Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

Українська служба Бі-бі-сі: Сербія у ролі кандидата на вступ до ЄС. Приклад для Києва

BBC Україна, 2 березня 2012, 23:01
0
3
Українська служба Бі-бі-сі: Сербія у ролі кандидата на вступ до ЄС. Приклад для Києва
Фото: Reuters
Сербія отримала статус кандидата, далі буде названо дату вступу

Після кількох місяців затримки, 1 березня Сербія стала кандидатом на вступ до ЄС. Аналітики застерігають, що для Белграда попереду може виявитися "складний і довгий" шлях переговорів.

У четвер Європейська Рада та голови держав ЄС оприлюднили рішення про надання Сербії статусу кандидата.

Президент Європейської Ради Герман Ван Ромпей пізно вночі на прес-конференції сказав журналістам, що Сербія "зробила великий успіх":

"Сподіваюсь, що це допоможе Сербії далі рухатися до ЄС. Також сподіваюсь, що Белград і надалі буде підтримувати регіональну співпрацю і гарні відносини із сусідами", - сказав президент ЄС.

Близькість мети

Президент Сербії Борис Тадич привітав громадян Сербії одразу після оприлюднення рішення про кандидатуру.

"Це не тільки політичний процес. Статус кандидата гарантує безпеку для іноземних компаній у Сербії, відкриття нових робочих місць та вихід домашньої промисловості на ринки ЄС", - сказав сербський президент.

Міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт раніше сказав, що Сербія до кінця цього року може отримати і дату початку переговорів про вступ до ЄС.

Як повідомляють ЗМІ, перед отриманням статусу кандидата на вступ, на зустрічі міністрів закордонних справ пролунали вимоги та зауваги, які Белградові висунули Румунія, Литва та Польща. Але вони не блокували кандидатуру Сербії.

Сербські мас-медіа пишуть, що Румунія вимагала покращення прав їхньої національної меншини у Сербії. Литва була незадоволена виконанням деяких угод між Белградом та Приштиною, а Польща зауважила, що - "Белград повинен бути більш солідарним з Євросоюзом, аніж із Росією".

Країна із зірочкою

Європейська Рада у грудні минулого року не надала Сербії статусу офіційного кандидата на членство у ЄС. Переважно через сутички на півночі Косова, неефективність переговорів Белграда із Приштиною та через фінансування Сербією подвійних структур місцевого самоврядування у самопроголошеній республіці.

Країни ЄС вимагали, щоб Белград та Приштина до саміту голів держав ЄС дійшли згоди про назву, під якою Косово братиме участь у понад 30 регіональних ініціатив та зустрічей.

Минулого тижня сторони домовилися, що нова назва, під якою на міжнародному рівні самостійно виступатиме Приштина, - Косово*, а під назвою буде пояснення - *ця назва не вказує на позиції про статус, і вона відповідає резолюції РБ ООН 1244 та висновкам Міжнародного суду щодо Декларації про незалежність Косова".

Шлях довжиною 12 років

Белград увесь час відставав у процесі євроінтеграції, якщо порівняти з іншими країнами регіону.

До 2000 року Сербією майже авторитарно правив президент Слободан Мілошевич, а після повалення його режиму колишні представники спецслужб 2003 року вчинили замах на першого демократично обраного прем'єра Зорана Діндича.

Македонія Угоду про стабілізацію та асоціацію з ЄС уклала у 2001 році, в той час як Сербія - аж у 2008 році, але до 2010 року ця угода була, фактично, замороженою. Причиною того стала проблема співпраці Белграда з Міжнародним трибуналом з воєнних злочинів в колишній Югославії, який базується в Гаазі.

І попри проблеми з Міжнародним трибуналом ООН, Сербія подала заяву на кандидатуру до ЄС у грудні 2009 року.

Видача останніх двох розшукуваних осіб – колишнього боснійського генерала Ратка Младича та колишнього лідера сепаратистського сербського краю у Хорватії Горана Хаджича) – влітку минулого року усунула перед Сербією останній бар'єр на шляху до кандидатури.

Проблеми Белграда в процесі євроінтеграції виникли знову всього через тиждень після видачі Хаджича до Гааги. На двох митних КПП Косова із Сербією наприкінці липня 2011 року виникли сутички між місцевим сербським населенням та силами безпеки, підпорядкованими Приштині. У відповідь на спроби Приштини утвердити прикордонний контроль етнічні серби на півночі Косова розпочали протести, блокуючи дороги.

У Сербії опитування громадської думки восени минулого року вказували на зменшення прихильності до євроінтеграції.

Для налагодження миру втрутилися і сили НАТО - КFOR, а в сутичках в листопаді 2011 року було поранено майже 30 німецьких та австрійських миротворців. На ці події гостро відреагувала Німеччина, вимагаючи від Белграда скасування подвійних інституцій у Косові.

Сербія і Західні Балкани

У середині лютого чотири сербські муніципалітети на півночі Косова провели референдум, на якому більшість проголосувала проти визнання владних інститутів у Приштині. Міжнародна спільнота і Приштина не визнали результати референдуму. Белград залишився стриманим.

