Ракетно-дронова істерика: РФ не здатна занурити Україну у темряву
Протягом масованої ракетно-дронової атаки 8 листопада росіяни знову били по підстанціях Хмельницької та Рівненської АЕС. Чим це небезпечно? І чи може світ зупинити ядерне безумство Кремля?
Невипадкові удари
Під час атаки у ніч на 8 листопада агресивна Росія "вирубила" світло у більшості регіонів: вимушено почали застосовуватися погодинні відключення для всіх категорій споживачів, а також графіки обмеження потужності для промисловості та бізнесу. Одночасно діяли до чотирьох черг погодинних вимкнень, повідомив заступник Міністра енергетики України Микола Колісник.
"Після останнього обстрілу аварійно-відновлювальні роботи тривають 24/7. Минулої ночі ворог застосував 45 ракет різних типів, з яких понад 30 - балістичні та касетні. Ця атака стала однією з технологічно найскладніших. Росія використовує розвідувальні дані для ударів саме по ключових елементах технологічної схеми енергосистеми", - зазначив урядовець.
За його словами, через дефіцит передачі електроенергії, спричинений пошкодженням високовольтних ліній, найскладнішою була ситуація на Полтавщині та Харківщині. Заходи обмеження також діяли (і продовжють діяти)у Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській, Херсонській, Миколаївській, Чернігівській, Вінницькій, Черкаській, Хмельницькій, Житомирській та Київській областях і у самому Києві.
Особливо гострою виявилася проблема з тим, що росіяни завдали ударів по підстанціях, котрі забезпечують електроенергією Хмельницьку та Рівненську АЕС, - про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
"Під час... атак Росія знову обстріляла підстанції, що живлять Хмельницьку та Рівненську атомні електростанції. Це були не випадкові, а добре сплановані удари. Росія навмисно ставить під загрозу ядерну безпеку в Європі", - написав віну соцмережі Х.
Як відомо, удари по підстанціях АЕС можуть спровокувати аварійний стан енергоблока через раптове зникнення навантаження, що загрожує ядерним інцидентом. Хоча ядерні реактори мають високий рівень захисту, пошкодження підстанцій, котрі передають електроенергію у мережу, є дуже серйозною загрозою.
Тож голова МЗС України закликав до термінового скликання засідання Ради керуючих МАГАТЕ для реагування на ці неприйнятні ризики.
А за словами Колісника, метою цього засідання є формування механізмів щодо запобігання атакам Росії на критичну інфраструктуру та посилення міжнародного тиску з питань ядерної та радіаційної безпеки.
Справа часу
То чи здатен світ зупинити ядерне безумство Кремля ? Адже у центрі Європи може статися справжня ядерна катастрофа. Питань, звичайно, більше ніж відповідей, але пошуки виходу ниніє життєво необхідними.
Отже, чому ж досі немає санкцій проти Росатому, фахівці котрого, за словами експертів, консультують російських військових при підготовці ударів по українських АЕС?
За словами економічного експерта Іллі Несходовського, до повномасштабної війни Захід необачно сподівався, що проблеми з Росією ніколи не виникнуть. Й враховуючи, що виробництво ядерного палива - це дорогий, шкідливий та небезпечний процес, європейські та американські компанії із задоволенням купували продукцію Росатому.
За його словами, нині ще зберігається велика залежність різних західних компаній та країн від своєчасності постачання ядерного палива. Тож повне припинення співпраці та запровадження санкцій проти Росатому необхідні, але можливі вони лише після того, як західні країни налагодять власне виробництво ядерного палива та зможуть забезпечити свою енергетичну незалежність.
Водночас, під час війни США усвідомили свою залежність від Росатому і прийняли рішення накласти санкції на купівлю палива, розтягнувши їх за часом, а також почали інвестувати у виробництво власного атомного палива.
Проте минулого року Росія ще забезпечила 20% збагаченого урану, що використовується в американських комерційних реакторах (це менше, ніж у 2023 році, коли цей показник становив майже 27%), - йдеться у звіті Управління енергетичної інформації США, опублікованому 11 листопада.
