Фото: Интерфакс
Новому ринку електроенергії в Україні бути?
Економіст Борис Кушнірук - про те, чому стільки списів ламають навколо впровадження нового ринкового механізму в українській електроенергетиці.
Лічені тижні залишаються до запуску нового ринку електричної енергії. З 1 липня цього року в Україні повинна стартувати європейська модель, у рамках якої виробники електрики будуть конкурувати в боротьбі за споживачів. Так законодавці вирішили ще в 2017 році, прийнявши під оплески західних партнерів відповідний закон.
Немає великого сенсу писати, що реформа електроенергетики є зобов'язанням України перед міжнародними партнерами. Так, це правда. Але ще більше новий ринок електроенергії потрібен для самої України. Адже ринок - найкраща протиотрута від корупції, яка безжально роз'їдає все, до чого торкається рука керівного чиновника. Особливо якщо йдеться про енергоресурси. І ще більшою мірою, якщо чиновник отримує доступ до формування цін.
Корупція в енергетиці - це окрема велика тема. Якщо пригадати найгучніші викриття, то переважна більшість із них так чи інакше стосується паливно-енергетичного комплексу. Від газових контрактів Юлії Тимошенко до махінацій із боргами державного Запоріжжяобленерго.
Але чим ближче до заповітної дати, тим гучніше лунають голоси тих, хто ринок категорично не сприймає. Аргументів у них повно: і галузь не готова, і тарифи виростуть, і монополізм прокинеться. Страшилок багато, а мета одна - не допустити ринок за всяку ціну. У конкурентній моделі ринку не буде можливості нарікати на несправедливі тарифи. Ні в політичних популістів, які звикли паразитувати на тарифній темі. Ні у власників феросплавних гігантів, що продавлюють собі пільгові ціни на електроенергію. Ринок є ринок, і ціну будь-якого товару формує не чиясь добра або недобра воля, а попит і пропозиція.
Саме ринок змусить власників енергоємних підприємств інвестувати в модернізацію і працювати над зниженням питомої ваги електроенергії в собівартості продукції. Притчею во язицех стало порівняння кількості енергоресурсів на одиницю продукції в Україні і передових економіках Європи. Шлях блокування ринку і збереження можливості пільг та преференцій тотожний консервації технологічної відсталості економіки.
Теза противників ринку про монопольно-олігархічну загрозу також вельми сумнівна. По-перше, з моменту прийняття Закону Про ринок електроенергії структура власності основних енергогенеруючих компаній не змінилася. Тоді ні в українських парламентаріїв, ні у європейських експертів зауважень із цього приводу не виникло. По-друге, 70% електроенергії виробляють компанії, що належать державі, - НАЕК Енергоатом, Укргідроенерго і Центренерго. Частка найбільшої приватної компанії ДТЕК не дотягує і до чверті ринку.
Ми перед вибором: впровадити дуже важливу для економіки реформу, показати, що Україна виконує свої міжнародні зобов'язання, отримати макрофінансову допомогу від ЄС і кредит від МВФ або консервувати технологічну відсталість економіки, зберегти поле для корупції та необґрунтованих преференцій на користь деяких бізнесменів.
Що стосується технічної неготовності галузі та необхідності перенесення запуску нового ринку, то тут я рекомендую прислухатися до слів віце-прем'єра і міністра економіки Степана Кубіва. На останньому засіданні Кабміну він резонно зазначив, що епопея із запуском конкурентної моделі ринку тягнеться навіть не з 2017 року, а набагато довше. Україна взяла на себе зобов'язання щодо лібералізації ринку відповідно до Другого енергетичного пакета ЄС ще 15 грудня 2010 року. І перший конкурентний ринок повинен був почати працювати 1 січня 2012 року. Минуло сім років, а віз і нині там. Був багаторічний період підготовки, і додаткові місяці істотно не вплинуть на ситуацію. При цьому жоден орган або держкомпанія не подавали офіційних повідомлень про неготовність до своєчасного запуску.
Усім, хто сумнівається, варто згадати схожі сумніви напередодні запуску реформи роздрібного енергоринку з 1 січня 2019 року. Незважаючи на побоювання, ринок успішно працює. Оператори системи передачі й оператори системи розподілу виконали вимоги про відокремлення видів діяльності. Створено 25 постачальників універсальних послуг, 33 операторів системи розподілу, постачальника останньої надії, операторів ринку і гарантованого покупця. Кількість незалежних постачальників електричної енергії зросла із 179 в 2018 році до 444 у 2019 році.
Переконаний, що так само станеться і з новим конкурентним оптовим ринком. Й Україна, нарешті, виконає свої міжнародні зобов'язання. І справа не в мільярдах МВФ, і не в макрофінансовій допомозі ЄС. Справа в майбутньому нашої країни, для якої шлях до Європи лежить насамперед у європейських правилах і практиках. І не тільки у сфері енергетики.