонізму і торг із Заходом шляхом маніпулювання долею незгодних із Кремлем меншини, кажуть експерти і політики.

Під завісу року російський лідер підписав закон, що викликав шквал критики, майже одностайно схвалений обома палатами парламенту як відповідь на запропонований американськими законодавцями і підписаний президентом Бараком Обамою "акт Магнітського", що обурив Москву.

Охолодження між Кремлем і Білим домом може вилитися в труднощі з отриманням віз, не виключає високопоставлений урядовець.

"Якщо і далі продовжуватиметься розкручування цієї спіралі, в якийсь момент я можу допустити все, що завгодно", - сказав він журналістам на умовах анонімності.

Американський закон, названий у пам'ять про російського юриста Сергія Магнітського, померлого в 2009 році в слідчому ізоляторі після того, як він заявив про корупцію в МВС та податкових органах, вводить візові та інші санкції щодо тих російських держслужбовців, кого Вашингтон вважає причетними до утискань прав людини.

"Захід ніколи навіть не намагався випробувати цей принцип щодо Росії, навіть за Радянського Союзу. Цього не було," - сказала Рейтер політолог московського центру Карнегі Лілія Шевцова.

"Вперше цей принцип буде випробуватися - щоправда, стосовно до обмеженого сегменту російської еліти".

Опозиція каже, що рішення США викликало хворобливу реакцію у звиклої до розкішного споживання на Заході російської бюрократії. Рішення американців може спровокувати ланцюгову реакцію в Євросоюзі, де низка країн вже розглядають аналогічні санкції.

Паралельно з "актом Магнітського" США скасували запроваджену при СРСР поправку Джексона-Веніка, що карала  Москву економічними заходами за перешкоди виїзду євреїв, і проголосили довгоочікувану "нормалізацію" торгівлі з правонаступницею Радянського Союзу.

Але Путін прокоментував схвалюваний багатьма росіянами крок Вашингтона в термінах холодної війни, провівши знак рівності між "антиросійською, антирадянською" поправкою Джексона-Веніка і "актом Магнітського".

"Ми сприйняли це так, що американський законодавець нам всім як би показав, хто тут господар, щоб ми не розслаблялися", - сказав президент на прес-конференції 20 грудня, де йому вісім разів поставили запитання про ставлення до тоді ще не вступив у силу забороні на усиновлення американцями.

"Не було б Магнітського, знайшли б інший привід. Ось це нас засмучує".

Перемовки в строю

Але у відповідь на антиамериканську риторику бюрократія не проявила колишньої одностайності. Міністр закордонних справ Сергій Лавров і ряд інших високопоставлених членів уряду публічно засумнівалися у правомірності заборони на усиновлення.

Екс-президент, який поступився місцем Путіну в обмін на крісло прем'єр-міністра, Дмитро Медведєв відреагував на ремство, попросивши міністрів більше публічно не висловлюватися на тему усиновлень, сказав на умовах анонімності чиновник уряду.

"Вертикаль вже не готова покірливо виконувати всі рішення. Це накопичується", - сказав урядовець.

Побудована Путіним за 13 років вертикаль влади пройшла випробування на міцність наймасштабнішими за цей час вуличними протестами у столиці і великих містах і на лояльність - включаючи самообмеження в піку з "актом Магнітського". Спростовані Кремлем затвердження спочатку інформованих джерел, а потім і деяких світових лідерів про проблеми Путіна зі здоров'ям привели до хитань привілейованого шару в країні, де доля політичного режиму залежить від однієї людини.

Після цього Кремль, пригрозивши розширити коло підозрюваних у корупції, велів підлеглим згуртуватися навколо гасла боротьби зі "втручанням у внутрішні справи Росії" - формулювання, яке ставить під сумнів критики, що нагадують про міжнародні зобов'язання Росії, згідно з якими права людини не належать до внутрішніх справ держави.

На заклик голови кремлівської адміністрації всі фракції Держдуми - чию легітимність ставить під сумніви позапарламентська опозиція, нагадуючи про масові вуличні протести у зв'язку із звинуваченнями в крадіжці голосів на користь партії влади - підписалися під "антімагнітським законом". Крім заборони на усиновлення, він включив у себе поправки, які обмежують діяльність некомерційних організацій, що отримують фінансування з США.

Більш 650.000 дітей у Росії вважаються сиротами - одні були покинуті батьками, інші взяті з неблагополучних сімей. З них 110.000 живуть у дитячих будинках та інтернатах, згідно з даними уряду за 2011 рік.

Листопадова угода між Росією та США передбачає перехідний період протягом року, якщо одна з країн заборонить усиновлення, сказала представник Національної ради США по усиновленню Лорін Кох.

"Все, на що ми можемо сподіватися, це те, що президент Путін виконає умови цієї угоди і принаймні, дозволить тим сім'ям, які вже взяли дитину, забрати його/її додому", - йдеться в заяві Кох.