При цьому поставки продовжувалися, незважаючи на законодавство, що забороняє імпорт російського палива для реакторів після вторгнення Кремля в Україну, пише Укрінформ. Адже заборона, котра набула чинності у серпні 2024 року, дозволяє Міністерству енергетики США видавати дозволи до 2028 року, якщо немає альтернативних джерел або якщо імпорт визнано таким, що відповідає національним інтересам.
Серед тих, хто отримав дозволи - Constellation Energy Corp. і Centrus Energy Corp. Й ці дані з'явилися в той час, коли адміністрація Дональда Трампа закликає Європу та інші країни обмежити залежність від російської нафти та природного газу, підкреслює видання.
Втім, за словами Несходовського, основні уранові руди не розташовуються на території Росії, і тут - ще одна "зачепка" для вирішення проблеми.
"Тобто вони (росіяни - ред.) купували уранові руди в інших країнах, переробляли їх, отримували паливо та продавали його як на станції, збудовані ще в Радянському Союзі, так і на нові станції, збудовані Росатомом. Продукція постачалася, у тому числі до США та інших країн, де атомні електростанції не побудовані за радянськими технологіями", - пояснив експерт.
Виходить, світу треба шукати інших переробників ядерної руди. До речі, Конгрес США виділив Міністерству енергетики у 2024 році мільярди доларів на відновлення майже недіючої інфраструктури країни з виробництва реакторного палива, відомство має освоїти ці кошти. Це все - справа часу, було би бажання.
Світло "не вбити"
А поки - чи зможуть великі українські міста пройти зиму зі світлом?
Виявляється, українські енергетики вигадали інноваційний спосіб: тепер електропостачання ми маємо з мінімальною кількістю проміжних трансформаторів, розповів у Facebookвідомий блогер Анатолій Ярошенко. За його словами, сенс цих змін у тому, аби лініями, котрими передавалась велика електрична напруга, передавати напругу меншу.
"Як це працює? Було джерело електрики, яке видавало від себе велику напругу, що доходила до проміжних трансформаторів, котрі перетворювали її на середню напругу. Середня напруга линула до малих трансформаторів, де перетворювалась на усім відому "десятку" і далі йшла до найменших трансформаторів, щоб перетворитись на "380/230 вольт"... Ворог вибивав саме проміжні середні та малі трансформатори. А тепер на ті ділянки, де трансформатора нема, подають вже перетворену до мінімальних значень електричну напругу. Тобто, роботу проміжних і малих трансформаторів виконують далеко від споживача", - пише він.
Й, пропорційно зменшенню напруги, зменшується потужність лінії. Тому задіяні усі додаткові, резервні, новостворені та інші лінії, котрі є і будують прямо зараз. І не завжди вони відповідають навіть теоретичним розрахункам можливостей.
"Електрику передавати на такі великі відстані з такою малою напругою не можна. Але в умовах війни можна все, що дає результат", - наголошує Ярошенко.
Водночас це призводить до "перекосів", коли "одна фаза" або один регіон має напругу більшу за норму, а інший меншу.
"Це не відповідає нормам, правилам та стандартам, але працює зараз - і добре. Потім будемо вигрібати і ремонтувати це все, а зараз треба дати електрику споживачам. При цьому атомна енергетика (генерація) працює і видає з потрібної генерації не менше, ніж 40%. Маневрової генерації у нас приблизно 10-15% від максимальних потреб є, і її вибити неможливо (не скажу чому, і не просіть). А решту потреб в електриці покриваємо за рахунок імпорту. За умови запровадження тієї технології, яку я описав, ми можемо мати 70-80% від потреб. Але ці потреби пораховані для суворої зими, з максимальними навантаженнями. Якщо зима видасться теплою, то можна вийти і на 100% від потреб. Звісно, будуть території з вимкненнями, але це будуть локальні явища", - наголосив він.
Ірина Носальська