Професор Факультету політичних наук у Белграді Йован Теокаревич в інтерв'ю ВВС Україна сказав, що з отриманням статусу кандидата Сербія вийшла на рівень держав регіону Західних Балкан, які мають найвищий рівень євроінтеграції, а це - Чорногорія та Македонія. У кращій позиції перебуває лише Хорватія, яка наступного року стане повноцінним членом ЄС.

Професор Теокаревич попереджає, що Сербія може зустрітися з складним та довгорічним шляхом євроінтеграції:

"Цей шлях може виявитися складним, тому що попри звичайні вимоги щодо членства, Белград буде змушений подолати й інші політичні проблеми, а найважливіше - врегулювання відносин з Косовим... Дуже важливо, щоб Сербія перед тим, як серйозно наблизитися до членства, використала цей період для налагодження хороших стосунків із сусідами, а зокрема вирішила питання врегулювання кордонів, біженців та повернення їхнього майна", - сказав для ВВС Україна Йован Теокаревич.

Косово - початок євроінтеграції

Угода між Белградом та Приштиною про дозвіл Косову бути представленим на регіональних зустрічах відкриває для цієї де-факто нової балканської держави перспективу інтеграції до ЄС.

Про це заявив комісар для розширення Євросоюзу Штефан Фюле і додав: "Косово тепер зможе йти шляхом євроінтеграції інших держав регіону Західних Балкан".

Сербія майже чотири роки блокувала Косово, щоб Приштина не могла самостійно бути представлена на регіональних міжнародних зустрічах, і досі не визнає незалежності краю.

Голова Європейського руху у Косові Белюль Бечай в інтерв'ю ВВС Україна сказав, що у Приштині тепер очікують початку переговорів з ЄС про лібералізацію візового режиму та вільну торгівлю. Бечай каже, що з Брюсселю повідомляють також про підготовку до виготовлення Угоди про стабілізацію та асоціацію з Косовим.

Голова Європейського руху у Косові каже, що у Приштині існують побоюються результатів парламентських виборів у Сербії, запланованих на весну. Бечай каже, що сербські етнічні муніципалітети на півночі Косова опинилися поза контролем Белграда та Приштини, і тепер невідомо, як ці самоврядні органи відреагують, якщо на парламентських виборах у Сербії переможуть колишні радикали.

"Погіршення політичної ситуації на півночі Косово може підірвати угоду про спільний контроль кордону із Сербією. Це, знову ж, може призвести до розвитку ситуації на півночі Косова за сценарієм Кіпру, чого ЄС не дозволить", - сказав Белюль Бечай.

Сербія та Україна: паралелі

Сербія та Україна дедалі більше мають подібні проблеми гальмування процесу євроінтеграції. А саме: слабкість демократичних інституцій; культурно-історичний розкол у суспільстві; слабку підтримку інтеграції до НАТО; втому від розширення ЄС; тверді позиції Німеччини; нерішучість домашньої владної еліти; фактор - Росія, тощо.

Після "виборчих революцій" - 2000 року у Сербії та Помаранчевої в Україні 2004 року - проєвропейські уряди не чинили достатньо для розбудови демократичних інституцій, а зокрема незалежного правосуддя та розвитку незалежних регулюючих інститутів.

Сербію та Україну вважають "розколотими суспільствами", що є наслідком історичних обставин та різних регіональних культурних впливів. Так, наприклад, на відміну від інших колишніх соціалістичних республік, які стали членами ЄС, Сербія та Україна мають значну частину громадян, які не підтримують інтеграцію із Заходом, а підтримка населення про вступ до НАТО є дуже низькою.

Проблемою ЄС може виявитися втома від розширення. Політична та економічна кризи у Євросоюзі впливають на можливу стриманість, обережність та наявність додаткових вимог щодо майбутніх членів ЄС. Серед впливових стриманих країн ЄС - Німеччина та Франція.

Фактор Росії

У Белграді та Києві правляча політична еліта нерішуче ставиться до процесу євроінтеграції, балансуючи між Заходом і традиційними партнерами на Сході.

У Сербії це питання зорієнтоване на своєрідну "взаємовиключну багатовекторність", себто рішення уряду вести політику інтегрування до ЄС, зберегти Косово в межах Сербії та одночасно розвивати стратегічні партнерства з недемократичними країнами на зразок Росії і Китаю.

Посол Росії у Белграді Олександр Конузін перед наданням Сербії статусу кандидата на вступ до ЄС заявив, що Росія не має нічого проти, щоб Сербія стала членом ЄС, але не на шкоду стосункам з Москвою. Посол сказав, що "Сербія повинна сама вирішувати, яку ціну готова заплатити за вступ до ЄС і нові партнерства".

"Росія має угоду про вільну торгівлю із Сербією. Якщо ви станете членом ЄС, ваші нові друзі вам не дозволять далі використовувати цю угоду", - сказав посол Російської Федерації у Сербії.

І попри те, що Сербія має реальніші перспективи членства в ЄС від України, до отримання позитивного сигналу з Брюсселя Белград дуже відставав у процесах євроінтеграції.

За матеріалами Української служби Бі-бі-сі

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах