ГоловнаУкраїнаПолітика
 

Конституційний тюнінг. Реформа не зачепить Конституцію кардинально

Корреспондент.net, 15 квітня 2015, 07:27
0
163
Конституційний тюнінг. Реформа не зачепить Конституцію кардинально
Фото: УНІАН
Конституційна комісія зосередиться на трьох головних питаннях - децентралізації, правах людини та судовій реформі

Київ отримав ще один привід відзвітувати перед Парижем і Берліном про виконання мінських домовленостей.

Галочку поки що можна ставити напроти пункту 11 про вимогу прийняти до кінця року нову Конституцію з обов'язковою умовою про децентралізацію влади. Робочий тиждень почався із засідання конституційної комісії, пише Дмитро Москаленко у №14 журналу Корреспондент від 10 квітня 2015 року.

Враховуючи, що сторони конфлікту постійно скаржаться європейцям на невиконання угод від 12 лютого, для Києва це буде додатковим аргументом. Прем'єр Арсеній Яценюк не даремно згадав днями в Берліні, що український уряд у виконанні домовленостей «біліший за біле». А глави самопроголошених народних республік встигли написати листи, у яких звинуватили Київ у порушенні мінських угод.

Але до прийняття змін справа може і не дійти – президентський проект просто може не набрати в Раді 300 голосів під час повторного голосування.

Тому поки що вирішено особливо не витрачати сили і зосередитися на головному – децентралізації, правах людини та судовій реформі. Остання є спробою впорядкувати відносини Президента із судовою гілкою влади, до якої він і його оточення не відчувають особливої ​​довіри.

Реформа не торкнеться основи державного управління. Про це оголошено остаточно: буде проведено лише «деякий тюнинг», повідомляє прес-служба глави держави. Крім того, «децентралізація не стосуватиметься стратегічно важливих питань життєдіяльності держави, таких як оборона, національна безпека, зовнішня політика і боротьба з корупцією, територіальна цілісність».

Простежити, щоб все йшло за президентським сценарієм, повинні найбільш довірені Петру Порошенку люди.

Першу групу експертів очолить особисто спікер Володимир Гройсман. Він простежить, щоб у питанні переділу повноважень між центром і регіонами був дотриманий баланс. Загалом на цій групі лежить найбільша відповідальність. Від результатів її роботи залежатиме і те, за якими правилами відбудуться місцеві вибори.

Групою із судової реформи доручено займатися заступнику глави Адміністрації Президента Олексію Філатову. Власне, колишній партнер адвокатської фірми Василь Кисіль і партнери на своїй посаді цим і займався. Так звані грудневі законопроекти щодо судової реформи, яка нібито розширює права Президента і позбавляє третю гілку влади самостійності, теж були прийняті за його кураторства. Це були ті закони, які викликали шквал критики з боку як внутрішньої опозиції в коаліції, так і опонентів.

Втім, якщо судові ініціативи АП не вдасться проштовхнути до Конституції, за Філатовим все одно зберігаються обов'язки із супроводу президентських законопроектів про адвокатуру, безоплатну правову допомогу, виконання судових рішень.

Абсолютно неупередженим на цьому тлі виглядає глава третьої групи, з прав людини, – Володимир Буткевич. Авторитетний правознавець у сфері прав людини, він десять років провів на посаді судді Європейського суду з прав людини. Того самого, який постійно бере сторону українських скаржників на дії або бездіяльність держави. Робота за кордоном дозволила йому зберегти образ юридичного арбітра, який стоїть над спорами і сутичками політичних сил і здатного діяти виважено і холоднокровно.

Призначення представників, близьких до глави держави, лише підкреслює відстороненість регіональних суб'єктів від проведення децентралізації. Це ставить під сумнів не тільки прийняття проекту змін до Конституції, а й перспективи самої комісії.

Політичні декорації

Усім колишнім конституційним комісіям властиві були такі риси: ініціювалися владою, створювалися в періоди їхньої боротьби за розширення повноважень, за рахунок включення в них вчених і опозиції створювалася видимість участі широких мас в обговоренні, і практично завжди їхня діяльність перебувала під пильним контролем АП.

Комісія з підготовки змін до Конституції та інших законопроектів, що випливають з рішень всеукраїнського референдуму за народною ініціативою (2000). Глава – Віктор Медведчук. Також входив спікер Володимир Литвин. Характерне переважання політиків над правознавцями. Доля комісії безпосередньо пов'язана з підсумками референдуму 2000 року, які просто проігнорували в парламенті. Але указу про ліквідацію комісії досі немає. Формально її можна скликати в будь-який час.

Комісія з опрацювання пропозицій щодо внесення змін до Конституції (2006-2007). Позбавлений повноважень після набуття чинності політреформи тодішній президент Віктор Ющенко відразу ж взявся за спроби скасувати або виправити її результати на свою користь. Комісія була створена, але так і не запрацювала.

Національна конституційна рада (2007-2010). Глава – особисто Ющенко. З оновленням команди в АП Ющенко взяв курс на ескалацію відносин з Радою та урядом. Відбилося це і на конституційних планах. Колишня комісія була ліквідована, статус нової підвищений. Планувалося, що вона доведе повернення повноважень главі держави. Ліквідована за непотрібністю в перші місяці президентства Віктора Януковича, який узяв курс на скасування політреформи через Конституційний суд.

Конституційна асамблея (2010-2014). Створена АП Януковича з метою легітимізації конституційних змін 2010 року. Робота йшла повільно, й асамблея як проект, чужий новій владі, була ліквідована після втечі глави держави.

***

Цей матеріал опубліковано в №14 журналу Корреспондент від 10 квітня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: президентреформа
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах