ГоловнаНаукаНаука
 

Корреспондент: Перші невдачі приватників в освоєнні космосу

Корреспондент.net, 19 листопада 2014, 12:47
0
811
Корреспондент: Перші невдачі приватників в освоєнні космосу
Фото: АР
Вибух ракети-носія на старті знищив приватний корабель Signus

Аварії космічних кораблів приватних компаній поставили під сумніви ідею використання бізнесу в освоєнні Всесвіту.

Початок листопада став дуже невдалим часом для приватних космічних компаній, пише Павло Сивокінь у №45 журналу Корреспондент від 14 листопада 2014 року.

Спочатку на стартовому майданчику космодрому Воллопс ракета-носій Антарес з кораблем Signus відразу після старту розвалилася на декілька фрагментів і вибухнула. При цьому катастрофа транслювалася в прямому ефірі на сайті NASA.

А через кілька днів експериментальний суборбітальний літак SpaceShip Two відомого мільярдера Річарда Бренсона впав у ході випробувального польоту в пустелі Мохаве. У підсумку більше десятка клієнтів, які вже заплатили компанії Бренсона Virgin Galactic по $ 250 тис. за квиток, зажадали повернути гроші. А акції підприємства різко пішли вниз і за тиждень торгів втратили 5% вартості.

І справа навіть не в тому, що NASA вже заплатило за розробку і випробування Signus понад $1,9 млрд, а на дітище Бренсона багато хто дивився як на зразок корпорації, що займається приватними «зоряними» технологіями. Справа у ставленні до освоєння Всесвіту приватниками.

Влада США знову хоче запустити процес створення державного багаторазового човника

У Вашингтоні вже заявили, що постійні аварії з недержавними кораблями викликають сумніви з приводу того, чи може бізнес гідно впоратися з настільки відповідальним завданням. Зараз влада США знову хоче запустити процес створення державного багаторазового човника. Питання в тому, що політики поки що не готові виділяти на це потрібні кошти.

«Коли у 2008 році Барак Обама почав знижувати бюджет NASA, передбачалося, що окремі функції агентства візьме на себе приватна ініціатива», –каже Корреспонденту Люсія Ленарес з Європейського космічного агентства.

А тепер цей постулат поставлений під питання, зазначає експерт.

При цьому країни не можуть запропонувати швидкої заміни приватним зорельотам, адже деякі з них вже зуміли доставити перші вантажі на Міжнародну космічну станцію (МКС).

Іншим варіантом могла б стати Росія, але там за один запуск хочуть не менше $ 20 млн, а ракети-носії російського виробництва нерідко вибухають, знищуючи супутники. В умовах політичного протистояння Москви і Вашингтона ідея використання Байконура для постачання МКС і дослідження Всесвіту стає ще більш проблемною.

За останні кілька років приватні компанії змогли довести, що здатні отримувати прибуток і просувати розвиток науки в цій сфері. Вони зменшили вартість виведення вантажів на низьку орбіту більш ніж на 30%

За останні кілька років приватні компанії змогли довести, що здатні отримувати прибуток і просувати розвиток науки в цій сфері. Вони зменшили вартість виведення вантажів на низьку орбіту більш ніж на 30%, до $ 1,5 млн за 1 т, а також зацікавити багатьох людей космічним туризмом.

Але тепер незрозуміло, чи зможе бізнес довіряти їм після аварій. А оскільки розвинені країни не поспішають збільшувати витрати на освоєння Всесвіту, першими на Марсі цілком можуть висадитися китайські астронавти.

Зоряна естафета

Коли навесні 2011 року човник Атлантіс востаннє запустив свої стартові прискорювачі на космодромі мису Канаверал, вже було зрозуміло, що США і ЄС хочуть максимально обмежити свою присутність в освоєнні космосу. Країни чесно зізнавалися, що до кризи витрати на науку були занадто великими.

Ще у 2009-му адміністрація президента США Барака Обами почала урізати бюджети. У Білому домі заявляли, що дослідження далеких куточків Сонячної системи – справа роботів і станцій-автоматів, а обслуговування всього, що висить на навколоземній орбіті, візьмуть на себе приватні компанії. Приблизно в той самий час компанія SpaceX запустила робочий варіант вантажного корабля одноразового використання.

«У SpaceX корабель був зроблений за типом російського Союзу, але виявився зручніше в обслуговуванні і на 10% дешевше», – розповідає Корреспонденту Брет Біддінгтон з Австралійської асоціації космічних досліджень.