Держдепартамент США висловив жаль і нагадав, що американські сім'ї усиновили понад 60.000 російських дітей за останні 20 років.

"Переважна більшість цих дітей процвітають завдяки дбайливим батькам. Політично вмотивоване рішення російського уряду скоротить можливості для усиновлення дітей, які перебувають під опікою держави", - йдеться в заяві американської адміністрації.

До критики приєднався ряд видних російських діячів, включаючи мільярдера Михайла Прохорова.

"Очевидний дрейф Росії в бік ізоляціонізму. Занадто багато-хто при владі, ностальгуючи по холодній війні, не бачать сенсу життя без зовнішніх ворогів", - прокоментував "антиопекунський" закон в своєму блозі http://md-prokhorov.livejournal.com/112898.html Прохоров, який змінив імідж плейбоя і гульвіси на європейських курортах на образ політика і зумів стати другим на президентських виборах у Москві, потіснивши комуністів і зігравши роль протестного кандидата "розсерджених городян".

Прохоров побачив за подіями руйнування владного моноліту:

"Я вже писав про розкол еліт як один з головних підсумків року. Історія прийняття закону, який вже встигли справедливо назвати "антисирітським "- ще й історія боротьби цих еліт за вплив на президента. Цього разу, на жаль, перемогли "консерватори", і ця "перемога" тільки посилить конфлікт у верхах".

"ПРОСТО грубіянити ОДИН ОДНОМУ"

Член Валдайського клубу міжнародних експертів, яких Путін щорічно запрошує поспілкуватися, Микола Злобін бачить за коливаннями вертикалі страх її мешканців з приводу долі нажитого.

"Справа, зрештою, не у візах, а в їх здатності керувати своїми капіталами", - сказав він Рейтер.

Шевцова з центру Карнегі вважає, що у Путіна мало шансів "покарати Захід", тому у відповідь Кремль продовжить наступ на громадянські свободи всередині країни.

"Якщо принцип закону Магнітського пошириться на всю Шенгенську зону, тоді ми з абсолютною впевненістю можемо очікувати принаймні часткової залізної завіси з російської сторони", - сказала вона.

На думку Шевцової, Москва може обмежити виїзд з країни для "заручників": опозиціонерів, громадських активістів чи непокірних бізнесменів.

Один з учасників антипутінської акції отримав кілька років в'язниці за звинуваченням у бійці з поліцейськими, ще півтора десятка демонстрантів чекають суду в тюрмі.

Путін нагадує Заходу про його економічні проблеми і свої нафтогазові м'язи і загрожує переорієнтацією експорту вуглеводнів на менш чутливі до ситуації з правами людини в Росії Китай і країни Азії.

Але на тлі процесу над Pussy Riot, що прогримів у світі, багаторічного процесу Ходорковського, протистояння навколо Сирії та "антімагнітского акту" російського лідера чекають відомі в історії труднощі в діалозі з Заходом, вважає політичний аналітик Олександр Морозов.

"У 2013 році Путін вперше стане об'єктом потужної атаки ззовні. Він тепер "автократ", "диктатор", а ця роль має свій сюжет", - написав Морозов у ​​своєму блозі http://amoro1959.livejournal.com/2172148.html.

"При цьому Путін не має харизматичних ресурсів для того, щоб реально мобілізувати прихильників усередині країни і розв'язати антизахідну кампанію на манер Каддафі, Нор'єги або Чавеса. Він занадто слабкий для цього як політик".

Вашингтон попередив, що не кине критиків Путіна напризволяще.

"США залишаються прихильними підтримки розвитку громадянського суспільства та демократичних процесів у всьому світі, включаючи Росію", - говориться в заяві Держдепартаменту.

Злобін вважає, що "антиамериканізм буде, безумовно, зростати", але в певних межах.

"Російська демагогія політична і політика - дві абсолютно різні речі", - сказав політолог.

Кремль говорив, що в наступному році "як мінімум один раз" чекає в гості Обаму, переобраного в листопаді на другий термін. Путін зрадів продовження повноважень американського колеги, який перестерігав законодавців не поспішати з оформленням "акту Магнітського". За останні п'ять років відносини Москви і Вашингтона перейшли зі стадії відлиги - "перезавантаження" - до взаємної настороженості після повернення в Кремль Путіна.

Але російська влада задоволена, що Америку не очолив "яструб" Метт Ромні, у передвиборчій кампанії вказав на ризики, які виходять від Росії. Колишній радник президента Джиммі Картера Збігнев Бжезинський говорив, що Росія не є пріоритетом для США, але Обамі доведеться вибудовувати відносини з Москвою і Пекіном заради вирішення таких глобальних проблем безпеки, як ситуація в Сирії і проблеми загроз миру, що йдуть з Ірану, Афганістану і КНДР.

"Жодної залізної завіси, просто будемо хамити один одному", - дав прогноз високопоставлений чиновник російського уряду.