Фото: AP
У разі самовільного розміщення провайдерам загрожує штраф від 8,5 тис. до 17 тис. грн
В Україні інтернет-провайдерам можуть заборонити надавати телекомунікаційні послуги без укладення договорів з власниками об'єктів житлового фонду, відповідний законопроект зареєстрований у Верховній Раді, повідомляє Коммерсантъ-Украина.
За даними Ъ, авторами законопроекту є народні депутати Дмитро Добкін і Валерій Писаренко (обидва - Партія регіонів).
Зазначається, що в законопроекті (N 3545) вони пропонують внести зміни до закону Про телекомунікації. Так, депутати вважають за потрібне зобов'язати провайдерів телекомунікаційних послуг укладати договори з власниками об'єктів житлового фонду про розміщення телеком-обладнання.
Згідно з документом, у разі самовільного розміщення провайдерам загрожує штраф від 8,5 тис. до 17 тис. грн. Автори проекту вважають, що це допоможе зберегти житловий фонд в умовах сильної зношеності.
Крім вищесказаного нагадаємо, що в квітні Нацкомісія з держрегулювання у сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ) затвердила проект постанови Кабінету міністрів про правила доступу провайдерів до житлофонду. У ньому міститься порядок звернення операторів до власників, розміщення мереж, розрахунків та оплати за встановлення обладнання. Наразі проект правил все ще розглядається в Кабміні.
Як повідомив виданню Валерій Писаренко, один з авторів законопроекту, його прийняття вигідне людям, які проживають в будинках, оскільки не допустить подальшого руйнування житлофонду. "Операторам законопроект також буде корисний - у них з'явиться законодавча база для побудови відносин з власниками будинків", - зазначає депутат. Він не вважає, що провайдери постраждають від прийняття цього закону.
Провайдери не згодні з думкою авторів законопроекту. Директор компанії Тріолан Вадим Сидоренко наголошує, що даний законопроект дасть переваги місцевій владі у переговорах з провайдерами та призведе до підвищення цін на встановлення обладнання (зараз вони становлять 60 коп. на місяць за одну квартиру і близько 300 грн разового внеску при створенні проекту). А це негативно позначиться на тарифах для користувачів.
"На реальну роботу в будинках цей законопроект ніяк не вплине", - заявив Сидоренко. Він також зазначає, що зараз ринку допомогла б норма, що описує спосіб встановлення обладнання, прийнятний для всіх будинків, і забезпечує таким чином "автоматичне узгодження" розміщення з власниками будинку.
У Київстарі також прохолодно прийняли нововведення. Директор з регуляторно-правового забезпечення Андрій Осадчук наголосив, що компанія і так розміщує своє обладнання тільки за договорами з власниками об'єктів. "Чинна процедура узгодження громіздка, вона вимагає від операторів великих часових та ресурсних інвестицій для виконання бюрократичних формальностей", - каже Осадчук.
Але навіть наявність всіх документів не захищає провайдерів від дій влади, власників будинків чи правопорушників. "Державі варто зосередитися на створенні гарантій ведення бізнесу для операторів, які будують необхідну для країни комунікаційну інфраструктуру", - резюмував він. На його думку, будь-яке ускладнення правил гри для провайдерів в поточній ситуації є вкрай деструктивним.
Крім вищесказаного звернемо увагу на фінансове становище інтернет-провайдерів. Так, аналітики Міжнародної спілки електрозв'язку встановили, що українські інтернет-провайдери мають найнижчий серед країн СНД заробіток з одного абонента, водночас конкуренція в цьому сегменті бізнесу жорстка.
Варто також додати, що наприкінці серпня поточного року консалтингова група E&C і Forbes з'ясували, що за останні шість місяців ринок фіксованого інтернет-доступу в Україні зріс на 3,7% - до 7,06 млн абонентів.
Також експерти назвали найбільших гравців ринку широкосмугового інтернету (кількість користувачів) в країні. Так, за версією E&C і Forbes, в цьому сегменті бізнесу в Україні лідирують: Укртелеком (на 1 січня 2013 року - 1,541 млн осіб), Київстар (629,3 тис.), замикає трійку Воля (534,3 тис.).