Американські науковці розробляють технологію космічного спостереження за дятлами - і не тільки за ними.
Група науковців з університету Айдахо за допомогою космічного лазера намагається визначити місця розселення дятлів у тамтешніх лісах.
Хоча ця методика не дає можливості стежити за пересуванням окремих дятлів, однак вона здатна розрізняти ключові характеристики зелених насаджень, зокрема – наскільки щільними вони є.
Уже на підставі попередніх досліджень науковці склали карти місць, які облюбували північно-американські чубаті птахи.
Науковцям потрібно знати де живуть ці дятли, оскільки це є гарним показником видової різноманітності птахів у лісі.
"Адже вони створюють прихисток для багатьох інших різновидів лісових мешканців", пояснює доктор наук Керрі Вірлінґ із департаменту риб і дикої природи університету Айдахо.
"Вони видовбують отвори і ці отвори використовують інші живі істоти – для гніздування і як схованки. Дятли надзвичайно чутливі до якості лісу, отже вони дуже перебірливі, коли йдеться про вибір місця для оселення".
Команда науковців оцінила приблизно 20 тисяч гектарів лісу довкола гори Москов на півночі штату Айдахо. Вони використали дані отримані лазерними висотомірами – як з літаків, так і з борту супутника НАСА "Айссат", отримані незадовго до зняття його з орбіти у серпні цього року.
Вимірювальні прилади "Айссату" спочатку застосовувалися для визначення висоти криги довкола полюсів Землі. Але з часом їх успішно застосували і для збирання інформації про рослинний покров у інших частинах планети.
Оскільки промінь лазера по-різному відбивається від крон, стовбурів дерев і ґрунту, це дає можливість робити певні узагальнення щодо найпитоміших характеристик лісу.
Учасник дослідження Петрік Адам розказав Бі-Бі-Сі: "Ми намагались виміряти діаметр дерев і щільність насаджень. Хоча виміряти це безпосередньо неможливо, однак ми орієнтуємося за висотою дерев: чим дерево вище, тим воно товстіше. Також ми можемо судити про щільність лісу за силою світла, яке відбивається від крон чи від землі".
"Тобто вираховуючи місцини, де дерева найвищі, ми розуміємо, що вони водночас є і найтовстішими, а отже саме такі дерева є найбільш привабливими для дятлів. І ми не просто це припускаємо, а установили під час польових досліджень".
Доктор наук Лі Вірлінґ з департаменту лісової екології і біологічних наук додає: "От саме такий щільний ліс і потрібний чубатій жовні. Це дивовижний птах з високою червоною позначкою на голові. Він харчується лісовими мурахами, і чим щільніший ліс, тим краще для цього птаха".
Раніше дослідження лісової структури, як правило, були працемісткими експедиціями, до яких залучалося чимало людей, і які мали оцінювати показники безпосередньо на місці. І хоча вони давали науковцям надзвичайно детальну інформацію, це, однак, були лише обмежені дані.
А от якщо скомбінувати інформацію з супутників та літаків з польовими дослідженнями, то це робить оцінку природного середовища більш докладною.
"Якщо ми здатні передбачити, де саме живуть дятли лише на підставі супутникової інформації, тоді ми можемо також уявити (залежно від деяких характеристик рослинності), наскільки різноманітно в цих регіонах представлені співочі птахи, або ж навіть і деякі ссавці та рептилії. Це корисно для землевпорядкування і планування біологічного різноманіття", - каже пан Адам.
Хоча супутник «Айссат» з орбіти і виведений, втім до кінця цього десятиліття його буде замінено на новий. Але крім того НАСА вивчає й можливість запуску на орбіту ще одного лазерного вимірювача.