Таємні перемовини Тель-Авіва з Москвою: про що домовились Ізраїль та Росія

Минулого тижня в інформаційному просторі з’явилося повідомлення про те, що делегація Ізраїлю відвідала Москву, хоч офіційних заяв про це не було. Що могло бути предметом перемовин між цими двома країнами?

До Москви поїхали через заложників

Першим, увечері 5 грудня, сповістив про те, що ізраїльська делегація відвідала Росію для переговорів популярний в Ізраїлі сайт Ynet.

Йшлося про те, що в ході переговорів йшлося про заручників, які утримуються в Газі, з акцентом на тих викрадених, які мають громадянство Росії.

Окрім того, перемовини також були присвячені ситуації у Сирії.

Жодних інших подробиць видання не повідомило. Зокрема, жодної інформації не було ні про склад делегації, ні про дату візиту. 

А ось 12-й канал ізраїльського телебачення з посиланням на високопоставлених чиновників видав більше інформації. Зокрема, повідомив про те, що минулого тижня таємно побував у Росії міністр стратегічного планування Ізраїлю Рон Дермер для того, щоб обговорити деескалацію ізраїльсько-ліванського за посередництва Росії. У який саме день відбувся цей візит, теж не повідомили.  

Проте раніше телеканал інформував, що Ізраїль розглядає можливість припинення вогню на північному фронті, оскільки побоюється втручання Радбезу ООН у його дії на ліванському кордоні.

У Тель-Авіві не виключають, що Рада Безпеки незабаром прийме резолюцію, яка вимагає негайного припинення вогню в секторі Газа та обмежуючої дії єврейської держави на всіх фронтах.

Ці побоювання, за даними телеканалу, з'явилися на тлі тиску на Ізраїль з боку Білого дому. Співрозмовники телеканалу навіть припускали, що з поверненням Дональда Трампа на посаду президента США міжнародний тиск на Ізраїль може посилитися.

Нагадаємо, що після точкових авіаударів по Бейруту 27 вересня загинув генсек Ліванської шиїтської організації "Хезболла" Хасан Насралла та інші високопоставлені командири.

Трохи пізніше, 1 жовтня, Ізраїль розпочав наземну операцію проти "Хезболли" на півдні Лівану. Головною метою цієї військової кампанії в Тель-Авіві вважають створення умов для повернення 60 тисяч жителів півночі, котрим довелося евакуюватися через обстріли "Хезболли" рік тому на підтримку палестинського руху ХАМАС. Бійці "Хезболли" обстрілюють ракетами переважно північ Ізраїлю, а також ведуть наземні бої.

Російський інтерес на Близькому Сході

Що, окрім визволення своїх громадян, котрі стали заложниками в секторі Газа, може бути цікаво для Росії на Близькому Сході - це евакуація своїх військовослужбовців, а також - значної кількості озброєнь і техніки, розгорнутих в різних частинах Сирії, де повалено режим Башара Асада.

До речі, за даними Російської служби ВВС, в Сирії російський військовий контингент на початку 2024 року налічував близько 7,5 тисяч осіб.

ВВС нагадує, що у 2017 році Москва та Дамаск підписали угоду про використання баз у Тартусі та Хмеймімі терміном на 49 років, тобто до 2066 року. Але нині важко сказати, чи залишаться там вони взагалі. Тим часом російське керівництво дає зрозуміти, що планів на їхнє використання поки що немає, але це питання може обговорюватися з новою владою.

При цьому бази у Тартусі та Хмеймімі є не єдиними об'єктами, де присутні російські військові.

"Для того щоб вивести війська до Тартуса або Хмейміма, звідки їх потім можна було б евакуювати до Росії, домовлятися доведеться з різними силами",- зазначається у публікації.

Евакуювати військовий контингент РФ безпосередньо із Сирії буде також непросто. Адже вивезти доведеться, окрім 7,5 тис. військовослужбовців ще велику кількість озброєнь та військової техніки, зокрема й броньовані машини та зенітно-ракетні комплекси. Якщо РФ і зможе почати термінову евакуацію з Хмеймімі, для цього можуть знадобитися сотні рейсів Ан-124 та Іл-76 за дуже короткий час.

Є ще водний маршрут через базу ВМС у Тартусі. Але російські судна не зможуть пройти через турецькі протоки Босфор і Дарданелли в Чорне море. Адже після повномасштабного вторгнення РФ в Україну ці протоки були закриті Туреччиною для проходу кораблів країни, що воює.

Але Ізраїль Росії в цьому напевно нічим не зможе допомогти.

На чому тримається співпраця

Багатьох дивує, чому Ізраїль підтримує контакти з країною-агресором.

На це запитання посол Ізраїлю в Україні Міхаель Бродський відповів в інтерв’ю ZN.UA.

За його словами, Ізраїль підтримує контакти з Росією, виходячи зі своїх життєво важливих інтересів. При цьому є фактори, які вплинули на ізраїльську політику щодо цієї країни. Та й співпраця Росії з Іраном викликає велике занепокоєння.

"Нас дуже непокоїть співпраця між Росією та Іраном. Особливо у військовій сфері. Ми про це відкрито говорили багато разів. Іран є для нас головною небезпекою на Близькому Сході: він підтримує терор і прагне ядерної зброї. Якщо йому вдасться отримати ядерну зброю, це стане колосальним фактором, що дестабілізує, на Близькому Сході. Тому Ізраїль багаторазово говорив, що не допустить, щоб Іран став ядерною державою",- наголосив посол.

Бродський сказав, що Ізраїль сподівається на те, що РФ не обере шлях підтримки іранської ядерної програми, адже це шлях в нікуди. І про це ізраїльська сторона, додав посол, багато років говорить із представниками Росії. Він також сподівається, що росіяни все ж таки прислухаються до аргументів Ізраїлю.

Посол також додав, що РФ відіграє важливу роль на Близькому Сході. Насамперед це стосується Сирії, де знаходиться зона інтересів Ізраїлю. Ця країна намагається не допустити створення там нового плацдарму для нападу Ірану.

"У Росії знаходиться 600-тисячна єврейська громада, для нас важлива її безпека, як і можливість будь-якої миті її представникам виїхати до Ізраїлю",- додав Бродський.

Посол також зазначив, що певною мірою на відносини з РФ вплинуло її повномасштабне вторгнення в Україну та позиція Росії після 7 жовтня 2023 року, коли ХАМАС вчинив жорстокий напад на Ізраїль.

"Ми відкрито говорили, що нам вкрай не подобається запрошення лідерів ХАМАСу до Москви: ми вважаємо це непрямою підтримкою терору. Наш посол у Москві говорив про це багаторазово. Ми вважаємо, що позиція Росії щодо ситуації на Близькому Сході є неконструктивною і не бере до уваги інтереси безпеки Ізраїлю. Голосування Росії в ООН проти Ізраїлю також не може нас тішити",- зазначив Бродський.

Галина Гірак