Саме успішний запуск приватної «вантажівки» вирішив питання існування МКС

За словами експерта, саме успішний запуск приватної «вантажівки» вирішив питання існування МКС. У 2009-му йшли розмови про те, що станцію потрібно експлуатувати до 2020 року, а потім затопити. Така позиція визначалася урізанням фінансування програм і тим, що Росія постійно підвищувала вартість запуску своїх кораблів до МКС.

Тоді ж Бренсон провів успішні випробування свого першого великого суборбітального літака. Він міг підніматися на 100 км над землею – до нижньої межі відкритого космосу.

Це стало новою віхою в історії космічного туризму. Virgin Galactic пропонувала двогодинний політ лише за $ 250-300 тис. За політ до МКС на російському кораблі потрібно було заплатити до $ 20 млн. На початку 2014-го на Міжнародному економічному форумі в Давосі Бренсон заявив Корреспонденту, що через кілька років його компанія відкриє перший туристичний маршрут за межами Землі.

Держави продовжували зберігати лідерство в освоєнні Всесвіту. Значне число компаній, які розробляли власні кораблі, робили це за гроші NASA або частково отримували гранти від урядів

Звичайно, держави продовжували зберігати лідерство в освоєнні Всесвіту. Значне число компаній, які розробляли власні кораблі, робили це за гроші NASA або частково отримували гранти від урядів. При цьому вони також залучали інвесторів. Такий симбіоз приватних і бюджетних коштів дозволив залучити в галузь тільки в США понад $ 100 млрд за останні кілька років.

Питання ідеології

Відразу після появи новин про катастрофу SpaceShip Two експерти поставили під сумнів комерційний космос. Самі компанії заявили, що продовжать роботу і не стануть знижувати інвестиції, але їхні позиції на ринку серйозно похитнулися.

«Держави досліджують космос з політичного престижу або наукового інтересу. А для бізнесу потрібні прибутки і гарантії повернення інвестицій, інакше гроші звідти йдуть», – вважає Генрі Херцвельд зі Школи міжнародних відносин Елліотта.

Якщо ще кілька приватних кораблів спіткає та сама доля, компанії не захочуть мати справу з такими ракетами-носіями, впевнений Херцвельд. Особливо це стосується основних замовників – телекомунікаційних корпорацій. Тут можна згадати сумну долю програми Морський старт. Плавучий космодром розпочав свою роботу в 1999-му, але так і не зміг залучити багато клієнтів – з 2009-го платформа запускала по одній ракеті-носію на рік.

Якщо це трапиться, розвинені країни опиняться в неприємній ситуації. Їм доведеться залежати від російських ракет і платити Москві за кожен запуск.

Тим більше незрозуміло, чи зможе NASA за урізаного фінансування швидко побудувати міжпланетний корабель, який передбачали використовувати для місії на Марс. Експедицію запланували на 2017 рік, але після листопадових аварій підготовку призупинили.

При цьому в США не приховують, що їх все більше хвилює китайська програма. Звичайно, поки КНР не може дозволити собі витрачати стільки грошей, скільки Америка і Європа, але в Пекіні не розпорошуються на дослідження дальнього космосу або спорудження орбітальних телескопів.

Керівна партія ставить перед країною завдання престижу – відправити людину на Місяць і Марс. Цього року Китай витратить на це $ 200 млн – 10% від бюджету NASA 

Керівна партія ставить перед країною завдання престижу – відправити людину на Місяць і Марс. Цього року Китай витратить на це $ 200 млн – 10% від бюджету NASA – і покаже власний корабель багаторазового використання. А до 2018-го китайці мають намір заснувати першу постійну колонію на Місяці.

Вашингтон вже дав зрозуміти, що хоче першим повернутися на супутник Землі і створити там перевалочну базу для подальших польотів. Але приватні компанії постійно демонструють, що їх цікавить тільки орбіта Землі, а останні катастрофи можуть відбити в інвесторів бажання вкладати гроші в цю сферу.

Тому зараз перед розвиненими країнами стоїть завдання переконати приватний капітал інвестувати в космос і знову зацікавити населення його дослідженнями.

«У нашій науці і культурі останнім часом ідея польотів за межі Землі не є такою популярною, – каже Біддінгтон. – Нам потрібен вагомий стимул, щоб принести туди гроші і нашу роботу. А його поки що немає».

***

Цей матеріал опублікований в № 45 журналу Корреспондент від 14 листопада 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованими на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: космосNASAМКСжурнал Корреспондент
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах