Сергій Гармаш і Оксана Немчук
Український продюсер, яка привезла в Лондон театр 'Современник', - про можливість українських гастролей, мову театру і різницю між Заходом і Сходом
Як організувати успішні гастролі українського театру? Чому на Заході такою популярністю користуються п'єси Антона Чехова, Миколи Гоголя і Михайла Булгакова і що треба зробити, щоб запропонувати західному глядачеві сучасну українську драму?
Про це - розмова із незалежним українським продюсером Оксаною Немчук. Слухайте розмову повністю в аудіоформаті, читайте нижче фрагменти розмови.
Нещодавно Оксана Немчук, яка вже багато років співпрацює з московським театром "Современник", стала генеральним продюсером туру того театру в Лондоні.
Три вистави, які театр привіз до британської столиці, - "Крутий маршрут" Євгенії Гінзбург і дві п'єси Антона Чехова - "Три сестри" та "Вишневий сад". На всіх трьох зал театру Ноеля Коварда був повністю забитий. Багато з глядачів - вихідці з Росії, України та інших держав з великими російськомовними громадами - прийшли побачити улюблених акторів: Марину Нейолову, Валентина Гафта, Ігоря Квашу, Сергія Гармаша (останній - родом з України).
Проте великий інтерес до відомого російського театру проявили й англійські глядачі, особливо представники театрального світу. Просто переді мною сидів славетний виконавець шекспірівських ролей Іан Маккелен, відомий в Україні переважно завдяки своїй ролі чарівника Гандальфа в кінотрилогії "Володар кілець" і з великою увагою стежив за тим, що відбувалося на сцені (вистава "Вишневий сад").
"Современник" - відомий театр, Галина Волчек - відомий режисер, а Антон Чехов - надзвичайно шанований на Заході драматург. Проте чи можливі були б подібні гастролі українського театру, скажімо, імені Івана Франка в західній столиці?
"Це не було б, можливо, важче, але в це треба було б покласти, можливо, трохи більше піару, - каже Оксана Немчук. - Об'єктивно зараз британці не дуже можуть розпізнати, чи це український театр, чи російський театр. Всі зірки, які відомі російськомовному глядачеві, - вони невідомі лондонському. Мені здається, що шлях показати це в Лондоні, привезти це і зробити якийсь театральний сезон, хоча б тиждень, - мені здається, треба рік готувати цей проект на тому рівні, який має бути".
Гастролі "Современника" в Лондоні пройшли за підтримки Романа Абрамовича - російського олігарха, відомого в Британії переважно в ролі власника футбольного клубу "Челсі". Чи потрібна була б подібна велика підтримка українського олігарха для організації гастролей українського театру?
"Я би не казала про велику підтримку, але потрібна підтримка філантропа. Держава не може реагувати так швидко - це все-таки апарат, який може підтримати, але фінансувати такі проекти, мені здається, має соціально відповідальний бізнес. Тим більше що у нас є присутні великі бізнесмени, які могли би це зробити. Але стовідсотково тут мають бути спеціалісти, які працюють із британським театральним ринком. Бо приїхати за рекомендацією мільярдера, навіть із грошима, - це ще не все. Ринок тебе не впустить сюди. Ти маєш розумітися на театрі, хотіти щось зробити нове в тому ж Вест-Енді. Гроші - це не все; мають бути ще технології і розуміння".
Наскільки ж серйозні відмінності між тим, як працюють східноєвропейські і західні театри? Пояснює Оксана Немчук:
"Є різність систем театрального менеджменту і дистрибуції. Але ми це знаємо. Ми - зараз скажу крамолу - більш "кріпацький" театр, "за образом і подобою", а тут - все-таки більш публічний і комерційний театр, який уже понад чотириста років існує. Тому я думаю, що ми теж прийдемо до міксованої моделі театрального менеджменту і дистрибуції, і тоді ми будемо дуже добре одне одного розуміти в організаційному плані. Але що стосується акторської майстерності, театрального концепту... якщо це добре, якщо це талановито, будь-якою мовою люди розуміють, що це художнє надбання. В цьому немає жодної різниці".