RU
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net в рамках офіційної партнерської угоди з Deutsche Welle

Конфлікт у Нагірному Карабаху: чи є загроза нової війниСюжет

Текст: ,  8 серпня 2022, 09:15
0
1872
Конфлікт у Нагірному Карабаху: чи є загроза нової війни
Фото: AFP / Getty images
У Нагірному Карабаху під час загострення конфлікту у 2020 році

Що відбувається у Нагірному Карабаху? Чи пов'язане останнє загострення конфлікту з війною в Україні? І чи це може призвести до початку ще однієї війни? Інтерв'ю DW з експерткою ICG.

У Нагірному Карабаху відновилися воєнні дії. Що зараз відбувається у зоні конфлікту? Чи можливо, що у регіоні спалахне нова війна? Чи пов'язане нове загострення у Нагірному Карабаху з війною в Україні? І яку позицію мають Росія та Туреччина? Ці питання DW поставила експертці з Південного Кавказу Міжнародної кризової групи (International Crisis Group) Олесі Вартанян.

DW: Міністерство оборони Азербайджану 3 серпня оголосило про захоплення в Карабаху кількох панівних висот під час спеціальної військової операції під назвою "Відплата". Що саме там сталося?

Олеся Вартанян: З тих повідомлень, які є у нас зараз і які надходять із кількох боків, ми розуміємо, що Азербайджан зробив спробу провести військову операцію. Спочатку це обмежилося перестрілками, але потім підключилися дрони, які здійснили атаку. Ми бачили, принаймні, три відеозаписи, поширені азербайджанською стороною, і з геолокації видно, що бої велися в основному в північній і північно-західній частині Нагірного Карабаху, а також недалеко від тієї дороги, що з'єднує цей регіон з Вірменією - поблизу міста Лачин.

У Степанакерті повідомляють, що загинули принаймні двоє військовослужбовців, 19 були поранені. З азербайджанського боку є інформація про одного загиблого солдата. Були дані про переміщення азербайджанських військ уздовж лінії. Однак досі до кінця не зрозуміло, наскільки масштабними є ці переміщення і які саме позиції їм вдалося взяти. Зараз ще ведеться підрахунок втрат та аналіз подій, що відбувалися безпосередньо уздовж лінії фронту, - оскільки вона досить протяжна, для цього потрібен час.

Що призвело до нинішнього загострення ситуації?

Повідомлення про зростання напруженості у регіоні - вздовж лінії фронту та у Нагірно-Карабахській конфліктній зоні - надходили уже протягом кількох днів. Так, 1 серпня Степанакерт повідомив про те, що було поранено одного військового, а після цього російська миротворча місія повідомила про спробу (азербайджанської сторони. - Ред.) навіть змінити лінію фронту. Іншими словами, вже тоді ситуація могла призвести до відкритого протистояння безпосередньо на землі. Отже, те, що сталося 3 серпня, стало продовженням ескалації, що спостерігалася останніми днями.

Чи вплинула на ескалацію конфлікту війна в Україні?

Так, безумовно. Протягом останніх шести місяців ми спостерігаємо безперервне загострення ситуації у Нагірно-Карабахській конфліктній зоні. Постійно відбуваються якісь сутички, починає змінюватися лінія фронту. Ми бачимо, що російські миротворці не здатні зупинити зростання напруженості. Це можна пов'язувати насамперед із уразливістю Росії на міжнародній арені. Не кожен буде готовий повірити тому, що говорять російські миротворці в Нагірному Карабаху.

З іншого боку, за останні шість місяців повністю обвалилися дипломатичні механізми, які працювали на якесь врегулювання ситуації в Нагірному Карабаху, стримування конфлікту. Я маю на увазі, насамперед, ОБСЄ та Мінську групу, де Росія є однією зі співголів разом зі Сполученими Штатами та Францією. Щойно почалася війна в Україні, міністр закордонних справ РФ пожертвував російською участю у цій групі, оголосивши про вихід із неї свого представника. Подібні кроки не сприяють підтримці стабільності - тим більше, у такий крихкий час.

А чим можна пояснити доволі пасивну роль Росії у нинішньому загостренні ситуації у Нагірному Карабаху?

Від початку війни в України Росія усіма силами намагається уникнути появи будь-яких інших осередків воєнного протистояння, в яких би йшлося про її участь, - особливо у близькому зарубіжжі. Це стосується не тільки Нагірного Карабаху, а й, наприклад, Грузії. Москва робить усе можливе для того, щоб цього не сталося, адже тоді їй доведеться витрачати якісь ресурси, яких у неї і без того мало. У Росії зараз немеє ні сил, ні часу, щоб вирішувати ще якісь кризові ситуації. Безумовно, це може змінитися у будь-який час. Однак до сьогоднішнього дня Москва робила усе можливе, щоб уникнути відкриття другого фронту.

Крім Росії, у цьому конфлікті є інші зовнішні гравці, наприклад, Туреччина. Чи зацікавлена Анкара у загостренні конфлікту?

Туреччина й Азербайджан - стратегічні партнери, вони дуже тісно пов'язані одне з одним як політично, так і економічно. Після початку української кризи Азербайджан розглядався як один із головних джерел альтернативного газу, а також нафти для Європи - це все, звісно, йтиме через Туреччину. При цьому зараз Анкара та Єреван запустили процес нормалізації відносин, і Туреччина зацікавлена у цьому процесі в першу чергу, оскільки він допомагає їй відновлювати відносини з адміністрацією Байдена у Сполучених Штатах. Тож мені важко уявити, щоб Туреччина зараз була зацікавлена у якійсь великій ескалації у Нагірному Карабаху.

Звісно, усе може змінитися, якщо ситуація стане вкрай серйозною чи з'являться якісь сигнали того, що Росія, наприклад, захоче застосувати силу проти Азербайджану. До того ж не можна забувати, що президент Ердоган - це людина, яка може змінити свою точку зору на 180 градусів за одну ніч. 5 серпня відбудеться зустріч Путіна та Ердогана, на якій вони, звісно ж, обговорюватимуть тему Південного Кавказу. Тож стежитимемо за розвитком подій.

Чи є ймовірність того, що після загострення конфлікт в Нагірному Крабаху може перерости у повномасштабну війну?

На жаль, така можливість є. Після війни 2020 року ситуація (у Нагірному Карабаху - ред.) розхиталася ще більше, лінія фронту стала ще більш небезпечною. Військові позиції розташовані дуже близько одна до одної - до такої міри, що у багатьох місцях солдати чують один одного.  З іншого боку, ці військові позиції перебувають дуже близько до цивільних об'єктів. Тож будь-яка, навіть невеличка ескалація моментально відбивається на місцевих жителях. Через це ситуація виглядає набагато гостріше та складніше, як у плані зупинки воєнних дій, так і у переговорних процесах.

Джерело: Українська служба DW

 

Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

 

ТЕГИ: Азербайджан
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі