Фото: Лукойл
Ударів по НПЗ стане більше
В січні ЗСУ встановили рекорд по атаках російських НПЗ. Експерти вже аналізують, як ці "санкції" впливають на економіку агресора.
Рекордні атаки
ЗМІ порахували, що у січні українські безпілотники провели рекордну серію атак по НПЗ ворога. За перший місяць 2025 року БпЛА атакували 25 стратегічних об’єктів на території Росії. Кожен із них має важливе значення для її військового сектору, повідомляє начальник Центру протидії дезінформації (ЦПД) при Раді національної безпеки й оборони (РНБО) України Андрій Коваленко.
Серед уражених за січень російських об’єктів:
-
8 січня - нафтобаза в Енгельсі Саратовської області;
-
16, 21 січня - нафтобаза "Ліскінська" у Воронезькій області;
-
18 січня - нафтобаза в Чєловєково Калузької області, нафтобаза "28 марта" в Тульській області;
-
21 січня - Смоленський авіазавод;
-
24, 26 січня - Рязанський нафтопереробний завод;
-
29 січня - НПЗ у Кстово Нижньогородської області;
-
31 січня - нафтобаза у Волгограді.
Причому в грудні українські БпЛА атакували нафтопереробні заводи лише один раз, у листопаді - двічі. У жовтні та серпні не було жодних атак, а у вересні та червні було зареєстровано лише по одній атаці в кожному місяці. Минулого року кількість атак була близькою до січневого показника лише у березні та травні (по шість у кожному місяці).
І схоже, що Сили оборони зупинятись не планують: останній місяць зими теж розпочався з дронової атаки по території РФ. У ніч проти 3 лютого безпілотники масовано атакували Волгоград. У Красноармійському районі цього міста розташований місцевий нафтопереробний завод (НПЗ) - Лукойл-Волгограднефтепереработка.
Reuters зауважує, що українські сили останнім часом усе частіше здійснює повітряні напади на російські заводи, нафтобази та промислові об’єкти, намагаючись завдати шкоди ключовій інфраструктурі, яка дозволяє Росії продовжувати агресивну війну проти України.
І ці "санкції" від України набагато ефективніші за західні.
Росія вже заробляє менше
Експерти підраховують збитки окупантів.
"За січень нам вдалося вразити 9 нафтопереробних заводів, які зупинялись або зазнали серйозної шкоди. Нам вдалося зменшити обсяги переробки нафти на 20% за попередній період. Це мінус надходжень до державного бюджету", - зауважив в ефірі 24 каналу керівник Центру громадської аналітики Вежа Валерій Клочок.
Крім того, зменшуються й експортні спроможності Росії з відправлення нафти та нафтопродуктів. Зокрема, наприкінці минулого місяця експорт нафти через порт Усть-Луга зупинився. А чим менше експорту, тим менше у росіян доходів каже Клочок. Він зазначає, що відновлення нафтопереробних заводів потребує обладнання іноземного виробництва, а з цим у окупантів проблеми.
"Ще один суттєвий нюанс: Росія глобально є одним із ключових гравців на світовому ринку нафти. Тож будь-яка завдана шкода по її нафтопереробному сектору, звісно, підриває її імідж як надійного постачальника",- підсумував Клочок.
Олександр Коваленко, військовий оглядач групи Інформаційний спротив, також підтверджує, що руйнування інфраструктури, що забезпечує експорт нафтопродуктів, позбавляє російський бюджет значних надходжень. Крім того, це створює проблеми для внутрішнього ринку, зокрема дефіцит пального, що б’є по споживачах всередині країни.
Однак він пропонує подивитись на знищення російських нафтобаз під іншим кутом.
"Військові ресурси, включно з паливно-мастильними матеріалами, стають важче доступними для підрозділів на фронті. Наприклад, чим ближче нафтобаза до фронту, тим легше забезпечувати війська паливом. Коли ці бази виводяться з ладу, це змушує ворога використовувати інші, менш ефективні логістичні маршрути, що значно уповільнює й ускладнює постачання", - каже Коваленко в розмові з Укрінформом.
А політолог Олексій Голобуцький називає атаки дронів СБУ по російських НПЗ найбільшою проблемою для Кремля. В блозі для Цензор.НЕТ він рахує: "кожен приліт - це від 50 до 100 мільйонів доларів вартості нафти та обладнання". Але ще більш важливими, додає аналітик, є збитки непрямі: через зірвані контракти, через розірвані ланцюги постачання.
"Ці цифри важко обчислити точно, але очевидно, що мова йде про сотні мільйонів доларів збитків від кожного удару", - вважає експерт.
І "санкції" від ЗСУ будуть лише наростати.
Росії - приготуватись
Міністр оборони Рустем Умєров 28 грудня 2024 заявив, що серед усіх безпілотників, які отримували Сили оборони України торік, 96,2% - вітчизняного виробництва.
Він зазначив, що у 2024 році Україна значно розвинула свій оборонно-промисловий комплекс, зокрема галузь БПЛА. За словами Умєрова, виробництво дронів досягло безпрецедентних масштабів.
Експерти не виключають, що цього року безпілотників у України побільшає. А голова правління Альянсу Нова енергія України, засновник компанії-розробника дронів Перший контакт Валерій Боровик зауважує: виробництво дронів, якими завдаються удари по об’єктах на території РФ, значно дешевше і менш трудомістке, ніж виробництво систем ППО, тому Росія не може захистити повністю всю територію країни.
"Система ППО, якщо вона не спрацювала або пошкоджена, ніколи не відновиться швидше, ніж можна зробити дрон. Тому що виготовлення далеких дронів не настільки дешеве, але й не настільки дороге порівняно із системами ППО. Тому дрони завжди швидше робитимуться та битимуть, ніж системи ППО встигатимуть їх знищувати", - каже він в розмові з FREEДОМ.
А військовий експерт Defense Express Іван Киричевський зазначає: здатність росіян адаптуватися до загроз українських БпЛА перебільшують. Ба більше, склалась унікальна ситуація: Сили оборони "зносять російську нафтопереробку" малопотужними засобами.
"Виходить, що до цього хіба що Іран у 2019 році лише два рази міг влаштувати Саудівській Аравії енергетичний Перл-Харбор. А тепер, виходить, Сили оборони України з певною регулярністю раз в пару тижнів росіянам влаштовують енергетичний Перл-Харбор", - сказав він.
Аналітик також оцінив ступінь точності українських БпЛА. На його думку, понад половина українських дронів долітають до своїх цілей у РФ.
"Це в принципі унікальна річ, коли настільки потужні руйнування, які можна порівняти з ефектом від килимових бомбардувань, роблять невеликі дрони з бойовою частиною масою 50 кілограмів, і там ефективність виявляється на рівні 50%. Очевидно, що половина долітає. Це в принципі феномен, який, я думаю, нас ще приблизно рік буде тішити, в сенсі, що наші дрони долітають, роблять росіянам настільки велику шкоду, використовуючи настільки малі бойові частини", - додав Іван Киричевський.
Валерія Шипуля